ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2023 року
м. Київ
справа № 440/2692/20
адміністративне провадження № К/990/6851/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Калашнікової О.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу №440/2692/20
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про встановлення відсутності компетенції, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (суддя Кукоба О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (головуючий суддя - Чалий І.С., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - Університет, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання у вищому навчальному закладі у розмірі 127 223,75 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач не виконав умови закону та контракту щодо обов`язкового проходження служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, наслідком чого, на переконання позивача, є відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі.
3. Відповідач, у свою чергу, подав до Полтавського окружного адміністративного суду зустрічний позов, у якому просив встановити відсутність компетенції Університету звертатися до адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
4. На переконання відповідача, в Університету відсутня компетенція на звернення до суду з цим позовом, оскільки за змістом контрактів від 24 квітня та 06 листопада 2017 витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, відшкодовуються Міністерству внутрішніх справ України, а позивач є лише виконавцем при наданні освітніх послуг.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
5. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позовні вимоги Університету задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчального закладі, у розмірі 127223,75 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Університету про встановлення відсутності компетенції відмовлено.
6. Задовольняючи позовні вимоги Університету, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач до закінчення трирічного строку після завершення навчання звільнився зі служби в органах поліції за власним бажанням, він зобов`язаний відшкодувати Університету витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у тому числі й витрати на виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення.
7. Суд критично оцінив посилання ОСОБА_1 на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06 березня 2018року у справі № 826/18956/16, позаяк згадана постанова не містить висновків щодо застосування до спірних відносин положень Порядку № 261 у їх взаємозв`язку з приписами частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
8. Також безпідставними суд визнав посилання відповідача на положення статті 1215 Цивільного кодексу України та постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №501/2500/15-ц, зазначивши, що спір у цій справі стосується відшкодування ОСОБА_1 витрат за навчання, до яких, у тому числі відноситься грошове забезпечення, а передумовою його виникнення є недобросовісна поведінка відповідача, а саме, невиконання ним вимог договору та контрактів про здобуття вищої освіти щодо необхідності відпрацювати три роки після закінчення навчання в органах поліції.
9. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався положеннями абзацу другого пункту 8 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі - Порядок № 261), згідно з якими претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
10. Другий апеляційний адміністративний суд у повній мірі погодився з позицією суду першої інстанції та мотивами ухваленого рішення, з огляду на що постановою від 25 березня 2021 року залишив без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
11. 21 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, відмовити в задоволенні позову Університету та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 .
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник покликається на те, що виконання рішення у даній справі зачіпає і стосується безпосередньо прав та інтересів його дружини, оскільки відповідно до статті 61 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Однак, суд першої інстанції усупереч приписам частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не залучив дружину відповідача до участі у справі в якості третьої особи. Також суди проігнорували доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Додаткової конвенції про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства від 07 вересня 1956 року, позаяк останній уважає, що змушення його відпрацювати три роки в поліції після закінчення навчання є ніщо інше, як "рабство". Окрім того, ОСОБА_1 зауважує, що виплачене йому грошове забезпечення не підлягає поверненню у силу приписів статті 1215 Цивільного кодексу України, оскільки отримане за відсутності недобросовісності відповідача або рахункової помилки з боку позивача. До того ж, скаржник стверджує, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі.
13. Окремо касатор наголошує на відсутності компетенції в Університету на пред`явлення указаного позову, мотивуючи це тим, що останній не є суб`єктом владних повноважень та, більше того, Порядком № 261 передбачено відшкодування витрат саме Міністерству внутрішніх справ України.
14. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем з підстав, визначених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Вказуючи на наявність підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України ОСОБА_1 покликається на неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 826/18956/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 617/640/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц.
16. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження за пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, оскільки, на його думку, застосування такої правової позиції протирічить приписам Додаткової конвенції про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства від 07 вересня 1956 року.
17. У свою чергу, наявність підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України ОСОБА_1 обґрунтовує необхідністю формування Верховним Судом нової правової позиції щодо питання застосування норм Додаткової конвенції про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства від 07 вересня 1956 року та статті 61 Сімейного кодексу України у подібних правовідносинах.
18. Ухвалою від 26 травня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
19. Позивач відзив на касаційну скаргу відповідача не надіслав.
20. Слід зауважити, що на адресу Університету двічі направлялася копія ухвали Верховного Суду від 26 травня 2022 року разом із копією касаційної скарги ОСОБА_1, однак поверталися до Суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". При цьому, згідно з довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, ухвала Верховного Суду від 26 травня 2022 року про відкриття касаційного провадження у справі № 440/2692/20 доставлена до електронного кабінету Університету 26 травня 2022 року.
21. Ураховуючи наведене та враховуючи положення частини четвертої статті 338 КАС України, відсутність відзиву позивача не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових рішень.
22. Ухвалою від 12 січня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до попереднього розгляду.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
23. 01 вересня 2014 року між Університетом (Виконавець) в особі ректора Гусарова С.М., з одного боку, УМВС у Полтавській області (Замовник) в особі начальника УКЗ полковника міліції Гаврика С.Ю., з другого боку та рядовим міліції ОСОБА_1 (Особа), з третього боку, укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (в подальшому Договір), предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр за напрямком (спеціальністю) - правознавство.
