Постанова
Іменем України
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 266/6216/18
провадження № 61-12067св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюк В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство
з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Маріупольське телебачення",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року в складі колегії суддів: Ткаченко Т. Б., Зайцевої С. А., Попової С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Маріупольське телебачення" (далі -
ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення") про захист честі та гідності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 07 вересня 2018 року в ефірі випуску програми "Маріупольська служба новин" ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" ОСОБА_2 розповсюдила про ОСОБА_1 інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує її честь і гідність,
а саме про те, що вона: "приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям".
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила: суд визнати недостовірною
і такою, що принижує її честь та гідність, інформацію, розповсюджену про неї ОСОБА_2 07 вересня 2018 року в прямому ефірі випуску програми "Маріупольська служба новин" ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення"; зобов`язати ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" протягом семи днів після набрання законної сили рішенням суду в прямому ефірі програми " Маріупольська служба новин" ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" спростувати таку інформацію, зазначивши, що вона
є недостовірною; у той же строк розмістити на веб-сайті спростування розповсюдженої про неї інформації щодо того, що вона "приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям", зазначивши, що вона є недостовірною інформацією; розмістити на
веб-сайті текст резолютивної частини рішення суду; стягнути
з ОСОБА_2 на її користь у рахунок відшкодування
моральної шкоди 100 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 січня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, яка розповсюджена про неї
ОСОБА_2 07 вересня 2018 року у прямому ефірі програми "Маріупольська служба новин" ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення"
в сюжеті "ІНФОРМАЦІЯ_3", розташованому на веб-сайті
в мережі Інтернет для перегляду необмеженого кола осіб (ІНФОРМАЦІЯ_2).
Зобов`язано ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" протягом семи днів після набрання законної сили рішенням суду в прямому ефірі
програми " Маріупольська служба новин" спростувати інформацію, розповсюджену про ОСОБА_1, зазначивши, що вона є недостовірною, та в той же строк розмістити спростування розповсюдженої про неї ОСОБА_2 інформації на веб-сайті "Маріупольська служба новин", зазначивши про те, що ОСОБА_1 "приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям",
є недостовірною інформацією.
Зобов`язано ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" у той же строк на
веб-сайті "Маріупольська служба новин" розмістити текст резолютивної частини рішення суду.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 та з ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" на користь держави судовий збір у загальному розмірі
704,80 грн, по 352,40 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поширена ОСОБА_2 інформація щодо ОСОБА_1 є не оціночними судженнями, а фактичними твердженнями, зазначена інформація
є недостовірною і такою, що принижує честь та гідність позивача, конкретні факти про обставини та події, що відбувалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останньою не доведені, а тому позивач має право на спростування вказаної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Донецького апеляційного суду від 23 квітня 2020 року апеляційні скарги ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" та
ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 січня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати ОСОБА_2 у розмірі 3 700 грн і ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" у розмірі 3 700 грн, понесені у зв`язку
з оскарженням судового рішення, компенсовано за рахунок держави
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач
у порушення вимог частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не довела сукупності усіх обставин, які утворюють юридичний склад правопорушення, наявність якого могла б бути підставою для задоволення позову, разом з тим, відповідач спростувала твердження позивача щодо недостовірності негативної інформації.
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року постанову Донецького апеляційного суду від 23 квітня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням учасників справи, тому помилковим є висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Вказане позбавило позивача права мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду, та перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.
Постановою Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 і ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" задоволено.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 січня 2020 року скасовано повністю, ухвалено нове рішення, яким
у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові витрати по сплаті судового збору у зв`язку з переглядом справи
у суді апеляційної інстанції, понесені ОСОБА_2 і ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_2 -
в сумі 3 700,20 грн, ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" - в сумі
3 700,20 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 спростувала твердження ОСОБА_1 щодо недостовірності негативної інформації, що є предметом позову. У задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки позивач не довела сукупності усіх обставин, які утворюють юридичний склад правопорушення, наявність якого могла би бути підставою для задоволення позову про визнання недостовірною і такою, що принижує її честь та гідність інформацію, розповсюджену про неї ОСОБА_2 07 вересня 2018 року
в прямому ефірі програми " Маріупольська служба новин" ТОВ "ТРО "Маріупольське телебачення" в сюжеті "ІНФОРМАЦІЯ_3", оскільки не довела, що негативна інформація стосовно неї, поширена відповідачем є недостовірною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року та передати справу до апеляційного суду на новий розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду
з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 27 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року та витребував матеріали справи.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження постанови апеляційного суду позивач посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відмовив у залученні додаткових доказів, а також встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив належним чином показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, надав їм невірну оцінку.
Позиції інших учасників
ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Вказувала, що апеляційний суд належним чином оцінив зібрані у справі докази, а також обґрунтовано вказав на порушення місцевим судом норм процесуального права під час дослідження доказів. Заявлені у справі вимоги є безпідставними та спростовані під час розгляду справи.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 .
Над квартирою позивача - на другому поверсі будинку
АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5, 2005 року народження, та дочкою ОСОБА_6, 2010 року народження.
