ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 420/11102/21
адміністративне провадження № К/990/18541/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВИК-97" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року (головуюча суддя - Вовченко О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Ступакова І.Г., Бітов А.І., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВИК-97" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВИК-97" (далі - ТОВ "ШЛЯХОВИК-97", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2021 року №00056720901, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 500000,00 грн.
Обґрунтовуючи неправомірність спірного рішення позивач наполягав на безпідставності висновків акта податкової перевірки щодо обов`язку Товариства отримувати ліцензію для зберігання пального, оскільки, як стверджує позивач, ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" використовує пальне, про яке йде мова, у єдиному технологічному процесі для випуску продукції, а резервуар, - паливний бак для дизельного пального, - є агрегатом асфальтобетонного заводу (далі - АБЗ) та не є акцизним складом і, відповідно, не потребує реєстрації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а також вирішити питання про судові витрати.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
Автор касаційної скарги вважає, що суди попередніх інстанцій помилково констатували факт зберігання придбаного позивачем палива, оскільки таке використовувалось виключно для роботи асфальтобетонної установки, при цьому жодних доказів, які б свідчили саме про зберігання палива, ані акт перевірки, ані матеріали справи не містять. Також, звертає увагу на надану Товариству індивідуальну податкову консультацію, в якій ДПС України роз`яснила відсутність необхідності отримувати ліцензію для зберігання пального.
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження позивач звертає увагу на застосування судом апеляційної інстанції положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) без урахування висновків, висловлених Верховним Судом у складі КАС ВС у постанові від 31 травня 2022 року (справа №540/4291/20), які були потім продубльовані у постановах цього ж суду від 15 червня 2022 року (у справі №260/3859/20), від 7 червня 2022 року (у справі №360/4140/20), від 7 червня 2022 року (у справі №520/2347/21) у справах за аналогічних правовідносин.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу Товариства - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень. Зауважує, що позивачем у цьому спорі не доведено, що належна Товариству асфальтозмішувальна установка містить більшу, аніж, стандартну комплектацію, у зв`язку з чим технологічно здатна одночасно споживати більший об`єм палива.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як з`ясували суди попередніх інстанцій з наявних у справі матеріалів, основним видом діяльності ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" є Будівництво автострад, доріг, вулиць, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах (КВЕД 45.23.1).
13 липня 2016 року між ТОВ "АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ" (Орендар) та ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" (Суборендар) укладено договір суборенди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Ходовичі, вул. Шевченка, 51-А.
Також, судами встановлено, що ТОВ "ОПТІМАЛ ТРЕЙДІНГ" (особа, що реалізує пальне) складено акцизні накладні форми "П", у яких зазначено особу отримувача пального ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" щодо товару "важкі дистиляти (газойлі)" та вказано адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне: Львівська область, Стрийський район, с.Ходовичі, вул.Шевченка, 51-А, а саме: №1431 від 15 травня 2020 року у кількості 38134,29 л.; №1510 від 20 травня 2020 року у кількості 38102,04 л.; №1477 від 19 травня 2020 року у кількості 38012,97л.; №1460 від 18 травня 2020 року у кількості 38031,79 л.; №1454 від 17 травня 2020 року у кількості 38156,30 л.; №1440 від 16 травня 2020 року у кількості 38147,74 л.; №1393 від 14 травня 2020 року у кількості 38072,09 л.; №1375 від 13 травня 2020 року у кількості 38142,53л; №1355 від 12 травня 2020 року у кількості 38173,58 л; №1162 від 23 квітня 2020 року у кількості 38096,05 л.; №1123 від 21 квітня 2020 року у кількості 38220,44 л.; №1124 від 21 квітня 2020 року у кількості 26160,18 л.; №1122 від 20 квітня 2020 року у кількості 38269,78 л.; №1121 від 20 квітня 2020 року у кількості 38220,66 л.; №1119 від 18 квітня 2020 року у кількості 38220,66 л.; №1120 від 18 квітня 2020 року у кількості 38220,66 л.; №1114 від 17 квітня 2020 року у кількості 38220,66 л.; №1115 від 17 квітня 2020 року у кількості 38128,62 л.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 16 лютого 2021 року №496-ПП посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.Ходовичі, вул.Шевченка, 51-А, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, яке регламентує порядок виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.
За наслідками фактичної перевірки 26 лютого 2021 року посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області складено акт, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" положень статті 15 Закону №481/95-ВР. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" відсутня ліцензія на право оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, період дії якої припадає на дати отримання пального, чим порушено положення частини першої статті 15 Закону №481/95-ВР.
На підставі встановлених перевіркою порушень 26 березня 2021 року ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення №00056570901, яким до ТОВ "ШЛЯХОВИК-97" застосувало штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 500000,00 грн, правомірність якого позивач оспорює в даній адміністративній справі.
Відмовляючи в задоволенні позову та визнаючи правомірним спірне податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач здійснював зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, оскільки, з огляду на обсяги поставок, Підприємство не мало технологічної можливості одразу ж його використати у власній господарській діяльності.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом №481/95-ВР.
Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Річну плату за ліцензії на право зберігання пального встановлено у розмірі 780 гривень.
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;