Постанова
Іменем України
12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 335/1218/13
провадження № 61-6135св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк"
боржник - ОСОБА_1,
особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2022 року в складі колегії суддів Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст обставин справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д. В.
В обґрунтування скарги, з урахуванням уточнень, зазначала, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року в справі № 335/1218/13 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за кредитним договором № 498/700921 від 08 червня 2007 року в розмірі 458 806,27 грн. Вказаний кредитний договір забезпечений договором іпотеки № 50 від 08 червня 2007 року, згідно з яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира), що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 червня 2007 року.
Вказує, що 10 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д. В. відкрито виконавче провадження ВП № 60839622 з виконання указаного судового рішення.
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про оцінку майна, в якому ринкова вартість квартири визначена у розмірі 445 273,00 грн. Заявниця вважає, що вартість оцінки занижена, а процедура проведена з порушенням законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не виїжджав на об`єкт оцінки, оцінювання відбулось виключно за зовнішнім фото житлового будинку, чим порушено приписи пункту 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав".
03 березня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їй стало відомо про відсутність даних щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, що робить неможливим проведення вподальшому будь-яких виконавчих дій. В описі поштового відправлення відсутня печатка, підпис і прізвище працівника поштового зв`язку.
05 березня 2020 року заявниця отримала лист-повідомлення ДП "Сетам" про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів. Передачу предмета іпотеки на торги ОСОБА_1 вважає неправомірною і такою, що суперечить Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки приватний виконавець не встановив обставини невикористання нею спірної квартири як місця постійного проживання та не врахував відсутності у неї іншого нерухомого житлового майна.
За таких обставин ОСОБА_1 просила визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д. В. стосовно затвердження звіту щодо визначення ринкової вартості квартири у виконавчому провадженні № 60839622 та передачу майна на торги неправомірними.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст ухвали суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 07 липня 2020 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили з того, що:
заявниця не довела порушення закону під час проведення процедури оцінки та що дії оцінювача під час складання звіту про оцінку майна порушили її права;
до звіту про оцінку майна з огляду на його правову природу не можуть бути застосовані наслідки, пов`язані зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів;
квартира не використовується ОСОБА_1 як місце постійного проживання боржника, оскільки згідно з відповіддю юридичного відділу департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 16 лютого 2020 рокуу квартирі відсутні зареєстровані особи, а тому передача приватним виконавцем на реалізацію спірної квартири не суперечить Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";
постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалась ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією 10 грудня 2019 року, що підтверджується копією фіскального чеку ПАТ "Укрпошта" та списком згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів), а тому приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д. В. виконав вимоги частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Запорізького апеляційного суду від 07 липня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд:
не встановив чи використовувала ОСОБА_1 предмет іпотеки як місце свого постійного проживання, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";
не звернув увагу, що під час примусового виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості приватний виконавець не встановив наявності у ОСОБА_1 будь-якого іншого майна чи коштів для виконання рішення суду, крім того майна, яке було предметом іпотеки за невиконаним споживчим кредитом;
не врахував факту реєстрації ОСОБА_1 у квартирі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2020 року скасовано; скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково; визнано дії приватного виконавця Проценка Д. Ю. щодо передачі на продаж квартири АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні № 60839622 неправомірними; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
квартира АДРЕСА_1 є предметом договору іпотеки, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 червня 2007 року № 498/700921, валютою за яким є долар США;
під час примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року в справі № 335/1218/13-ц приватний виконавець не встановив наявності у ОСОБА_1 будь-якого іншого майна чи коштів для виконання рішення суду крім того майна, яке було предметом іпотеки за невиконаним споживчим кредитом;
матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що квартира (предмет іпотеки) не використовується позичальником як місце постійного проживання;
на квартиру відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово звернуто стягнення, а тому наявні підстави для визнання дій приватного виконавця в частині передання квартири на продаж неправомірними.
Аргументи учасників справи
У липні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2022 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки предмет іпотеки не використовувався боржником як місце постійного проживання. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту проживання боржника у квартирі на момент передачі її на реалізацію, адже ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання за адресою предмета іпотеки 25 лютого 2020 року, тобто, після передачі 19 лютого 2020 року квартири на реалізацію. Даних про її фактичне місце проживання у квартирі до 19 лютого 2020 року матеріали справи не містять.
У касаційній скарзі заявник звертає увагу касаційного суду на наявність договору оренди житлового приміщення від 27 жовтня 2019 року, відповідно до умов якого квартира передана в оренду іншій особі, що також підтверджує факт непроживання ОСОБА_1 у квартирі.
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови апеляційного суду. Вказує, що аргументи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано для усунення її недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
15 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
04 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відмовлено у приєднанні до матеріалів справи нових доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 червня 2007 року між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 498/700921, згідно умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 44 200 дол. США строком до 07 червня 2027 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за указаним договором 08 червня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки № 50, згідно з яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 червня 2007 року.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року в справі № 335/1218/13-ц позовні вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк" задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 458 806,27 грн заборгованості за кредитним договором.