ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 560/4051/21
провадження № К/990/23355/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2022 (колегія суддів у складі головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В.)
у справі №560/4051/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.03.2021 №1604/03-16 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 23.02.2021 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Хмельницького ОЦЗ від 11.02.2021 №22-07/567 та 22-07/568.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 позовні вимоги задоволено повністю.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. ОСОБА_1 із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №1105283 від 18.10.2018 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання) та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
6. Стаж державної служби позивача становить понад 20 років, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком стажу.
7. 23.02.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.02.2021 №22-07/567 та 22-07/568.
8. Листом від 24.03.2021 №2200-0304-8/16519 позивача повідомлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.03.2021 №1604/03-16 їй відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" №889, нормами якого не передбачено призначення даного виду пенсії.
9. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а відтак має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.
11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що із заявою про призначення пенсії по інвалідності державного службовця ОСОБА_1 звернулась 23.02.2021, коли вона вже не перебувала на посаді державної служби, а тому позивач не набула права на призначення відповідного виду пенсії як особа з числа інвалідів І або II групи.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
12. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції. Наголошує, що апеляційний суд невірно розтлумачив правові висновки, зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі від 13 лютого 2019 року (справа №822/524/18).
13. Звертає увагу суду, що перед звернення із зазначеною заявою до Пенсійного органу працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, що відповідно дає їй права на пенсію згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.
14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Підтримує мотиви суду апеляційної інстанції, покладені в основу оскаржуваного позивачем судового рішення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступних висновків.
16. Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889 з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
17. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
18. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.