1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

13 січня 2023 року

м. Київ

Справа № 990/165/22

Провадження № 11-3заі23

Суддя Великої Палати Верховного Суду Желєзний І. В. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1, яка подана від імені ОСОБА_2, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просила:

- зобов`язати усунути бездіяльність і вжити дії щодо створення постійно діючої міжнародної спеціальної комісії при Верховній Раді України під головуванням Європейського Союзу, яка б контролювала виконання відповідачем і суддями України зобов`язання щодо вступу до Європейського Союзу, та надати повне право чинному Президенту України звільняти особу з посади судді за порушення присяги;

- винести окрему ухвалу, якою зобов`язати керівника російської федерації і його військо прибратися з України.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі.

Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Як убачається з апеляційної скарги, така від імені позивачки поданаОСОБА_1 .

Частинами першою та другою статті 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого

частиною девʼятою статті 266 цього Кодексу.

У відповідності з висновком Конституційного Суду України (Рішення від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Обов`язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Частинами першою та другою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до частин першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У свою чергу частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську

діяльність".

Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно із частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Частинами першою та другою статті 60 КАС Українипередбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

На підтвердження своїх повноважень, зокрема, щодо оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 надала нечітку фотокопію нотаріальної довіреності від 23 серпня 2017 року.


................
Перейти до повного тексту