24. За умовами пунктів 2.3.5, 2.3.6 цього договору, Особа зобов`язується: після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена замовником, і відпрацювати не менше трьох років; у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
25. Пунктом 3.3 договору визначено підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку, зокрема, звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
26. Наказом Університету від 11 серпня 2014 року № 174о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу до факультету з підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції за напрямком підготовки 6.030402 "Правоохоронна діяльність", термін навчання 3 роки, з 18 серпня 2014 року, присвоївши спеціальне звання "рядовий міліції".
27. 24 квітня 2017 року між Університетом (Виконавець) в особі ректора Сокуренка В.В., з одного боку, ГУНП в Полтавській області (Замовник) в особі заступника начальника підполковника поліції Захарченка Д.А. з другого боку, рядовим поліції ОСОБА_1 (Особа), з третього боку, укладено контракт №127 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти - бакалавр за спеціальністю - правоохоронна діяльність.
28. Згідно з пунктом 3 цього ж контракту, Особа зобов`язується, зокрема, після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
29. Наказом Університету від 05 травня 2017 року №138о/с ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів факультету №3 з 05 травня 2017 року та направлено до ГУНП в Полтавській області для подальшого проходження служби в поліції.
30. 06 листопада 2017 року між Університетом (Виконавець) в особі ректора Сокуренка В.В., з одного боку, ГУНП в Полтавській області (Замовник) в особі заступника начальника майора поліції Абрамова В.В. з другого боку, лейтенантом поліції ОСОБА_1 (Особа), з третього боку, укладено контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти - магістр за спеціальністю - правознавство.
31. Згідно з пунктом 3 цього ж контракту, Особа зобов`язується, зокрема, після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
32. Наказом Університету від 18 вересня 2017 року №295о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 зараховано до складу слухачів 1-го курсу денної форми навчання за державним замовленням для здобуття освітнього ступеня "магістр" з 01 вересня 2017 року.
33. Наказом Університету від 21 лютого 2019 року №59о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 відраховано зі складу факультету №1 за спеціальністю "Правознавство", у зв`язку із закінченням навчання та направлено до ГУНП в Полтавській області для проходження служби в поліції.
34. Наказом ГУНП в Полтавській області від 07 квітня 2020 року №149о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, дільничного офіцера поліції відділу превенції Кременчуцького відділу поліції, з 07 квітня 2020 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
35. Того ж дня відповідача ознайомлено з повідомленням про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі в розмірі 127 223,75 грн.
36. Довідкою Університету від 25 квітня 2017 року №4/564д підтверджено, що фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Університеті за період з 18 серпня 2014 року по 05 травня 2017 року складають разом 40 879,41 грн, до складу яких входить: грошове забезпечення у розмірі 8 040,97 грн; продовольче забезпечення на суму 12 395,50 грн; речове забезпечення вартістю 5 218,28 грн; медичне забезпечення у розмірі 443,41 грн; вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв в сумі 14 781,25 грн.
37. Довідкою Університету від 18 лютого 2019 року №4/4д підтверджено, що фактичні витрати, пов`язані з утриманням магістра ОСОБА_1 в Університеті за період з 01 вересня 2017 року по 23 лютого 2019 року складають разом 86 344,34 грн, до складу яких входить: грошове забезпечення у розмірі 77 196,29 грн; речове забезпечення вартістю 526,40 грн; вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв в сумі 8 621,65 грн.
38. З огляду на невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат у вищезазначеному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Нормативне регулювання
39. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про міліцію" (у редакції на момент укладення договору між учасниками справи) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
41. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
42. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
43. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок № 313), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі -- витрати), у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;
3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
44. За змістом пунктів 2-6 Порядку № 313, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:
грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;
перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;
оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
45. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.
46. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з МОН.
47. Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.
48. Витрати відшкодовуються:
1) у повному розмірі: особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання; особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк;
2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.
49. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
50. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 травня 2007 року №150 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту", "Про міліцію", з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, яким передбачено відшкодування вказаних витрат.
51. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
52. Відповідно до положень статті 72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
53. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
54. За змістом частини другої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
55. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
56. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України "Про Національну поліцію").
57. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 261, який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
58. Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
59. Типову форму контракту затверджує МВС.
60. Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
61. Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
62. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
63. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
64. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
65. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
66. Як обумовлено пунктом 5 Порядку № 261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
67. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
68. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
69. При цьому, за пунктом 8 указаного Порядку, в разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
70. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
VІ. Оцінка висновків судів та позиція Верховного Суду
71. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
72. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
73. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
74. У вимірі заявлених позовних вимог і підстав касаційного оскарження слід зауважити, що спір у цій справі виник щодо відшкодування коштів, витрачених на утримання ОСОБА_1 під час навчання в Університеті, у зв`язку із тим, що він звільнився за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менш, аніж через три роки після закінчення навчання (що є порушенням умов контракту).
75. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що у разі укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ та курсантом та проходження ним навчання на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та договором.
76. Відповідні обов`язки покладаються на особу і у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських. Зокрема, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
77. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами укладених між Університетом і відповідачем договору від 01 вересня 2014 року та контрактів від 24 квітня і 06 листопада 2017 року, відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання.
78. Тобто, з власноручно підписаних відповідачем договору від 01 вересня 2014 року та контрактів від 24 квітня і 06 листопада 2017 року він був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі звільнення протягом трьох років після закінчення навчання.
79. Між тим, наказом ГУ НП у Полтавській області від 07 квітня 2020 року №149 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі рапорту від 10 березня 2020 року.