З роздруківки з сайту "www.mariupolskoe.tv" "ІНФОРМАЦІЯ_3" від 07 вересня 2018 року вбачається, що до телеканалу звернулися мешканці будинку Приморського району.
ОСОБА_2 розповідала журналісту телеканалу про те, що
в їхньому під`їзді з листопада минулого року ведеться відеонагляд, при вході в під`їзд, на першому поверсі. Відео проводиться звичайне, але коментарі в інтренеті до нього виставляються далеко не адекватні, це нецензурна лексика із вказівкою імен, прізвищ, адрес. ОСОБА_1 (про позивача) приходила (до квартири відповідача), стукала в двері,
з молотком стояла, погрожувала дітям ОСОБА_8 повідбивати голови.
Вищевказані висловлення ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1
є фактичним твердженням.
Заява ОСОБА_2 за фактом погроз з боку ОСОБА_1 на адресу неповнолітніх дітей заявниці зареєстрована у правоохоронних органах 23 січня 2019 року. За 2017-2018 роки заяви і повідомлення
ОСОБА_2 про вжиття заходів реагування до ОСОБА_1, яка молотком погрожувала заподіяти тілесні ушкодження малолітнім дітям, відсутні. За 2017-2018 роки у відділі поліції зареєстровано шість звернень ОСОБА_2 щодо конфліктних ситуацій із сусідами.
ОСОБА_2 не оспорює, що нею поширено певну інформацію щодо позивача, яку позивач вважає образливою, такою, що принижує її честь та гідність.
Зі сторони ОСОБА_1 пояснення суду давали свідки: ОСОБА_9, який є чоловіком позивача, ОСОБА_10 - дочка позивача, і свідок
ОСОБА_11 - знайома ОСОБА_1, яка проживає в іншому місці.
Свідок ОСОБА_9 (чоловік позивача) суду пояснив, що має неприязні стосунки з ОСОБА_2 . Був факт, коли його дружина - позивач у справі, ходила до квартири ОСОБА_12, попросила припинити шум, що її непокоїв. Позивач ніколи відповідачу та її дітям не погрожувала. Але після цього ОСОБА_2 з`явилася з журналістами з "МТВ", зняла відео, в якому оговорила позивача.
Свідок ОСОБА_10 (донька позивача) пояснила, що
з ОСОБА_12 ніяких стосунків не має, але їй відомо, що позивач робила зауваження відповідачу у зв`язку з недостойною поведінкою. Свідок чула, як ОСОБА_12 у грудні 2017 року розповідала сусіду, що нібито її мати приходила до неї та погрожувала
з молотком, але такого ніколи не було. Був факт, коли позивач приходила до відповідача, нічого в руках не маючи, зробила зауваження та повернулася, бо двері їй не відчинили. Але відповідач у телесюжеті оговорила її матір.
Свідок ОСОБА_11 пояснювала суду, що була колишньою сусідкою ОСОБА_1, підтримує знайомство. 08 вересня 2018 року з телефонної розмови з позивачем дізналася, що стан здоров`я останньої значно погіршився у зв`язку із ефіром на "МТВ", де її оговорили сусіди.
Встановлено, що вказані свідки ( ОСОБА_9, ОСОБА_11,
ОСОБА_10 ) не були очевидцями конфлікту між сторонами, про який розповідала відповідач в інтерв`ю телеканалу "МТВ" 07 вересня 2018 року. Пояснення свідків зі сторони ОСОБА_1 ґрунтуються на повідомленнях ОСОБА_1, всі ці свідки не були очевидцями подій, про які розповідала ОСОБА_2 або ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2, мешкає поряд на другому поверсі. З позивачем та відповідачем у неї нормальні сусідські стосунки. Десь наприкінці літа чи початку осені вона чула крики та через "вічко" в дверях побачила, що позивач стоїть з молотком, штовхає ОСОБА_2 і намагається зайти у квартиру останньої. Позивач кричала, що повідбиває голови дітям ОСОБА_2 . Свідок не втручалася у конфлікт, підтвердила, що конфлікти між сторонами бувають.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що влітку
2018 року вона була в гостях у ОСОБА_2, коли до неї хтось прийшов. Свідок не бачила, хто приходив до відповідача, але почула крики ОСОБА_1, яка грубо кричала на ОСОБА_2 "Закрий свій рот, рота своїм дітям, угомони своїх дітей, інакше я відправлю їх на той світ". ОСОБА_2 прийшла вся в сльозах. Свідок чула, що позивач обіцяла пробити молотком голови дітям.
Вказані свідки ( ОСОБА_4, ОСОБА_3 ) не є родичами відповідача, на відміну від свідків зі сторони ОСОБА_1, їхня заінтересованість
у результатах справи не встановлена.
Згідно з висновком спеціаліста-психолога ОСОБА_13 за результатом психодіагностичного обстеження сім`ї ОСОБА_2
від 01 березня 2019 року відповідач інформувала психолога про те, що позивач поводиться негативно щодо неї, проявляє певну агресію.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені