Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 591/8842/21
провадження № 61-9658 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Сумській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 29 липня 2022 року у складі судді Сидоренко А. П. та постанову Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2022 рокуу складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Рунова В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі -
ГУ НП в Сумській області) про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування.
Позовна заява мотивована тим, що йому була завдана майнова та моральна шкода, спричинена, на його думку, неефективністю ведення досудового розслідування, що призвело до надмірної тривалості кримінального провадження № 420142000100000030 від 06 травня 2014 року за фактом порушення службовими особами Сумської міської ради обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, де він є потерпілим.
Вказував, що ГУ НП в Сумській області, як орган державної влади, не дотрималося розумних строків слідства (понад 7 років), не здійснювало належним чином розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, чим не забезпечило усунення порушень у реалізації його права на отримання першочергового житла. Неефективність та надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 42014200010000030 від 06 травня 2014 року, яке здійснювалося слідчим ГУ НП в Сумській області, було встановлено постановою Першого заступника Генерального прокурора України від 10 липня 2018 року, якою досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні доручено слідчим Національної поліції в Полтавській області.
Вважав, що внаслідок незаконної бездіяльності посадових осіб відповідача йому було завдано майнової шкоди у розмірі вартості неотриманого протягом 30 років в особисту власність житла - двокімнатної квартири -
у сумі 3 302 092,62 грн.
Крім того, йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у позбавленні його права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, що принизило його гідність як пенсіонера, йому доводилося вживати додаткових заходів з відновлення прав через неодноразові звернення до відповідних державних органів та посадових осіб. Він переніс сильні душевні хвилювання, стреси та психоемоційні навантаження, що вплинуло на стан його здоров`я. Завдану йому моральну шкоду він оцінював у розмірі 700 тис. грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь шляхом списанняз Єдиного казначейського рахунку 3 302 092,62 грн вартості неотриманої двокімнатної квартири на відшкодування майнової шкоди та 700 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що питання надання житла не відноситься до безпосередньої компетенції відповідача, а держава не несе майнової відповідальності перед потерпілими за всі злочини, які залишилися нерозкритими. Крім того, суду не надано будь-яких доказів того, що зазначені позивачем втрати є майновою шкодою, спричиненою внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідача. У зв`язку з цим суд відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок неотримання позивачем квартири.
Частково задовольняючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із визнання факту завдання позивачеві моральної шкоди діями відповідача через тривалу бездіяльність його посадових
осіб, пов`язану з невиконанням своїх обов`язків, не проведенні комплексу дій, передбачених положеннями КПК України. Суд, врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, вважав заявлену суму компенсації завищеною і не підтверджену у судовому засіданні. Натомість, суд виходив із того, що позивачеві були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм. Проте за відсутності інших
доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін у житті тощо), керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд стягнув з Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2 тис. грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ГУ НП в Сумській області задоволено.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2022 року у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня
2022 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду в частині стягнення моральної шкоди та відмовляючи у задоволені цих позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не доведено заподіяння йому моральної шкоди з підстав, заявлених у позові, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями службової (посадової) особи органу державної влади, що в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
Факт неефективного досудового розслідування, про що зазначено
у постанові прокурора Генеральної прокуратури України від 10 липня
2018 року, не тягне безумовний наслідок цивільно-правового характеру
і саме по собі не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди. Доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому слідчому відділу не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача і притягнення його до цивільно-правової відповідальності. При цьому у матеріалах справи відсутні ухвали слідчого судді чи судові рішення, якими б визнавалися дії чи бездіяльність органів досудового розслідування ГУ НП в Сумській області протиправними. Крім того, позивачем
не зазначено, яким чином допущено бездіяльність саме ГУ НП в Сумській області, у який проміжок часу та за яких обставин, враховуючи що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420142000100000030 здійснювалося різними слідчими органами. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральних страждань, чи втрат немайнового характеру, а отже, і заподіяння моральної шкоди, розмір якої жодним чином не обґрунтований.
