ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
справа №420/15341/21
адміністративне провадження № К/990/31609/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (суддя-доповідач Стас Л.В., судді Турецька І.О., Шевчук О.А.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (далі - Спеціалізована прокуратура) про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №708 "Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, працівників, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також працівників державних і комунальних установ, закладів, організацій, які фінансуються з бюджету і розміщені в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення" (далі - постанова Кабінету Міністрів України №708) під час нарахування і виплати йому заробітної плати за період з 11.09.2020 по 01.06.2021, зобов`язання здійснити перерахунок його заробітної плати із застосуванням положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №708 щодо її підвищення на 50% та виплатити недоотриману заробітну плату за вказаний період роботи в сумі 222903,10 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 11.09.2020 по 01.06.2021, обіймаючи посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури, він був залучений до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з метою виконання службових (бойових) завдань. Однак відповідач протиправно не виплатив йому заробітну плату за казаний період у підвищеному на 50% розмірі, що передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №708. За підрахунком позивача, сума недоплаченої йому заробітної плати склала 222903,10 грн.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури щодо неврахування положень постанови Кабінету Міністрів України №708; зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 із застосуванням положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №708 щодо її підвищення на 50% та виплатити недоотриману заробітну плату за період роботи з 11.09.2020 по 01.06.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що заробітна плата позивача як працівника бюджетної установи (Спеціалізованої прокуратури) підлягає підвищенню на 50% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №708 за період залучення його до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та фактичного перебування в районах проведення такої операції.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
6. Протилежне рішення по суті позовних вимог суд апеляційної інстанції мотивував тим, що постанова Кабінету Міністрів України №708 поширюється виключно на працівників бюджетної сфери, тоді як заробітна плата прокурорів регулюється спеціальним законодавством, яке враховує особливі умови проходження ними служби. До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №708, викладеної в постанові від 23 червня 2022 року у справі №460/6/21.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. За доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про непоширення постанови Кабінету Міністрів України №708 на прокурорів Спеціалізованої прокуратури, адже в силу частини другої статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора може складатися з інших виплат, передбачених законодавством, в тому числі постановами Кабінету Міністрів України. На думку позивача, положення постанови Кабінету Міністрів України №708 є загальними для всіх працівників бюджетних установ, тому підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, враховуючи також те, що з 10.09.2020 він утратив статус військового прокурора та право на отримання винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських". Вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні безпідставно застосував висновки Верховного Суду у справі №460/6/21, спір в якій виник з приводу грошового забезпечення працівників податкової міліції, тобто стосувався правовідносин, які не є релевантними до спірних правовідносин у справі, що розглядається.
9. Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. З 2004 року ОСОБА_1 проходить службу в органах прокуратури.
12. У період з 11.09.2020 по 01.06.2021 позивач обіймав посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури.
13. З 21.09.2020 по 31.03.2021 позивач виконував обов`язки за вакантною посадою начальника управління організації процесуального керівництва, нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої прокуратури.
14. На підставі наказів начальника Генеральною штабу Збройних Сил України від 10.11.2020 №149/ДСК та Командувача об`єднаних сил від 26.11.2020 №301/дск (по стройовій частині) прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури ОСОБА_1 з 11.09.2020 залучено до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
15. 26.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, нарахувати і виплатити йому заробітну плату за період з 11.09.2020 по 01.06.2021 з урахуванням її підвищення на 50% відповідно до вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №708.
16. Листом від 10.08.2021 №14/268вих-21 Спеціалізована прокуратура відповіла ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування і виплати йому за вказаний період 50-відстоткового підвищення заробітної плати, оскільки сфера дії постанови Кабінету Міністрів України №708 не поширюється на працівників органів прокуратури.
V. Позиція Верховного Суду
17. За приписами пункту 14 частини першої статті 92, частини другої статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються виключно законом.
18. Законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII).