ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 808/2120/18
адміністративне провадження № К/9901/922/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року (головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Юрко І.В.) у справі № 808/2120/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 7 березня 2018 року №0001464708, винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного періоду на суму 217 081,63 грн, у тому числі по періодах: серпень 2017 - 64 336,66 грн, жовтень 2017 року - 96 691,65 грн, листопад 2017 року - 56 053,32 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки перевіряючих викладені в акті перевірки сформовані всупереч вимогам чинного законодавства виключно на припущеннях щодо законності та реальності здійснених платником податків операцій. Вказує, що висновок щодо формального оформлення первинних документів без фактичного надання послуг зроблено на підставі припущень. Також зазначає, що умовами договору та нормами чинного законодавства, що регулюють порядок надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів. По жодному з контрагентів ТОВ "Трейдспецсервіс ЛТД" та самому ТОВ "Трейдспецсервіс ЛТД" відсутні вироки у будь-яких кримінальних справах, відсутні встановлені судами факти щодо ухилення від сплати податків, фіктивного підприємництва, нікчемності угод тощо.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем надано усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність господарської операції позивача з його контрагентом, зокрема, факт виконання транспортних перевезень сільськогосподарської техніки/продукції. Під час розгляду справи судами не встановлено в діях позивача порушень податкового законодавства й, за висновком судів, розглядувані господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, відповідач наголошує на нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Трейдспецсервіс" з огляду на відсутність достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів, а також посилаючись на відсутність фактичного надання послуг з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом. Таким чином контролюючий орган вказує на не встановлення судами фактичних обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, та в свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт", з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн, відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року.
За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки №15/28-10-47-08/34217047 від 16 лютого 2018 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV, п.п 1 п. 4 Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" завищено: 1) суму податкового кредиту по періодам: серпень 2017 року - 266 470 грн, жовтень 2017 року - 363 162 грн, листопад 2017 року - 539 215 грн.
- п. 200.1 абз. "а", п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV, п.п 1 п. 4 Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21 в частині невірного визначення показників розділу ІІІ "Розрахунки за звітний період" по деклараціям з ПДВ ТОВ "Бізон Імпорт" завищило суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду по періодам: серпень 2017 року - 266 470 грн., жовтень 2017 року - 363 162 грн., листопад 2017 року - 539 215 грн.
На підставі Актів перевірок №15/28-10-47-08/34217047 від 16 лютого 2018 року, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0001464708 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду: серпень 2017 року - 266 470,00 грн, жовтень 2017 року - 363 162,00 грн, листопад 2017 року - 539 215,00 грн.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Бізон Імпорт" оскаржило його в адміністративному порядку, яке рішенням від 14 травня 2018 року № 16274/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного періоду на суму 217 081,63 грн, у тому числі по періодах: серпень 2017 - 64 336,66 грн, жовтень 2017 року - 96 691,65 грн., листопад 2017 року - 56 053,32 грн звернулось з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів, вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.