ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 915/1567/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 (О.Г.Смородінова) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 (А.І.Ярош, Г.І.Діброва, Н.М.Принцевська)
за заявою Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва про забезпечення позову у справі №915/1567/21 за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до: 1) ОСОБА_1 ; 2) Фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича; 3) Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, припинення права власності, зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення торгівельного комплексу
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. У жовтні 2021 року Керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), Фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича (далі - Відповідач-2), Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича (далі - Відповідач-3) про: 1) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Відповідачем-1 на нежитлові приміщення торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ. "В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: АДРЕСА_1 (запис №28052312 від 19.09.2018) з одночасним припиненням такого права; 2) визнання недійсним укладений 17.10.2018 між Відповідачами-1, 2, 3 договір купівлі-продажу №847 нежитлових приміщень торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, з одночасним припиненням права власності на нього (записи №28399488, №28399415 від 17.10.2018); 3) зобов`язання Відповідача-1 усунути перешкоди в користуванні Позивачу земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складаються з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ. "В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач-1 здійснив будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а торгівельний комплекс не введено в експлуатацію у визначеному законом порядку. Крім того, будівництво торгівельного комплексу здійснено на земельній ділянці комунальної власності, яка не була відведена для цієї мети, а також за рахунок самовільно зайнятої частини земельної ділянки комунальної власності (площа торгівельного комплексу в 4 рази перевищує площу орендованої земельної ділянки). Згідно з договорами оренди землі №1376 від 12.11.2002 та №5325 від 06.12.2007 з подальшими змінами до них, земельну ділянку комунальної власності площею 32 м2 відведено в користування Відповідачу-1 для тимчасового розміщення торговельного павільйону по Одеському шосе без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Позивачем не приймалося відповідного рішення про внесення змін до договору оренди землі в частині надання Відповідачу-1 згоди на оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме мано. Проте, всупереч умовам договору оренди землі та вимогам законодавства Відповідач-1 отримав право власності на спірне нерухоме майно - торгівельний комплекс загальною площею 130,8 м2. Оскільки торгівельний комплекс є об`єктом самочинного будівництва, державну реєстрацію права власності на який здійснено без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, тому Відповідач-1 не набув права власності на спірний торговельний комплекс у визначений законом спосіб і не отримав повноваження власника ділянки, тому й не мав права розпоряджатися спірним майном, а саме, продавати Відповідачам-2, 3 за договором купівлі-продажу і такі особи, відповідно, не є добросовісними набувачами торгівельного комплексу.
3. У листопаді 2022 року Прокурор звернувся в Господарський суд Миколаївської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на нежитлові приміщення торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ. "В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв, а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього; 2) заборони Відповідачу-3 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі Ѕ торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ."В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв; 3) заборони Відповідачу-2 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь - які дії щодо відчуження та передачі Ѕ торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ."В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв; 4) заборони Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв; 5) заборони виконавчому комітету Позивача присвоювати, змінювати адресу нерухомого майна за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв.
4. Заява обґрунтована тим, що стосовно накладення арешту на нежитлові приміщення торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, слід враховувати, що дане нерухоме майно побудоване з неодноразовими та очевидними порушеннями законодавства, які більш детально розкриті в позові. Якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду Відповідачі-2, 3 здійснять поділ чи відчужать у будь-який спосіб спірний об`єкт/його частини на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами до інших відповідачів, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави. Крім того, такий вид забезпечення позову унеможливить вжиття будь-яких протиправних дій з боку Відповідачів. Накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків Відповідачам, не позбавить їх конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить їх право реалізувати вказане майно третім особам. Щодо заборони Відповідачам-2, 3 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, слід зважати на те, що забезпечення позову у такий спосіб дає можливість запобігти зміні предмету спору, сторін у справі та забезпечити реальне виконання рішення суду й поновлення інтересів держави. Щодо заборони Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію спірного об`єкту нерухомості Прокурор вказує на те, що, якщо під час розгляду справи Відповідачі-2, 3 реконструюють чи іншим чином змінять торгівельний комплекс, то матимуть можливість оформити право власності на новий об`єкт будівництва, що змінить предмет спору та перешкодить виконанню рішення суду у випадку задоволення позову. Щодо заборони виконавчому комітету Позивача присвоювати, змінювати адресу спірного нерухомого майна, Прокурор вважає, що згідно з рішенням Позивача №4/11 від 10.03.2011 надання та зміна адрес об`єктів нерухомості в місті Миколаєві належать до компетенції виконавчого комітету Позивача, а даний спосіб забезпечення позову дозволить запобігти протиправній зміні предмету спору, сторін у справі та забезпечить реальне виконання рішення суду й поновлення інтересів держави у випадку задоволення позову.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022, заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нежитлові приміщення торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ. "В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв, а також заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього. Заборонено Відповідачу-2 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі Ѕ торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ. "А-1", магазину літ. "В-1", навісу літ." Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв. Заборонено Відповідачу-3 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь - які дії щодо відчуження та передачі Ѕ торгівельного комплексу загальною площею 130,8 м2, що складається з приміщення магазину літ."А-1", магазину літ. "В-1", навісу літ. "Б-1" за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв. Заборонено виконавчому комітету Позивача присвоювати, змінювати адресу нерухомого майна по вул. Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв.
Відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині щодо заборони Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості за адресою: вул.Одеське шосе, 86/2ж, м.Миколаїв.
6. Ухвала суду, з якою погодився апеляційний господарський суд, мотивована тим, що співмірними та справедливими в даному випадку є заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на спірні нежитлові приміщення із забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, а також щодо заборони Відповідачам-2, 3 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі спірних нежитлових приміщень, оскільки наявність у Відповідачів-2, 3 у власності спірного нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитися спірним об`єктом на користь третіх осіб. Наведене може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав Позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, у зв`язку з чим є обґрунтованим припущення Прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення із забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, а також щодо заборони Відповідачам-2, 3 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі спірних нежитлових приміщень може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких Прокурор звернувся до суду.
При цьому, суд зазначає про наявний зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно та заборона вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного майна) та предметом позовних вимог (скасування державної реєстрації права власності за Відповідачем-1 на спірні нежитлові приміщення торгівельного комплексу; визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору купівлі-продажу нежитлових приміщень торгівельного комплексу; усунення Позивачу перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу); співмірність вказаних заходів забезпечення позову і предмету позову.
Водночас, суд не вбачав підстав для застосування такого виду заходу забезпечення позову як заборона Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію спірного об`єкту нерухомості, оскільки такий вид заходу забезпечення позову не узгоджуються з предметом позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, в якій просить їх скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-2, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. Суди попередніх інстанцій при задоволенні заяви про забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, не врахували, що позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь Позивача, тому, накладаючи арешт на нерухоме майно, залишено поза увагою відсутність зв`язку між обраним Позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
9. Задовольняючи заяву щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не обґрунтував, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зокрема, судом в межах наявних у нього повноважень не досліджено наявність у матеріалах справи відповідно до статей 76-78 ГПК України належних, допустимих та достовірних доказів щодо вчинення Відповідачем-2 дій, спрямованих на реалізацію спірного майна чи підготовчих дій до його реалізації, укладення договору купівлі - продажу, тощо.