ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 814/1650/16
касаційне провадження № К/9901/41476/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 (суддя - Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Крусян А.В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - Управління, відповідач, податковий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 12.07.2016 №000067/17-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не ґрунтується на фактичних обставинах, оскільки під час проведення перевірки не було встановлено складу правопорушення, податковим органом не було встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольного напою (пива) без відповідних дозвільних документів, відтак застосування до позивача штрафних санкцій не ґрунтується на положеннях Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі у тексті Закон №481, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що контролюючим органом правомірно оскаржуваним рішенням притягнуто позивача до відповідальності відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 12 Закону №481, оскільки за наявними матеріалами справи податковим органом встановлено та документально підтверджено факт реалізації алкогольних напоїв за відсутності ліцензії в барі магазинні " ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.
Позивач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 17.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 70, частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України), абзац 5 частини 2 статті 17 Закону №481, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судами обставин, на які посилався позивач у даній справі, недоведеність обставин справи, що мають значення для вирішення спору і які суди попередніх інстанцій вважають встановленими, зокрема, щодо встановленого факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пива) без наявності ліцензії на такий вид діяльності. Також скаржник вважає, що судами безпідставно прийнято до уваги неналежні і недопустимі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 11.05.2016 АА №266513/196, складений щодо громадянки ОСОБА_2, яка на той час стажувалась продавцем позивача, протокол огляду місця подій, пояснення понятих, оскільки алкогольні напої лише зберігалися на місці перевірки з метою їх подальшої реалізації після отримання відповідного дозволу.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.10.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.01.2023 прийняв касаційну скаргу позивача до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 17.01.2023.
Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.05.2016 посадовими особами Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області, під час проведення заходів попередження незаконного продажу підакцизної продукції, а також виявлення суб`єктів господарювання, які всупереч вимогам статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" здійснюють на території Врадіївського району безліцензійну торгівлю підакцизними товарами.
Під час зазначеної перевірки встановлено, що в барі магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою АДРЕСА_1, який належить позивачу, продавцем ОСОБА_3 здійснено продаж двох пляшок пива "Балтика розливне м`яке" 11%, об`ємом 0,44 л, без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо громадянки ОСОБА_3 від 11.05.2016 АА № 266513/196.
Вказаний протокол розглянуто Врадіївським районним судом Миколаївської області та постановою від 08.06.2016 закрито провадження в адміністративній справі через неправильну кваліфікацію правопорушення.
18.06.2016 Врадіївське ГУ НП в Миколаївській області звернулось до відповідача, передавши інформацію про виявлені порушення реалізації підакцизної продукції.
На підставі адміністративних матеріалів відповідачем прийнято рішення від 12.07.2016 №000067/17-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 17000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі у тексті ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.