ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 460/2212/21
адміністративне провадження № К/9901/46865/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 (суддя Борискіна С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді - Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинення певних дій, -
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (надалі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в нарахуванні та виплаті щомісячного підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за періоди з 30.06.2004 по 11.01.2005 і починаючи з 01.03.2005;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, за періоди з 30.06.2004 по 11.01.2005 і починаючи з 01.03.2005.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач є непрацюючим пенсіонером, потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), зареєстрована та проживає в селі Корост Рівненської області (а.с.3-7).
У 2020 році позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2004 відповідно до ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.
За результатами розгляду звернення відповідач листом від 18.12.2020 №9535-9306/К-02/8-1700/20 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку її пенсії, з огляду на те, що виплата пенсії проводилася відповідно до чинних на той час постанов Кабінету Міністрів України (а.с.10-11).
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач 22.03.2021 звернулася до суду з цим позовом.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021, позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про:
-визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 30.06.2004 по 11.01.2005 і з 01.03.2005 по 21.09.2020, а також щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 30.06.2004 по 11.01.2005 і починаючи з 01.03.2005;
-зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 30.06.2004 по 11.01.2005 і з 01.03.2005 по 21.09.2020, а також щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 30.06.2004 по 11.01.2005 і починаючи з 01.03.2005.
Залишаючи позов без розгляду суди попередніх інстанцій виходили з того, що до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст.122 КАС України. Суди дійшли висновку, що позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. Виплати за періоди з 30.06.2004 по 11.01.2005 і з 01.03.2005 по 21.09.2020 пенсійним органом їй не нараховувалися та не виплачувались, позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
При постановлені оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій також керувалися правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодилась з рішенням судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що початок перебігу строку звернення до суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз?яснення від органу ПФУ на запит особи щодо правильності нарахування розміру пенсії та своєчасності її перерахунку.
На думку позивача, в даній справі має застосовуватись строк звернення до суду, визначений ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки належна їй пенсія була нарахованою.
Також покликається на висновки Верховного Суду у справах № 510/1286/16-а, №480/1704/19 та №623/2842/17.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.