ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/13060/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Чорногуз М.Г.)
від 01.11.2022
за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/13060/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1 467 519,18 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" про стягнення 1 467 519, 18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач оплатив поставлений позивачем товар з порушенням строків, встановлених умовами договорів поставок №53-129-01-18-01534 від 03.09.2018, №53-129-01-19-01769 від 15.02.2019 та №53-129-01-19-01916 від 16.07.2019, у зв`язку з чим позивач просив стягнути інфляційні втрати у розмірі 925 795, 25 грн та 3% річних у розмірі 541 723, 93 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" 3% річних у розмірі 510 693, 45 грн, інфляційні втрати у розмірі 921 906, 52 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000, 00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 - без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Суд стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" 12 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" просило її скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" у стягненні витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" просило стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" 6 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" зазначило, що у зв`язку з тим, що відповідач подав касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, у позивача виникла необхідність у отриманні додаткових послуг (правової допомоги) від адвокатського об`єднання щодо захисту його прав та інтересів у вказаній справі. Тому була укладена додаткова угода між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Консулат" про надання правової допомоги.
Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2022 призначено до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13060/21 на 12.01.2023.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" 06.01.2023 на адресу Суду надійшло клопотання, в якому позивач просив долучити до матеріалів справи Акт про надання правової допомоги від 04.01.2023 та опис наданих послуг з правової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 5, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).