Постанова
Іменем України
12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 161/12311/14-ц
провадження № 61-10521св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
боржник - ОСОБА_1,
приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2022 року в складі судді: Олексюка А. В., та постанову Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Здрилюк О. І., Осіпука В. В.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
17 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця Кошарського О. В., про визнання дій незаконними та скасування постанов у виконавчому провадженні № 67700787, стягувач - АТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Скарга обґрунтована тим, що у зведеному виконавчому провадженні № 51004862 на примусовому виконанні у Другому ВДВС м. Луцька ЗМУ МЮ (м. Львів) перебував виконавчий лист № 161/12311/14-ц, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 25 квітня 2016 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ "Укрексімбанк" боргу за кредитним договором в сумі 1 589 330,62 грн.
29 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Арсенюк О. В. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, а також було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а виконавчий збір виведено в окреме провадження.
29 листопада 2021 року АТ "Укрексімбанк" звернувся до приватного виконавця Кошарського О. В. із заявою про примусове виконання рішення та до заяви додав виконавчий лист № 161/12311/14-ц, копію іпотечного договору № 86706Z22 від 15 серпня 2006 року, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ "Укрексімбанк" двокімнатну квартиру загальною площею 51,90 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Про відкриття виконавчого провадження № 67700787 на підставі постанови від 29 листопада 2021 року за вказаним виконавчим листом ОСОБА_1 дізнався під час виклику до приватного виконавця 14 грудня 2021 року. При цьому, така постанова не містить обов`язкових реквізитів: назви виконавчого документа, коли та ким виданий та резолютивної частини документа.
Приватним виконавцем Кошарським О. В. 29 листопада 2021 року винесено похідну постанову про арешт майна боржника, згідно з якою накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1, в межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - у розмірі 3 933 628,88 грн, а також постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - у розмірі 3 933 628,88 грн.
Боржник не може вільно користуватись своїми правами власності на майно, зокрема грошовими коштами - пенсією, яка є єдиним джерелом засобу для існування, так як державний виконавець Арсенюк О. В. здійснює заходи, пов`язані з примусовим виконанням виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні, а приватний виконавець Кошарський О. В. у ВП № 67700787 вчиняє примусові заходи щодо стягнення коштів в іноземній валюті. Також приватний виконавець арештував майно, яке є предметом іпотеки та відповідно до нормативно-правових актів обтяження нерухомого майна за іпотечним договором підлягало державній реєстрації відповідно до вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що було вчинено у 2006 році.
ОСОБА_1 просив:
поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження дій приватного виконавця Кошарського О. В., визнання його дій незаконними та скасування постанов у виконавчому провадженні № 67700787 від 29 листопада 2021 року;
визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О. В. у ВП № 67700787 незаконними і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2021 року, постанову про арешт майна боржника від 29 листопада 2021 року та постанову про арешт коштів боржника від 29 листопада 2021 року;
зобов`язати приватного виконавця Кошарського О. В. повернути виконавчий лист від 25 червня 2016 року №161/12311/14-ц, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області, стягувачу в порядку частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
відповідно до пункту 12 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження припиняється зокрема: якщо стягувач подав письмову заяву про припинення виконавчого провадження. Припинення виконавчого провадження з підстав передбачених статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє його права повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Кодексу. У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року № 910/18165/13 зроблений правовий висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. При цьому, такі правила застосовуються в незалежності від причин повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки ні Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, ні чинний Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, не містить інших правил обрахування строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а також заборони відраховувати його з моменту винесення виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. Інше тлумачення та правозастосування положень статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" нівелювало б право стягувача самостійно розпоряджатися своїми процесуальними правами на стадії примусового виконання рішення суду, зокрема обрати приватного виконавця, замість державного;
