ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8342/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лубинець А.В. (адвокат)
відповідача - Андріюк Р.В.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022
за заявою фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича
про ухвалення додаткового рішення
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"
до фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича
про виселення та зобов`язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Форум Сателіт".
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" (далі - ТОВ "Форум Груп Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича (далі - ФОП Андріюк Р.В., відповідач) про виселення та зобов`язання вчинити дії.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із розірванням з 01.05.2021 договору оренди, укладеного між ТОВ "Форум Груп Україна" (орендар) та приватним акціонерним товариством "Форум Сателіт" (орендодавець), договір суборенди №16053 припинив свою дію. У зв`язку з чим, позивач просив виселити суборендаря (ФОП Андріюка Р.В.) та зобов`язати повернути нежитлове приміщення, передане за договором суборенди від 20.03.2020 №16053.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови та ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (суддя Кирилюк Т.Ю.) залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 (колегія суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М., Сулім В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 (колегія суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М., Сулім В.В.) у задоволенні заяви ФОП Андріюка Р.В. про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ФОП Андріюк Р.В., не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить її скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга, подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження скаржник вказує на те, що при постановленні ухвали про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із відсутністю детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Форум Груп Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6.1. До Північного апеляційного господарського суду від ФОП Андріюка Р.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд стягнути з ТОВ "Форум Груп Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 200 грн.
6.2. Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 01.06.2022 заперечував проти доводів заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав, викладених у запереченнях на заяву та просив її відхилити.
6.3. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на суму 21 200, 00 грн ФОП Андріюк Р.В. до відзиву на апеляційну скаргу долучив: договір про надання правничої допомоги та виконання доручень клієнта від 03.06.2021 №1613/54; додаткову угоду від 04.11.2021 до договору від 03.06.2021 №1613/54; квитанцію №0.0.2328022839.1 на суму 21 200 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1059456.
6.4. ФОП Андріюк Р. В. (замовник/клієнт) та адвокатське об`єднання "Рибінцев та партнери" (виконавець) 04.11.2021 уклали додаткову угоду до договору від 03.06.2021 №1613/54, в якій у пункті 4 вказали, що предметом угоди є надання професійної правничої допомоги замовнику у справі 910/8342/21 за позовом ТОВ "Форум Груп Україна" до клієнта щодо апеляційної скарги, яка розглядається Північним апеляційним господарським судом.
6.5. Згідно із пунктом 5 сторони вказали, що розрахунок вартості послуг адвоката провадиться у фіксованому розмірі. За надання правової (правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції клієнт сплачує гонорар у розмірі 21 200,00 грн. Оплата здійснюється протягом 30 днів від дня укладення цієї додаткової угоди.
6.6. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із відсутністю детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
7. Касаційне провадження
7.1. У зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023, який наявний в матеріалах справи.
8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
8.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
9.2. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
9.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
9.4. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
9.5. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
9.6. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
9.7. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
9.8. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
9.9. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
9.10. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
9.11. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
9.12. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
9.13. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
9.14. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
9.15. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
9.16. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
9.17. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
9.18. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
9.19. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
9.20. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9.21. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.