Постанова
Іменем України
16 січня 2023 року
м. Київ
справа № 454/1353/21
провадження № 61-8948св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - Приватна агрофірма "Селекціонер",
відповідачі: Фермерське господарство "Юзепівка", Виконавчий комітет Сокальської міської ради Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватної агрофірми "Селекціонер" на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2021 року в складі судді Фарини Л. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Приватна агрофірма "Селекціонер" (далі - ПАФ "Селекціонер") звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Юзепівка" (далі - ФГ "Юзепівка"), Виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позову ПАФ "Селекціонер" зазначила, що 02 січня 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,6223 га, строком на 15 років, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему
у Сокальському районі 07 листопада 2011 року за № 46248004001292. Підставою для державної реєстрації слугував державний акт на право власності на земельну ділянку ЛВ № 008174 від 10 грудня 2003 року. За умовами зазначеного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Сокальського району строком на 15 років. Із отриманого витягу з Державного земельного кадастру про орендовану земельну ділянку за кадастровим номером 4624886800:12:000:0054, позивачу стало відомо, що 01 листопада 2017 року щодо цієї земельної ділянки державним реєстратором Виконавчого комітету Сокальської міської ради Лащук О. Ю. зареєстровано договір оренди від 06 жовтня 2017 року, укладений між ФГ "Юзепівка" та ОСОБА_1 (орендодавець) строком на 20 років. Водночас договір оренди земельної ділянки між ПАФ "Селекціонер" та орендодавцем укладений у листопаді 2011 року строком на 15 років, тобто строк його дії закінчується у листопаді 2026 року.
Відповідно держаний реєстратор у порушення норм законодавства здійснив реєстрацію права оренди вже при існуючому договорі оренди на цю ж саму земельну ділянку, а також проігнорував вимоги закону щодо здійснення запитів
у відповідні органи. Зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди. На момент укладення спірного договору земельна ділянка знаходилася у правомірному користуванні позивача.
Посилаючись на наведені обставини, ПАФ "Селекціонер" просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,6223 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0054, укладений 06 жовтня 2017 року між ФГ "Юзепівка" та ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2021 року у задоволенні позову ПАФ "Селекціонер" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладення спірного договору оренди від 06 жовтня 2017 року згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 листопада 2017 року та витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 19 жовтня 2017 року, а також досліджених відповідей Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді ГУ Держгеокадастру у Львівській області, не було будь-яких обмежень щодо використання спірної земельної ділянки.
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАФ "Селекціонер" до виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. В решті рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним спірного правочину. Водночас скасував рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАФ "Селекціонер" до Виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області, оскільки позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
05 вересня 2022 року ПАФ "Селекціонер" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року в указаній справі, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень.
Заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц.
Також у касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу).
Заявник вказує, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частина третя статті 411 ЦПК України); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частина третя статті 411 ЦПК України).
Доводи відзивів на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_1, ФГ "Юзепівка" та Сокальська міська рада Львівської області подали до суду відзиви на касаційну скаргу ПАФ "Селекціонер",
у яких заявники просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що згідно із копією договору оренди землі від 06 жовтня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1, як орендодавцем та ФГ "Юзепівка" як орендарем, фермерське господарство отримало в користування земельну ділянку, площею 1,7531 га, у тому числі ріллі 1,6223 га та сінокоси 0,1308 га, кадастрові номери 4624886800:12:000:0054 та 4624886800:12:000:0168.
Договір укладений строком на 20 років. У договорі наявні реквізити та підписи сторін, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Також у договорі є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункт 5 договору).
Із витягів від 19 жовтня 2017 року з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, площею 1,6222 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0054, та
0,1308 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0168, встановлено, що станом на цю дату відомості про обмеження у використанні земельних ділянок не зареєстровані (а. с. 51-56).
Із копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого
07 листопада 2017 року на заяву ПАФ "Селекціонер", у реєстрі наявна інформація про проведення 01 листопада 2017 року державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 06 жовтня 2017 року, укладеного між ФГ "Юзепівка" та ОСОБА_1, щодо земельних ділянок, площею 1,6222 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0054, та
0,1308 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0168.
ПАФ "Селекціонер" стверджує, що держаний реєстратор у порушення норм законодавства здійснив реєстрацію права оренди вже при існуючому договорі оренди на цю ж саму земельну ділянку та проігнорував вимоги закону щодо здійснення запитів у відповідні органи, чи зареєстровано право оренди на земельну ділянку. Зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди, укладеного між агрофірмою та ОСОБА_1, отже, на момент укладення спірного договору земельна ділянка знаходилася в законному користуванні позивача, тому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,6223 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0054, укладений 06 жовтня 2017 року між ФГ "Юзепівка" та ОСОБА_1 .
На запит Сокальської міської ради від 29 квітня 2021 року щодо зареєстрованих договорів оренди, зокрема щодо земельної ділянки загальною площею 1,6223 га, кадастровий номер 4624886800:12:000:0054, управління у Сокальському районі та місті Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області листом повідомило, що така земельна ділянка станом на 01 січня 2013 року
в оренді не перебувала.
Згідно з копією договору оренди земельної ділянки від 02 січня 2011 року, орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ПАФ "Селекціонер" в особі директора Шевчука З. К. прийняв в строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,6223, що знаходиться на території Скоморохівської сільської ради строком на 15 років.
У розділі "реквізити сторін" є дані орендодавця та орендаря, зокрема підписи сторін договору.
У договорі зазначено, що такий є зареєстрованим в Управлінні Держкомзему
у Сокальському районі 07 листопада 2011 року за № 46248004001292.
Також наявний акт прийому-передачі земельної ділянки, що містить підписи сторін, однак не зазначена дата складання акта.
Договір містить умови щодо орендної плати та строків внесення такої.
Із відповіді на адвокатський запит, наданої міськрайонним управлінням
у Сокальському районі та м. Червонограді ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 01 липня 2021 року, встановлено, що у відділі відсутня інформація щодо зареєстрованого договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та
ПАФ "Селекціонер", на земельну ділянку, кадастровий номер 4624886800:12:000:0054, на території Скоморохівської сільської ради, станом на 01 січня 2013 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).