ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 0440/5532/18
адміністративне провадження № К/9901/8537/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (суддя Бондар М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (головуючий суддя Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №0440/5532/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеська митниця Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "АТБ-Маркет" звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/000012/2;
- скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/08236.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "АТБ-маркет" при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості надав усі необхідні документи, тоді як Митницею не доведено, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суди залишили поза увагою, що Рекомендації Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) передбачають необхідність зазначення витрат на пакування та інших витрат не тільки у зовнішньоекономічному контракті, а і в інвойсі, пакувальному листі тощо. Зазначив, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає її перегляду.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ АТБ-МАРКЕТ (покупець) та компанією NINGBO HOME-DOLLAR IMP.& EXP.CORP (продавець) укладено контракт №2737-HD/CN від 16 червня 2014 року, за умовами якого продавець поставляє, а покупець купує товар партіями, у відповідності до вимог, на умовах та за ціною, що визначені у додатках та специфікаціях.
Згідно специфікації №201 від 26 січня 2018 року до контракту, продавець зобов`язується поставити товар:
- тапки дитячі закриті (артикул HD0681) у кількості 24240 шт., вартість за одиницю 0,6750 доларів США, на загальну суму 16 362 доларів США;
- тапки жіночі закриті (артикул HD0682) у кількості 23520 шт., вартість за одиницю 0,8300 доларів США, на загальну суму 19 521,60 доларів США;
- тапки чоловічі закриті (артикул HD0683) у кількості 21120 шт., вартість за одиницю 0,9850 доларів США, на загальну суму 20803,20 доларів США;
Також, специфікацією №201 від 26 січня 2018 року визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення в Україні.
21 березня 2018 року ТОВ АТБ-МАРКЕТ надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2018/008236 на товар: "Взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, союзка якого має один або кілька вирізаних отворів: тапки дитячі закриті, розмір 30-35, арт. HD0681, - 1200 пар; тапки жіночі закриті, розмір 36-41, арт. HD0682 - 5808 пар; тапки чоловічі закриті, розмір 41-45, арт. HD0683 - 7296 пар; тапки дитячі закриті, розмір 30-35, арт. HD0681 - 23040 пар; тапки жіночі закриті, розмір 36-41, арт. HD0682 - 17712 пар; тапки чоловічі закриті, розмір 41-45, арт. HD0683 - 13824 пар".
Разом із митною декларацією декларантом надано Одеській митниці ДФС: зовнішньоекономічний контракт №2737-ND/СN від 16 червня 2014 року; специфікація до контракту №201 від 26 січня 2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №20180126-0120-39 від 19 березня 2018 року та №20180126-0120-39-1 від 19 березня 2018 року; договір транспортного експедирування №AUZ009-06.17 від 18 січня 2017 року; CMR від 18 березня 2018 року №5345, №5097, №0976, №6965; коносамент №ME0818010088 від 28 січня 2018 року; коносамент №MSUGI120318 від 12 березня 2018 року; Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 01г6д від 1 лютого 2016 року; заява на страхування окремого перевезення вантажу №5350 від 8 лютого 2018 року.
Митна вартість товару визначена декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).
Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами посадовою особою відповідача було зроблено висновок про те, що подані документи місять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а саме:
у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару (витрати на пакування) внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
у наданому до митного оформлення коносаменті від 19 березня 2018 року №20180126-0120-39 зазначено "Freight prepaid", тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
у поданих до митного оформлення додаткової угоди до контракту та інвойсі від 26 січня 2018 №18HDL0094TTF30 зазначена вартість товару за штуки, а в митній декларації у якості додаткових одиниць задекларовані пари;
згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 5350 від 8 лютого 2018 року не відповідає вищезазначеним умовам;
у ДСЕК від 6 жовтня 2015 року №05.03.02-03/45648 вказано код товару 6404, який повністю відрізняється від заявленого коду в МД UA500060/2018/008236 у графі 33 6402993900.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару Митницею запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.
Декларантом додатково надано:
- додаткову угоду №2 від 1 лютого 2017 року до Генерального договору добровільного страхування № 01г6д від 1 лютого 2016 року;
- митну декларацію країни відправлення № 350120180018519972 від 27 січня 2018 року.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/000012/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 6,58 дол. США/кг.
У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/08236.
Не погодившись з вказаними висновками суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.