Апеляційний суд погодився із висновками районного суду в частині
відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення
на його користь майнової шкоди, так як позивачем не доведено, що внаслідок дій чи бездіяльності посадових осіб ГУ НП в Сумській області йому завдано майнової шкоди у розмірі вартості неотриманої квартири
у сумі 3 302 092,62 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Зарічного районного суду м. Суми.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Сумській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д., у справі за його касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2022 рокувизнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 12 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Судуу цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до ГУ НП в Сумській області про відшкодування
майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями
чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди
попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи,
не врахували його доводів про те, що йому була завдана майнова та моральна шкода, спричинена неефективністю ведення досудового розслідування, що призвело до надмірної тривалості кримінального провадження № 420142000100000030 від 06 травня 2014 року за фактом порушення службовими особами Сумської міської ради обліку громадян,
які потребують поліпшення житлових умов, де він є потерпілим. ГУ НП в Сумській області, як орган державної влади, не дотрималося розумних строків слідства (понад 7 років), не здійснювало належним чином розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, чим не забезпечило усунення порушень у реалізації його права на отримання першочергового житла. Неефективність та надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014200010000030
від 06 травня 2014 року, яке здійснювалося слідчим ГУ НП в Сумській області, було встановлено постановою Першого заступника Генерального прокурора України від 10 липня 2018 року. Таким чином, підтверджено
факт тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб ГУ НП в Сумській області щодо проведення необхідної перевірки його заяви про злочин, надмірну тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні. Отже, внаслідок незаконної бездіяльності посадових осіб відповідача йому було завдано майнової шкоди у розмірі вартості неотриманого протягом 30 років в особисту власність житла - двокімнатної квартири - у сумі 3 302 092,62 грн. Зазначений розмір майнової шкоди є обґрунтованим, ним доведений, проте суди безпідставно не взяли його до уваги. Крім того, йому було завдано моральної шкоди, яка полягала
у позбавленні його права на ефективний засіб юридичного захисту
в національному органі, що принизило його гідність як пенсіонера, йому доводилося вживати додаткових заходів з відновлення прав через неодноразові звернення до відповідних державних органів та посадових осіб. Він переніс сильні душевні хвилювання, стреси та психоемоційні навантаження, що вплинуло на стан його здоров`я. Завдану йому моральну шкоду у розмірі 700 тис. грн суди взагалі не досліджували. При цьому розмір відшкодування йому моральної шкоди обчислено ним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини як справедлива сатисфакція за тривале правопорушення. Також зазначається про наявність у Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду різної судової практики з цього питання.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду, рішення Конституційного Суду України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ГУ НП в Сумській області, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної
скарги - безпідставними. Позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками,
Також позивачем не наведено, з яких саме міркувань він виходив, визначаючи відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 тис. грн. Апеляційний суд вірно вказав, що про відсутність судових рішень, якими було б встановлено неналежний контроль за досудовим розслідуванням
з боку відповідача. Водночас реалізація права позивача на оскарження
дій чи бездіяльності слідчих та задоволення таких скарг не свідчить про незаконність прийняття рішень відповідачем, а зводяться до реалізації ним права на здійснення функції контролю і тим більше не свідчить про завдання цим моральної шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 травня 2014 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості № 42014200010000030
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364, частиною четвертою статті 358, частиною другою
статті 382 КК України, щодо неправомірних дій службових осіб Сумської міської ради, що призвели до порушень обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень.
Постановою Генеральної прокуратури України від 10 липня 2018 року встановлено, що слідчим управлінням Національної поліції розслідується кримінальне провадження № 42014200010000030 за фактом порушення службовими особами Сумської міської ради обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на першочергове отримання житла, а також невиконання ними рішення суду за частиною першою статті 364, частиною першою
статті 382 КК України. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється понад 4 роки різними органами: слідчим відділом Сумського відділення міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, слідчим відділом прокуратури Сумської області та з 15 листопада 2016 року - Національною поліцією. Протягом указаного періоду слідство проводиться неефективно, без дотримання вимог щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. З метою швидкого
та повного розслідування обставин кримінальних правопорушень здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 42014200010000030 доручено слідчим Національної поліції в Полтавській області (т. 1, а. с. 15).
15 жовтня 2019 року, 22 листопада 2019 року, 05 грудня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Міністра внутрішніх справ України щодо порушення законодавства України посадовими особами Національної поліції в Полтавській та Сумській областях у досудовому розслідуванні
№ 420142000100000030 від 06 травня 2014 року (т. 1, а. с. 16-22).
05 липня 2021 року, 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звертався до начальника Національної поліції зі скаргою щодо порушення законодавства України посадовими особами Національної поліції (т. 1, а. с. 58-60, 61-64).
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звертався до заступника начальника Національної поліції зі скаргою щодо порушення законодавства України посадовими особами Національної поліції (т. 1, а. с. 64-66).
15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до заступника начальника Національної поліції - начальника слідчого відділу О. Радченка із заявою про вчинення злочину посадовими особами правоохоронних органів в кримінальному провадженні № 120132004400000347 від 10 січня 2013 року (т. 1, а. с. 67-72).
05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Національної поліції з повторною скаргою щодо порушень чинного законодавства посадовими особами Національної поліції (т. 1, а. с. 73-75).
09 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з повторною скаргою до начальника Національної поліції та до Міністра внутрішніх справ України на невиконання посадовими особами Національної поліції законодавства України (т. 1, а. с. 77-82, 85-87).
30 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся з повторною скаргою до начальника Національної поліції та до Міністра внутрішніх справ України на невиконання посадовими особами Національної поліції законодавства України (т. 1, а. с. 90-95).