ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 392/1363/18
провадження № 61-107св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Маловисківська міська рада Маловисківського району Кіровоградської області, ОСОБА_2, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Березовська Ольга Валеріївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фермерське господарство "Прилуцький",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Прилуцький", в інтересах яких діє адвокат Прилуцький Микола Миколайович, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2019 року, ухвалене у складі судді Березія Ю. А., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 6 листопада 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М.,
Черненка В. В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області (далі - Маловисківська міська рада), ОСОБА_2, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Березовської О. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фермерське господарство (далі - ФГ) "Прилуцький", про визнання протиправними, скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності.
В обґрунтування позову вказував, що він є власником земельної ділянки
площею 2 га з кадастровим номером 3523180600:02:000:5080, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Олександрівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.
У березні 2018 року він звернувся до Маловисківської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва площею 0,12 га, розташованої
на АДРЕСА_1, з метою забезпечення доступу до належної йому земельної ділянки без порушення прав інших землевласників, оскільки єдиний наявний проїзд до його земельної ділянки існує лише з АДРЕСА_1 за рахунок проїзду землею комунальної власності Маловисківської міської ради. 31 травня 2018 року за результатами розгляду заяви сесією Маловисківської міської ради рішення не прийнято у зв`язку з не набранням необхідної кількості голосів.
12 квітня 2018 року він звернувся до Маловисківської міської ради із заявою про ненадання земельної ділянки, яку він просив, у власність ОСОБА_2, оскільки у такому випадку буде ізольовано проїзд до належної йому на праві власності земельної ділянки. За результатами розгляду цієї заяви рішення також не було прийнято через недостатність голосів.
У подальшому йому повідомили, що рішенням Маловисківської міської ради № 496 від 26 січня 2017 року надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, тому Маловисківська міська рада зобов`язана затвердити виготовлений на підставі цього рішення проект землеустрою після його розроблення. 31 липня 2018 року рішенням сесії Маловисківської міської ради № 1162 затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 та надано їй у власність земельну ділянку площею 0,5 га з кадастровим номером 3523180600:51:000:5082, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства спірну. 13 серпня 2018 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Березовська О. В. провела державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.
Позивач вважав відмову Маловисківської міської ради у задоволенні його заяви необґрунтованою, оскільки прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, видане одній особі, не позбавляє іншу особу права отримати аналогічний дозвіл на ту саму земельну ділянку. Також вказане рішення у подальшому не зобов`язує суб`єкта, який його видав, безумовно затверджувати розроблений проект землеустрою.
На думку позивача, рішення Маловискіської міської ради № 1162 від 31 липня 2018 року прийнято з порушенням регламенту та з наданням незаконної переваги одному громадянину перед іншим. Його заява про надання земельної ділянки у власність повторно на розгляд сесії не вносилась, а відхилений проект рішення за заявою ОСОБА_2 повторно внесений на голосування сесії Маловискіської міської ради спочатку 3 липня 2018 року та втретє - 31 липня
2018 року.
Позивач вказував, що оскаржуване рішення Маловискіської міської ради прийнято з порушенням його прав та інтересів, оскільки земельна ділянка відведена ОСОБА_2 за рахунок єдиного вільного проїзду до належної йому земельної ділянки за відсутності інших під`їзних шляхів. Внаслідок передання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 належна йому земельна ділянка залишилась ізольованою від громадської інфраструктури, що унеможливлює виконання сільськогосподарських робіт без порушення прав сусідніх землекористувачів.
Крім того, ОСОБА_2 перешкоджає йому у доступі до його земельної ділянки. Оскаржуване рішення міської ради прийнято з порушенням вимог
пункту "а" частини четвертої статті 83 ЗК України, якою заборонено передавати у власність землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи тощо).
Під час передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 міською радою не додержано вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ДБН 360-92 (пункт 7.32 щодо ширини доріг і вулиць). Передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка межує з проїзною частиною без будь-яких відступів від асфальтового покриття суміжної вулиці та знаходиться на відстані, меншій ніж 15 м від протилежного краю вулиці, тобто, надана за рахунок автомобільної дороги на вулиці Перштравнева у селі Олександрівка Маловисківського району Кіровоградської області. Межі спірної земельної ділянки ОСОБА_2 з ним, як суміжним землекористувачем, не погоджувала.
Також вважає, що рішення Маловисківської міської ради № 1162 від 31 липня 2018 року прийнято з порушенням вимог частин першої статті 59 Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 2 частини першої
статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки текст оскаржуваного рішення міської ради від 31 липня 2018 року не було оприлюднено.