виконавчий лист був повторно пред`явлений стягувачем у листопаді 2019 року в межах встановлених законом строків, які перервалися та які слід обраховувати починаючи з 29 жовтня 2021 року, коли державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу. Тому приватний виконавець 29 листопада 2021 року мав всі законні підстави відкрити виконавче провадження;
доводи про неналежність реквізитів, та/або відміток у виконавчому документі, суд відхиляє, оскільки виконавець не перевіряє належність чи неналежність будь-яких даних/реквізитів, відміток у виконавчому документі, а якщо боржник вважає, що виконавчий документ виданий помилково чи незаконно, він вправі звернутися до суду із заявою в порядку статті 432 ЦПК України. Питання часткового виконання виконавчого листа, на що вказує представник боржника, має вирішуватися під час виконавчого провадження і на законність постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника не впливає;
доводи боржника про "недоцільність" накладення арешту на майно боржника, яке є предметом стягнення у виконавчому документі, бо воно є в заставі банку, не ґрунтуються на вимогах законодавства, зокрема на приписах статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилався на те, що постанова про виведення виконавчого провадження зі зведеного провадження була ним оскаржена до адміністративного суду та його позов було задоволено. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/13738/21 від 13 грудня 2021 року визнано протиправним та скасовано постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 29 жовтня 2021 року у ВП № 51004862, постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 жовтня 2021 року у ВП №67321605 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29 жовтня 2021 року у ВП № 67321605, винесених Головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Арсенюк О. В. Постанова про виведення виконавчого провадження була скасована у зв`язку з тим, що в її резолютивній частині були допущені помилки, а саме відсутній пункт перший, де, як пояснила державний виконавець, слід було вказати, що підлягає виведенню зі зведеного виконавчого провадження № 51376078 виконавче провадження № 51004862 про стягнення коштів виконавчого збору в розмірі 10 % боргу з врахуванням стягнутих сум. Отже, виведене виконавче провадження стосувалося стягнення коштів виконавчого збору;
у суді апеляційної інстанції представником ВДВС Арсенюк О. В. було долучено до матеріалів справи копію її постанови від 12 січня 2022 року, відповідно до якої після ухвалення вказаного судового рішення адміністративним судом нею було внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: "в постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження № 51004862 від 29 жовтня 2021 року, зазначивши: за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження. Згідно заяви стягувача від квітня 2021 року виконавче провадження підлягає завершенню. Зазначивши після постановляю: 1. вивести виконавче провадження № 51004862 зі зведеного виконавчого провадження № 51376078". Разом з цим, постанова головного державного виконавця від 29 жовтня 2021 року про повернення виконавчого документа предметом оскарження не була, а відтак, станом на день розгляду справи як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, є чинною;
повернення невиконаного виконавчого документа стягувачеві, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строку встановленого законом, який після переривання встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, а також для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Слід зазначити, що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна;
оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що виконавчий лист був повторно пред`явлений стягувачем в межах встановлених законом строків, які перервалися та які слід обраховувати, починаючи з 29 жовтня 2021 року, коли державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу. Тому приватний виконавець 29 листопада 2021 року мав усі законні підстави відкрити виконавче провадження та відповідно накласти арешт на майно та грошові кошти боржника. Державний виконавець Кошарський О. В. відкрив виконавче провадження та здійснив інші виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватний виконавець вчиняв виконавчі дії відповідно до вимог закону, в межах повноважень і право заявника не було порушено;
приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень та послідовно вчиняв дії, направлені на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, накладення арешту на майно не передбачає його відчуження та не забороняє приватному виконавцю накласти на цю ж квартиру заборону на відчуження майна. Суд першої інстанції розглянув скаргу на дії державного виконавця в межах заявлених вимог скарги.
Аргументи учасників справи
ОСОБА_1 19 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення вимог скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
приватним виконавцем Кошарським О. В. 29 листопада 2021 року винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно, що належить боржнику в межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 3933628,88 грн, а також постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 3 933 628,88 грн. Таким чином ОСОБА_1 не може вільно користуватись своєю власністю, зокрема пенсією, яка є єдиним джерелом засобу для існування. Також приватний виконавець арештував майно, яке є предметом іпотеки;
приватний виконавець не встановив наявність на виконавчому листі обов`язкової відмітки про залишок нестягненої суми та належного посвідчення такої відмітки підписом виконавця та печаткою;
головний державний виконавець Арсенюк О. В. у ВП № 51004862 винесла постанову від 29 жовтня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" і постановила виконавчий збір вивести в окреме провадження (постанова від 14 травня 2016 року у ВП № 51004862), однак приватний виконавець 29 листопада 2021 року у ВП № 67700787 повторно стягнув основну винагороду приватного виконавця, що становить 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, підлягає передачі. Тобто, відбувається одночасне стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору (на користь держави) та основної винагороди (на користь приватного виконавця), тобто подвійне стягнення однієї і тієї ж суми. Проте виконавчий збір стягується один раз, не залежно від кількості разів подання виконавчого документа;
приватним виконавцем Кошарським О. В. при винесенні 29 листопада 2021 року постанови про відкриття виконавчого провадження не було враховано те, що згідно частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ можливо повторно пред`явити до виконання лише протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 25 квітня 2016 року був встановлений до 25 квітня 2019 року;
рішенням Волинського адміністративного суду у справі № 141/13738/21 від 13 грудня 2021 року визнано протиправним та скасовано постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 29 жовтня 2021 року у ВП № 51004862, постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 жовтня 2021 року у ВП № 67321605 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29 жовтня 2021 року у ВП №67321605, винесених Головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Арсенюк О. В.;
ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року розгляд справи було призначено в режимі відеоконференції на 19 вересня 2022 року о 11:00 год. 19 вересня 2022 року за кілька годин до судового засідання адвокатом Слабенко С. І. було надіслано на електронну адресу Волинського апеляційного суду клопотання у справі № 161/12311/14-ц про те, що в зв`язку з перебуванням в ЗС України він не зможе взяти участь в даному судовому засіданні, а тому просив відкласти розгляд справи. До цього клопотання додавались докази перебування в бойовому підрозділі ЗСУ. Проте апеляційний суд це клопотання не розглянув. У постанові відсутні будь-які відомості про те, що суду було відомо про причини неявки адвоката Слабенко С. І. боржник фактично був позбавлений можливості права на апеляційне оскарження та права на доступ до суду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2022 року та постанови Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року та про зупинення стягнення у виконавчому провадженні відмовлено.
19 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року: відзив АТ "Державний експортно-імпортний банк України", який підписаний представником Мірчуком В. В., залишено без розгляду; призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2014 року у справі № 161/12311/14-ц позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, а саме ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрексімбанк" - 122 471,52 швейцарських франків заборгованості за кредитним договором № 86706С20 від 15 серпня 2006 року, що в гривневому еквіваленті становить - 1 585 676,62 грн, з яких: основний борг в сумі - 115 471,03 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 1 495 039,77 грн, заборгованість по відсотках - 6 048,26 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 78 308,69 грн, пеня за простроченим основним боргом - 677,96 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 8 777,76 грн, пеня за простроченими відсотками - 274,27 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 3 551,06 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Вказане рішення набрало законної сили 07 квітня 2016 року, виконавчий лист № 161/12311/14-ц судом видано 25 квітня 2016 року.
13 травня 2016 року державним виконавцем Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Іщенко Г. С. винесено постанову про приєднання до зведеного виконавчого провадження № 51376078 виконавче провадження № 51004862.
09 квітня 2021 року AT "Укрексімбанк" до Другого ВДВС у місті Луцьку надіслав заяву про повернення виконавчого документа.
29 жовтня 2021 року головний державний виконавець Арсенюк О. В. у ВП № 51004862, керуючись статтею 30 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження", винесла постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого листа № 161/12311/14-ц від 25 квітня 2016 року стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
29 листопада 2021 року приватним виконавцем Кошарським О. В. було відкрито виконавче провадження № 67722787 за виконавчим документом № 161/12311/14-ц від 25 квітня 2016 року, на підставі заяви стягувача від 15 листопада 2021 року про примусове виконання рішення.