ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2023 року
м. Київ
справа № 240/444/21
адміністративне провадження № К/990/6034/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/444/21
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (суддя Лавренчук О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року (головуючий суддя - Кузьмишин В.М., судді: Боровицький О.А., Сушко О.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (далі - ТУ ДСА України в Житомирській області, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй, як судді Корольовського районного суду м. Житомира, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй указану матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Корольовського районного суду м. Житомира.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно повернув без виконання наказ про надання їй, як судді, яка іде у відпустку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік у зв`язку з тим, що указану соціальну допомогу за вказаний рік вона отримала працюючи на посаді помічника судді в Житомирському окружному адміністративному суді.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд погодився з наведеною позицією суду першої інстанції та постановою від 04 листопада 2021 року залишив указане рішення без змін
5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки позивач, як суддя Корольовського районного суду м. Житомира, набула право на виплату допомоги на оздоровлення за 2020 рік в розмірі посадового окладу судді на підставі статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та не отримувала указану соціальну допомогу за 2020 рік, то наявні правові підстави для задоволення позову.
6. Суди зауважили, що матеріальна допомога для оздоровлення, виплата якої передбачена пунктом 4 Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1112, є гарантованою виплатою працівникові патронатної служби, тобто особі з іншим статусом, аніж суддя, та виплачується в порядку та у розмірі, встановленому вказано постановою Кабінету Міністрів України, сфера дії якої не поширюється на суддів.
7. За наведених обставин суди дійшли висновку, що не нарахування та не виплата позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік є порушенням її прав, як судді, що визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а відповідачем за таких обставин допущено протиправну бездіяльність.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
8. Не погодившись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, ТУ ДСА України в Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволені позовних вимог повністю.
9. Як на підставу оскарження судових рішень відповідач послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначивши, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права, а саме: статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статтю 12 Закону України "Про відпустки" без врахування положень частин першої, дванадцятої статті 23 та частин першої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України, які у подібних правовідносинах мають бути застосовані згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 813/2559/18.
10. У доводах касаційної скарги скаржник вказує на те, що матеріальна допомога на оздоровлення видається до відпустки або її частини суддям і іншим працівникам лише один раз на рік, і за своєю суттю прив`язана до бюджетного періоду, а не до статусу особи.
11. На думку скаржника, оскільки позивач працювала в Житомирському окружному адміністративному суді на посаді помічника судді і матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік отримала як помічник судді, то немає підстав для виконання наказу №54/К-вс від 23 грудня 2020 року про надання матеріальної допомоги судді Корольовського районного суду м. Житомира Петровській М.В.
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Єресько Л. О., Губської О.А. ухвалою від 18 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не подано.
14. Ухвалою від 12 січня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
15. До липня 2020 року ОСОБА_1 працювала в Житомирському окружному адміністративному суді на посаді помічника судді.
16. Указом Президента України "Про призначення суддів" № 279/2020 від 17 липня 2020 року її призначено на посаду судді Корольовського районного суду м.Житомира.
17. Наказом в.о.голови Корольовського районного суду м.Житомира №32/К-с від 22 липня 2020 року суддю Петровську М.В. зараховано до штату Корольовського районного суду м.Житомира з 23 липня 2020 року.
18. Наказом голови Корольовського районного суду м.Житомира №107/В-с Петровській М.В. надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 23 липня 2020 по 22 липня 2021 року тривалістю 1 календарний день 24 грудня 2020 року.
19. Наказом голови Корольовського районного суду м.Житомира від 23 грудня 2020 року 54/К-с "Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_1" їй надано, крім суддівської винагороди, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу за 2020 рік у зв`язку з відпусткою.
20. Листом №2621/20-вих від 24 грудня 2020 року ТУ ДСА України в Житомирській області повернуло без виконання наказ про надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 від 23 грудня 2020 року №54/К-с у зв`язку із отриманням вказаної допомоги за 2020 рік, працюючи в Житомирському окружному адміністративному суді.
21. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась до суду.
V. Нормативне регулювання
22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. У відповідності до положень статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
25. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
26. Статтею 136 Закону № 1402-VIII визначено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
27. Згідно статті 149 Закону №1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
28. Відповідно до частини четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
29. За змістом частин першої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства.
30. Згідно частин першої, дванадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
31. Положеннями статті 92 Закону України "Про державну службу" визначено, що посада помічника судді належить до посад патронатної служби. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
32. Так, частиною першою статті 157 Закону № 1402-VIII визначено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.