Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 214/1699/21
провадження № 61-1637 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, Сьома криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Скоробогатька Володимира Юрійовича - на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року у складі судді Хомініч С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2, про внесення змін у свідоцтво про право на спадщину за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на транспортний засіб - автомобіль Volksvagen transporter, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав спадкодавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Железною О. В. 29 січня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі за № 93.
Вказував, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є він та дружина померлого - ОСОБА_2
08 листопада 2019 року Сьомою криворізькою державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 505/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
19 червня 2020 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. на його ім`я видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину вказаного транспортного засобу. На інші 3/4 частини автомобіля свідоцтва про право на спадщину отримала ОСОБА_2 .
Вказував, що при видачі свідоцтв про право на спадщину нотаріус не перевірила походження майна, не врахувала, що транспортний засіб був особистою приватною власністю ОСОБА_4, а тому ОСОБА_2 не мала права на отримання 3/4 частини транспортного засобу.
02 липня 2020 року він направив до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори заяву про досудове врегулювання, у якій просив внести зміни у видане йому 19 червня 2020 року свідоцтво про право на спадщину за законом, та у зв`язку з відсутністю будь-яких дій нотаріальної контори - скаргу від 05 серпня 2020 року до Міністерства юстиції України на дії державного нотаріуса Грабевник О. В.
14 серпня 2020 року він отримав відповідь від державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. за № 677/02-14 на його заяву про досудове врегулювання, у якій нотаріусом відмовлено у внесенні змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, що унеможливлює досудове врегулювання спору.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19 червня 2020 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В., серії НОІ № 625595, визначивши право власності на транспортний засіб - автомобіль Volksvagen transporter, 2004 року випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, в рівних частинах - по 1/2 частині за кожним із спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року виключено ОСОБА_2 зі складу третіх осіб та залучено її до участі у справі співвідповідачем.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правила статті 1300 ЦК України врегульовують можливість внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за умов, відповідно, відсутності (частини першої цієї статті) та наявності (частини другої цієї статті) спору між спадкоємцями. Якщо спору між спадкоємцями не існує, то питання про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину вирішує нотаріус за місцем відкриття спадщини за згодою всіх спадкоємців, що прийняли спадщину. У випадку ж відсутності такої згоди, тобто, за наявності спору, питання про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, на вимогу одного із спадкоємців, вирішується судом.
Суд зазначив, що отримавши від позивача 02 липня 2020 року заяву про досудове врегулювання спору, державний нотаріус Грабевник О. В. тричі зверталася до ОСОБА_1 (03 липня 2020 року, 12 серпня 2020 року та 14 серпня 2020 року) із листами про необхідність з`явитися до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом відповідно до статті 1300 ЦК України, однак останній не вирішив питання про врегулювання цього спору у позасудовому порядку.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо незгоди спадкоємця ОСОБА_2 на внесення змін до свідоцтва право про спадщину, а видача їй 07 липня 2020 року свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку автомобіля Volksvagen transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1, та вилучення попередньо виданого відповідачу свідоцтва від 19 червня 2020 року свідчить про погодження ОСОБА_2 на перерозподіл спадкового майна та відсутність спору між спадкоємцями.
Суд також зазначив, що Сьома криворізька державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат Скоробагатько В. Ю., залишено без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року залишено без мін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не надано доказів щодо порушення його прав, які б підлягали судовому захисту; судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовано норми матеріального права та не порушено норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року представник ОСОБА_1 - Скоробогатько В. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року та ухвалити нове судове рішення.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-137цс14, постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 758/5329/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 214/1699/21 із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та не враховано правову позицію Верховного Суду щодо застосування статті 1300 ЦК України, згідно якої порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців, а отже позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права.
Також зазначає, що оскаржувані судові рішення не містять підстав, висновків та обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника Сьомої криворізької державної нотаріальної контори - Мотуз О. В., у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, спадкоємцями першої черги після смерті якого є батько - ОСОБА_1 та дружина померлого - ОСОБА_2 (а. с. 7, 8, 47, 51, 53 зворот, 57 зворот).
Із заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори звернулися: 08 листопада 2019 року - ОСОБА_1 та 03 січня 2020 року ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 505/2019 (а. с. 45, 46).
13 березня 2020 року та 19 червня 2020 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 - на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 кожному (а. с. 71 зворот, 75 зворот).
19 червня 2020 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. видані свідоцтва ОСОБА_2 : про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: автомобіль, марки Volksvagen transporter, тип легковий пасажирський-В, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 02 лютого 2016 року Центром 1243, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 02 лютого 2016 року Центром 1243; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку вказаного автомобіля (а. с. 77 та 77 зворот, ).
Свідоцтво про право власності за законом на 1/4 частку вказаного автомобіля отримав ОСОБА_1 19 червня 2020 року (а. с. 80).
Встановлено, що автомобіль марки Volksvagen transporter, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, був відчужений спадкодавцю під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 на підставі договору дарування, укладеного 29 січня 2016 року з ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Железною О. В. за реєстровим № 93, що підтверджується також довідкою нотаріуса від 25 червня 2020 року № 184/01-16 (а. с. 81 зворот).
02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. із заявою, у якій, на підставі статті 1300 ЦК України, просив внести зміни у видане йому 19 червня 2020 року свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОІ № 625595, посилаючись на те, що транспортний засіб марки Volksvagen Тransporter, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску, не є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а належав спадкодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 29 січня 2016 року (а. с. 12).
03 липня 2020 року державний нотаріус Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. звернулася до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з листами, в яких, враховуючи інформацію, отриману від приватного нотаріуса Железної О. В., просила з`явитися до нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтв про право на спадщину відповідно до статті 1300 ЦК України (а. с. 82, 82 зворот).
07 липня 2020 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. спадкоємцю ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - на 1/2 частку автомобіля марки Volksvagen Тransporter, тип легковий пасажирський-В, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У свідоцтві зазначено, що свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 частку автомобіля ще не видано (а. с. 84).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, свідоцтво про право на спадщину серії НОІ 625594, видане 19 червня 2020 року ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за № 619, має стан "видалене" (а. с. 43-44 ).
Повторно звернувшись 12 серпня 2020 року до ОСОБА_1 листом № 676/02-14 про необхідність з`явитися до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1300 ЦК України, державний нотаріус Грабевник О. В. отримала накладну № 2227055 від 13 серпня 2020 року з відміткою про повернення відправлення у зв`язку з відмовою адресата від отримання (а. с. 86).
14 серпня 2020 року державним нотаріусом Грабевник О. В. втретє на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 677/02-14 з проханням з`явитися до нотаріальної контори з раніше виданим свідоцтвом про право на спадщину на 1/4 частку автомобіля з метою внесення змін до свідоцтва на підставі статті 1300 ЦК України, який позивач отримав (а. с. 86 зворот).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Скоробогатька В. Ю. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.