За таких обставин просив:
- визнати протиправними дії Маловисківської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою з надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером 3523180600:51:000:5082 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- скасувати рішення сесії Маловисківської міської ради від 31 липня 2018 року № 1162 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
(дата державної реєстрації права 13 серпня 2018 року) на земельну ділянку площею 0,5 га, яка розташована за вказаною адресою.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області
від 18 червня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Суд першої інстанції виходив з погодження меж земельної ділянки
ОСОБА_2 з землекористувачем ОСОБА_3, який на час розроблення проекту землеустрою був власником належної позивачу земельної ділянки та не оспорював рішення міської ради про надання дозволу на розробку такого проекту. Суд зазначив, що у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 відсутні зауваження відповідних органів, що погоджують проект відведення земельної ділянки.
За висновком місцевого суду, позивач не надав належних і допустимих доказів передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за рахунок проїзду (автомобільної дороги) та перешкоджання доступу до належної йому земельної ділянки. Посилання позивача про відсутність проїзду до його земельної ділянки спростовуються кадастровими картами, схемами та фотознімками, з яких вбачається наявність під`їзду до земельної ділянки позивача з двох сторін: як вздовж земельної ділянки ОСОБА_2 з АДРЕСА_1, так і з протилежного боку - через польову дорогу, яка веде і до інших земельних ділянок.
Суд першої інстанції зазначив про безпідставність доводів позивача про порушення оспорюваним рішенням ДБН, оскільки нормативи, на які він посилається, застосовуються при забудові міських та сільських поселень відповідно до ДБН 360-92, а не до земель сільськогосподарського призначення та польових доріг.
Безпідставними місцевий суд вважав доводи позивача про порушення Маловиськівською міською радою частини одинадцятої статті 59 Закону
України "Про місцеве самоврядування" та пункту 2 частини першої
статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо неоприлюднення вказаного рішення на офіційному інтернет-сайті міської ради, оскільки несвоєчасне оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування не має несприятливих наслідків для позивача та не є підставною для скасування цього рішення в судовому порядку.
Також суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав вважати порушеним регламент Маловиськівської міської ради та надання переваги окремій особі перед іншими, оскільки вказаний регламент не містить положень, які перешкоджають повторне внесення заяв на наступні пленарні засідання у випадку їх неприйняття.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 6 листопада 2019 року апеляційну скаргу адвоката Прилуцького М. М., який діє в інтересах
ОСОБА_1, залишено без задоволення, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2019 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про недоведення позивачем обставин, на які він посилається в обґрунтування позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2020 року представник ОСОБА_1 та ФГ "Прилуцький" - адвокат Прилуцький М. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області
від 18 червня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 6 листопада 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що факт відсутності доступу до земельної ділянки позивача підтверджується поданою до позовної заяви роздруківкою картографічних матеріалів з Інтернет-сайту публічної кадастрової карти Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (https://map.land.gov.ua/), тому наявні на у ній відомості відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України є загальновідомими і не підлягають доказуванню.
Вважає помилковим висновок судів попередніх інстанції про те, що визнані сторонами обставини існування проїзду на земельну ділянку позивача вздовж земельної ділянки ОСОБА_2 шириною 1,5 метрів свідчить про існування проїзду до земельної ділянки позивача, оскільки така ширина проїзду є недостатньою.
На думку заявника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права з посиланням про необхідність встановлення земельного сервітуту.
Вказував, що подані ним докази підтверджують як просторову ізоляцію земельної ділянки позивача, так і порушення міською радою норм земельного та містобудівного законодавства при передачі спірної земельної ділянки
ОСОБА_2 .
Позиція інших учасників справи
У червні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому послалась на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову нормам матеріального і процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3523180600:02:000:5080, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Олександрівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 30 травня 2017 року з ОСОБА_3
6 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Маловисківської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства на
АДРЕСА_1 . Рішенням Маловисківської міської ради № 496 від 26 січня 2017 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на вказану земельну ділянку.
23 квітня 2018 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
Судом встановлено, що у проекті землеустрою міститься погодження меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 з землекористувачем сусідньої земельної ділянки ОСОБА_3 .
Рішенням сорок третьої сесії сьомого скликання Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 31 липня 2018 року № 1162 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства
на АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку загальною площею 0,5000 га за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Маловисківської міської ради Кіровоградської області .
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 та
ФГ "Прилуцький", в інтересах яких діє адвокат Прилуцький М. М., на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18 червня
2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 6 листопада
2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла
до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України