Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 211/3277/20
провадження № 61-3442св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські дороги України",
треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські дороги України" на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року у складі судді Ткаченко С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2021 рокуу складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські дороги України" (далі - ТОВ "Європейські дороги України"), треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - ПрАТ "АСК "ІНГО Україна"), про стягнення некомпенсованої частини завданого майнового збитку, заподіяного в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), посилаючись на те, що 01 лютого 2020 року о 15 год. 30 хв. водій ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ "Європейські дороги України", керуючи автомобілем "DAF XF", реєстраційний номер НОМЕР_1, в місті Кривому Розі на вулиці Апостолівській, виїжджаючи з другорядної дороги, позначеної дорожнім знаком 2.1 "Дати дорогу", на вулицю Магістральну, допустив зіткнення з належним йому автомобілем "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався головною дорогою, під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП його транспортний засіб було пошкоджено, чим йому завдано матеріальних збитків. Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року у справі № 214/1459/20 ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" за полісом обов`язкового страхування від 20 березня 2019 року № AO460198 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000 грн, франшиза - 2 000 грн. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № Д16/03/20, складеним 27 березня 2020 року судовим експертом Чивашем О. П., ринкова вартість автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП становила 112 008,60 грн, а вартість відновлювального ремонту - 114 775,72 грн. Тобто його автомобіль є фізично знищеним. Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № Д21/03/20, складеним 27 березня 2020 року судовим експертом Чивашем О. П., підтверджено, що ринкова вартість автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням пошкоджень отриманих внаслідок ДТП, складає 49 967,23 грн. ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" виплатило йому страхове відшкодування в розмірі 62 041,37 грн. Однак заподіяний йому матеріальний збиток в сумі 49 967,23 грн залишився не відшкодованим. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ "Європейські дороги України" на свою користь 49 967,23 грн на відшкодування завданого майнового збитку, 4 000 грн - витрат, пов`язаних зі сплатою грошових коштів для складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д16/03/20 від 27 березня 2020 року, 2 000 грн - витрат, пов`язаних зі сплатою грошових коштів для складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д21/03/20 від 27 березня 2020 року, а також 840,80 грн - судового збору та 22 500 грн - витрат на правничу допомогу.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Європейські дороги України" заперечило проти позову та просило відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач має право вимагати від нього відшкодування лише тієї суми, що перевищує ліміт відповідальності в розмірі 100 000 грн, та франшизу - 2 000 грн, передбачені полісом обов`язкового страхування від 20 березня 2019 року № AO460198. Після ДТП ОСОБА_2 сплатив дружині позивача - ОСОБА_3 10 000 грн, з яких 8 000 грн - як компенсацію завданого матеріального збитку та 2 000 грн - франшизи. При цьому автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, не може вважатися фізично знищеним, а його власнику не підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, так як висновком експерта, складеним на замовлення ПрАТ "АСК "ІНГО Україна", на підставі якого позивачу виплачено страхове відшкодування, визначено розмір матеріального збитку в сумі 70 418,08 грн. Крім того, отримавши страхове відшкодування в розмірі 62 041,37 грн, компенсацію від ОСОБА_2 в сумі 10 000 грн, а також залишивши собі пошкоджений автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 49 967,23 грн, що в сумі складає 128 385,31 грн, позивач фактично покращив свій матеріальний стан, так як вартість його автомобіля до ДТП становила 112 008,60 грн. Щодо судових витрат, то послуги представника позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не може вважатися професійною правничою допомогою, а грошові кошти за складання висновків автотоварознавчих досліджень були сплачені страховиком.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Європейські дороги України" на користь ОСОБА_1 завданий майновий збиток в результаті ДТП в розмірі 49 967,23 грн та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840,80 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що наданими позивачем висновками експертних автотоварознавчих досліджень, складеними судовим експертом Чивашем О. П., підтверджено фізичне знищення автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, так як вартість відновлювального ремонту цього автомобіля складає 114 775,72 грн, що перевищує його ринкову вартість - 112 008,60 грн. Ринкова вартість вказаного автомобіля з урахуванням пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, складає 49 967,23 грн. Для розрахунку суми страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 страховиком ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" були використані ті ж самі висновки експертних автотоварознавчих досліджень, які подав позивач разом з позовною заявою. ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 67 241,37 грн, тобто різницю між ринковою вартістю автомобіля до та після ДТП з відрахуванням франшизи (112 008,60 грн - 49 967,23 грн - 2 000 грн), відшкодувало витрати, пов`язані з проведенням двох експертних автотоварознавчих досліджень, в сумі 6 000 грн, а також - витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 1 200 грн. Таким чином, страховик ПрАТ "АСК "ІНГО УКРАЇНА" виконало свої зобов`язання перед потерпілим ОСОБА_1 та в силу пункту 30.2 статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не зобов`язане виплачувати більшу суму страхового відшкодування, ніж 67 241,37 грн. Оскільки ОСОБА_2 на час ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Європейські дороги України", то відповідальність за шкоду несе це товариство як роботодавець та законний володілець джерела підвищеної небезпеки на підставі частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Питання повернення залишків пошкодженого автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, на користь ТОВ "Європейські дороги України" судом не вирішувалося, так як не було предметом розгляду і відповідач не звертався до суду із зустрічним позовом чи будь-якими іншими заявами щодо повернення йому вказаного майна. Відмовляючи у відшкодуванні судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд виходив з того, що витрати, пов`язані з проведенням двох експертних автотоварознавчих досліджень, були відшкодовані страховиком, а витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню у зв`язку з тим, що представник позивача ОСОБА_4 не є адвокатом, а є фахівцем у галузі права.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, ТОВ "Європейські дороги України" оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Європейські дороги України" залишено без задоволення, а рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
23 лютого 2022 року ТОВ "Європейські дороги України" подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і ухвалити в цій частині нове рішення, або змінити оскаржувані судові рішення у вказаній частині, задовольнити позов частково, стягнути з ТОВ "Європейські дороги України" на користь ОСОБА_1 завданий майновий збиток в результаті ДТП в розмірі 2 000 грн та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 21,20 грн.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ТОВ "Європейські дороги України" зазначило, що суди не врахували правових висновків, викладених в:
- постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 209/3145/15-ц, про те, що власник автомобіля, який постраждав внаслідок ДТП, може реалізувати своє право вимоги щодо відшкодування шкоди шляхом звернення з позовом лише до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність;
- постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 362/3680/17, за змістом якої позивач, так само як і в цій справі, просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), та його автомобіль в розумінні статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" теж вважався фізично знищеним. Касаційний суд дійшов висновку, що ухвалення законного й обґрунтованого рішення у справі є неможливим без визначення відповідно до статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП;
- постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 753/11069/16-ц, щодо неможливості задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, з одночасним залишенням автомобіля у власності позивача;
- постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 310/5348/18, про те, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Крім цього, існує необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року у справі № 754/1108/15-ц, застосованих апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні. Необхідність такого відступлення полягає в забезпеченні права власника особисто вирішувати долю свого майна, дотриманні принципу диспозитивності, суті та мети інституту страхування.
У травні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну каргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Оскільки його автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, є фізично знищеним, то відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПрАТ "АСК "ІНГО УКРАЇНА" не зобов`язане виплачувати йому більшу суму страхового відшкодування, ніж 67 241,37 грн. Вказаний автомобіль знаходиться у нього в тому самому стані, що й після ДТП, і може бути переданий ТОВ "Європейські дороги України". В суді першої інстанції відповідачу неодноразово роз`яснювалося право звернутися до суду із зустрічним позовом про повернення на його користь залишків пошкодженого автомобіля після відшкодування завданого матеріального збитку в повному обсязі, однак відповідач не скористався таким правом, зустрічний позов чи будь-які інші заяви щодо повернення йому залишків пошкодженого автомобіля не подавав. Тому доводи касаційної скарги про те, що судами було порушено принцип диспозитивності цивільного судочинства, є безпідставними. Крім того, правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 209/3145/15-ц, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 362/3680/17, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 753/11069/16-ц, на які послалося ТОВ "Європейські дороги України" в касаційній скарзі, підтверджують право потерпілого на відшкодування повної ринкової вартості автомобіля внаслідок його фізичного знищення.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
17 травня 2022 року справа № 211/3277/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2022 року справу було передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ "Європейські дороги України" на його користь відшкодування завданого майнового збитку в результаті ДТП в розмірі 49 967,23 грн, а тому в силу положень вищенаведеної частини першої статті 400 ЦПК України переглядаються касаційним судом тільки в означеній частині.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Судами встановлено, що 01 лютого 2020 року о 15 год. 30 хв. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем "DAF XF", реєстраційний номер НОМЕР_1, в місті Кривому Розі на вулиці Апостолівській, виїжджаючи з другорядної дороги, позначеної дорожнім знаком 2.1 "Дати дорогу", на вулицю Магістральну, допустив зіткнення з належним ОСОБА_1 автомобілем "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався головною дорогою, під керуванням ОСОБА_3 .
На момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Європейські дороги України".
Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року у справі № 214/1459/20 ОСОБА_2 було визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що його автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, є фізично знищеним.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № Д16/03/20, складеним 27 березня 2020 року судовим експертом Чивашем О. П., ринкова вартість автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП становила 112 008,60 грн, а вартість відновлювального ремонту - 114 775,72 грн.
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № Д21/03/20, складеним 27 березня 2020 року судовим експертом Чивашем О. П., підтверджено, що ринкова вартість автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, складає 49 967,23 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" за полісом обов`язкового страхування від 20 березня 2019 року № AO460198 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000 грн, франшиза - 2 000 грн.
ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 67 241,37 грн, тобто різницю між ринковою вартістю автомобіля до та після ДТП з відрахуванням франшизи (112 008,60 грн - 49 967,23 грн - 2 000 грн), відшкодувало витрати, пов`язані з проведенням двох експертних автотоварознавчих досліджень, в сумі 6 000 грн, а також - витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 1 200 грн, що підтверджується страховим актом від 22 червня 2020 року № 2603758.
Для розрахунку суми страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 страховиком ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" були використані ті ж самі висновки експертних автотоварознавчих досліджень, які подав позивач разом з позовною заявою. Інші висновки експертів у матеріалах страхової справи відсутні.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.