ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 912/2007/18 (912/403/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - Квашук О.М., адвокат (в режимі відеоконференції),
відповідач 1 - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
представник відповідача - не з`явився,
відповідач 2 - Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект",
представник відповідача - арбітражний керуючий Карасюк О.В., ліквідатор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу
ОСОБА_1,
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області
від 21.06.2022
у складі судді: Поліщук Г.Б.,
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 19.10.2022
у складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий), Чередка А.Є., Коваль Л.А.
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект"
про визнання договору поруки припиненим
у справі за заявою
Фізичної особи-підприємця Кодаченка Григорія Васильовича
до Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою від 17.08.2018 Господарський суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" (далі - ПП "Спецзовнішкомплект"), ввів процедуру розпорядження майном боржника ПП "Спецзовнішкомплект" на строк 115 календарних днів, призначив розпорядником майна боржника ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Чикильдіну С.А., постановив з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
2. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2019 визнано ПП "Спецзовнішкомплект" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Чикильдіної С.А., призначено ліквідатором банкрута - ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
3. До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" про визнання договору поруки № 1 від 07.10.2011, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України", Банк), ОСОБА_1 та ПП "Спецзовнішкомплект" припиненим з 05.10.2012, з покладенням на відповідача - 1 судових витрат.
4. Позовна заява мотивована тим, що в результаті укладення додаткового договору № 3 від 05.10.2012 до договору кредитної лінії № 5 від 07.10.2011 було змінено структуру платежів за кредитною лінією, що призвело до збільшення грошових зобов`язань позичальника, а також до збільшення відповідальності поручителя. Проте, поручителя про внесення змін до кредитного договору шляхом укладення додаткової угоди повідомлено не було, згоди на укладення додаткового договору поручитель не надавав. Позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та практику Верховного Суду посилається на те, що банк був зобов`язаний на виконання п. 1.1. договору поруки в обов`язковому порядку не лише повідомити поручителя про зміни, які призвели до збільшення обсягу відповідальності позичальника та, відповідно, і поручителя, але й отримати згоду на такі зміни до поручителя в належній формі. На думку позивача, недотримання банком цих приписів має наслідком припинення договору поруки у відповідності до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України.
5. Ухвалою від 22.03.2022 господарським судом прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду в межах справи № 912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект" з присвоєнням номеру 912/403/22, постановлено позовну заяву у справі № 912/2007/18 (912/403/22) розглядати за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 провадження у справі № 912/2007/18 (912/403/22) закрито.
7. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:
7.1. вимога, яка пред`являється до боржника під час провадження у справі про його банкрутство, має бути майновою або стосовно недійсності правочину, укладеного боржником у цій справі про банкрутство;
7.2. з аналізу частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не вбачається можливим розгляд у межах справи про банкрутство усіх без виключення спорів за участю боржника. Судом встановлено, що ОСОБА_1 заявлено позов про визнання припиненим з 05.10.2012 договору поруки, укладеного між ПАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 та ПП "Спецзовнішкомплект", тобто позовні вимоги (предмет позову) не є майновим;
7.3. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Таким чином, укладення договору поруки зумовлює виникнення взаємопов`язаних прав та обов`язків виключно кредитора та поручителя. Жодних зобов`язань позичальника щодо кредитора та/або поручителя умови спірного договору поруки не містять;
7.4. позовні вимоги у цій справі не стосуються майна банкрута, наслідком вирішення даного спору не буде зміна розміру або складу ліквідаційної маси банкрута;
7.5. на немайнові спори, результати розгляду яких не впливають на обсяг ліквідаційної маси боржника, не поширюється дія частини 2 статті 7 КУзПБ, і їх належить розглядати за правилами господарського судочинства. При цьому, широке тлумачення вказаної норми суперечить ГПК України та Конституції України;
7.6. господарський суд не наділений повноваженнями розглядати в межах справи про банкрутство позовні вимоги, які не охоплюються метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом в частині задоволення вимог кредиторів, оскільки немайнові спори є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин;
7.7. позовні вимоги ОСОБА_1 за своїм змістом спрямовані на захист прав та інтересів останнього у співвідношенні із зобов`язаннями, визначеними спірним договором поруки, перед ПАТ "Державний ощадний банк України". Результат вирішення даного спору жодним чином не вплине на обсяг відповідальності ПП "Спецзовнішкомплект" перед банком. Наявність на спірному договорі підпису уповноваженої особи та печатки ПП "Спецзовнішкомплект" не змінює характеру правовідносин сторін за договором;
7.8. розгляд такого позову штучно розширить перелік справ, які можуть бути розглянуті в межах справи про банкрутство;
7.9. у суду відсутні підстави для розгляду цього спору у межах справи про банкрутство.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 у справі № 912/2007/18 (912/403/22) залишено без змін.
9. Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги у цій справі не є майновими, а на немайнові спори, результати розгляду яких не впливають на обсяг ліквідаційної маси боржника, не поширюється дія частини 2 статті 7 КУзПБ і їх належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою справу передати до Господарського суду Кіровоградської області для продовження розгляду.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/2007/18 (912/403/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022.
12. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 912/2007/18 (912/403/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022.
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 відбудеться 13.12.2022 о 11:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
13. 02.12.2022 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшов Відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
14. 02.12.2022 на адресу Касаційного господарського суду (засобами поштового зв`язку) від представника ОСОБА_1, надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2022 Клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Доручено Кіровському районному суду м. Кіровограда забезпечити проведення відеоконференції 13.12.2022 о 11 год. 45 хв. у приміщенні Кіровського районного суду м. Кіровограда за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7.
16. 07.12.2022 до Верховного Суду від ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшов Відзив з вимогами:
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1,
2. Відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у цій справі.
17. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX), Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX), Верховний Суд розглядає справу № 912/2007/18 (912/403/22) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (13.12.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 13.12.2022.
19. Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 13.12.2022 в режимі відеоконференції судового засідання повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.
Просила Суд ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у цій справі скасувати, справу передати до Господарського суду Кіровоградської області для продовження розгляду.
20. Ліквідатор ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражний керуючий Карасюк О.В.
в засіданні суду 13.12.2022 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив з підстав викладених у Відзиві. Просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.
21. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
22. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
23. В обґрунтування заявлених вимог скаржник вказує на порушення судами частини 1 статті 86, частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 7 КУзПБ, неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права викладених у постанові від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19.
23.1. Скаржник доводить, що Договір поруки безпосередньо стосується Позичальника в частині передбаченої законом солідарної відповідальності Боржника та Поручителя перед Банком, а також в результаті підписаної Позичальником Додаткової угоди щодо збільшеної відповідальності, зокрема, Поручителя.
23.2. Окрім того, у випадку виконання Поручителем зобов`язання Боржника перед Банком, Поручитель може стати кредитором боржника у справі про банкрутство, що матиме прямий вплив на обов`язки останнього, і розмір цього обов`язку буде залежати від розміру відповідальності Поручителя перед Банком, який повинен бути встановлений у справі за позовом Поручителя до Банку та Позивача про визнання Договору поруки припиненим.
Доводи відповідача
(АТ "Державний ощадний банк України")
24. Відповідач доводить правомірність оскаржених судових рішень та вказує на наявність судових рішень (Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2016 у справі № 912/1543/16, від 29.06.2016 у справі № 912/1542/16, Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2016 у справі № 756/217/15-ц, апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 756/217/15-ц) за якими АТ "Ощадбанк" вже стягнуто кредитну заборгованість з ПП "Спецзовнішкомплект" (за кредитним договором) та з ОСОБА_1 (за договором поруки).
Доводи ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект"
(арбітражного керуючого Карасюка О.В.)
25. Ліквідатор доводить:
25.1. оскаржувана ухвала, відповідно до положень частини 3 статті 9 КУзПБ не підлягає касаційному оскарженню;
25.2. позовна заява ОСОБА_1 не має розглядатися в межах справи про банкрутство;
25.3. боржник (позичальник) стороною договору що оспорюється не виступає, він несе відповідальність (зобов`язання) за іншим договором (правочином);
25.4. єдиним відповідачем у цій справі має бути АТ "Державний ощадний банк України";
25.5. заявлені вимоги позивача до відповідача, який є боржником, не підлягають грошовій оцінці та є немайновими, а результат їх розгляду безпосередньо не впливає на обсяг ліквідаційної маси чи обсяг грошових зобов`язань боржника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
27. Предметом розгляду цього провадження є позов фізичної особи ОСОБА_1 до ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" про визнання договору поруки припиненим.
28. Позивач просив визнати припиненим договір поруки, оскільки банк і позичальник без повідомлення та погодження з поручителем уклали договір про внесення змін і доповнень, збільшивши обсяг відповідальності останнього.
29. Позов подано в межах справи № 912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект".
30. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2022 (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022) провадження у справі № 912/2007/18 (912/403/22) закрито, з мотивів викладених у пункті 7 цієї Постанови. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції керувався, зокрема, приписами статті 231 ГПК України.
31. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
31.1. Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у статті 231 ГПК України.
31.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
31.3. Наведена норма підлягає застосуванню, якщо предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
31.4. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18 зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку господарський судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
31.5. За змістом пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
31.6. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
31.7. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
31.8. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
31.9. Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).
31.10. Згідно з пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
31.11. Пунктом 2 частини 1 статті 175 ГПК передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
31.12. Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 у справі № 910/6567/20 зазначає, що передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
31.13. Таким чином, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
32. З огляду на вказане вище, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
33. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
34. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
35. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
36. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
37. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
38. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
39. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
40. У справі "Сокуренко і Стригун проти України" ЄСПЛ указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria, заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
41. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
42. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
43. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
44. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
45. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
45.1. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.