ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/10679/22
адміністративне провадження № К/990/32947/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н. Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Аместріс М.М.,
представника Відповідача: Поліщука О.О.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року (суддя Клименчук Н.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р., судді: Аліменко В.О., Кузьмишина О.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім"
до Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" (надалі - Позивач, ТОВ "Табако Дім") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України (надалі - Відповідач, скаржник) від 29 червня 2022 року №358 "Про проведення фактичної перевірки".
Позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивачем зазначено, що підставою для проведення фактичної перевірки Позивача визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Проте, як стверджує Позивач, жодної інформації про порушення ТОВ "Табако Дім" законодавства до суб`єкта владних повноважень не надходило. Крім того, за посиланням Позивача, більша частина цього періоду вже охоплена попередньою фактичною перевіркою, яка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20 квітня 2022 року №1554-п, який включав ті ж самі питання за період з 13 лютого 2022 року по 8 травня 2022 року, за результатом якої перевіряючими не встановлено будь-якого порушення та складено довідку від 4 травня 2022 року №12092/Ж5/26-15-09-01/43873464.
На думку Позивача, оскаржуваний наказ від 29 червня 2022 року №358 про проведення фактичної перевірки видано без дотримання вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України, за відсутності підстав для проведення перевірки, із перевищенням повноважень, визначених підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, але, як зазначено Позивачем, за наслідками проведення перевірки, призначеної на підставі оскаржуваного наказу, складено акт, що містить висновок про недостовірність даних у документах, поданих Позивачем разом із заявою про отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів.
Таким чином, як вважає Позивач, Державною податковою службою України, як органом, яким була видана ліцензія на виробництво тютюнових виробів, може бути прийнято розпорядження про анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року, що позбавить Позивача права на провадження господарської діяльності. Це призведе до повного зупинення господарської діяльності Позивача та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність у зв`язку з понесеними збитками.
Наведені обставини, на думку Позивача, свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення та поновлення порушених прав ТОВ "Табако Дім" стане неможливим.
1.2. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Державній податковій службі України приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що встановлення в акті перевірки обставини подання Позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, відповідно до статті 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (надалі - Закон №481/95-ВР) є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії Позивача на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті).
При цьому судами узято до уваги те, що анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів унеможливить виконання договірних зобов`язань Позивача перед своїми клієнтами, а також зупинить ввезення закуповуваного товару (імпорту) від постачальників-нерезидентів, що спричинить негативні наслідки порушення Позивачем договірних зобов`язань, накладення контрагентом штрафних санкцій, простій транспортних засобів на митному кордоні та можливе розірвання контракту через невиконання Позивачем договірних умов.
Дійшовши висновків про те, що анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім" призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність у зв`язку з понесеними збитками, втратою зв`язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції, судами зроблено висновок, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Таким чином, судами попередніх інстанцій визнано достатнім та співмірним для захисту прав Позивача від можливих порушень вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім".
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї, а також доводів сторін
У касаційній скарзі Відповідач стверджує про ухвалення оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які просить скасувати ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі.
Скаржник наполягає, що вжиття заходів забезпечення позову є передчасним, оскільки відповідно до статті 3 Закону №481/95-ВР правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів є акт перевірки, а не наказ, що є предметом оскарження у цій справі. Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії. Отже, саме встановлені в акті обставини є підставою для прийняття розпорядження про анулювання ліцензії.
При цьому звертає увагу, що предметом судового розгляду у цій справі є протиправність підстав фактичної перевірки, а саме визнання протиправним та скасування наказу від 29 червня 2022 року №358 "Про проведення фактичної перевірки", а не результатів (висновків) фактичної перевірки Позивача, за наслідками якої приймається рішення (розпорядження) про анулювання ліцензії.
Тому вважає, що забезпечивши позов шляхом заборони приймати Відповідачу розпорядження щодо анулювання ліцензії судом фактично ухвалено рішення на майбутнє та стосовно акту (розпорядження про анулювання ліцензії), який Відповідачем не приймався.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про обґрунтованість і законність оскаржуваних судових рішень, які просить залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.
Акцентує на тому, що у висновках акта фактичної перевірки від 11 липня 2022 року вже міститься встановлене контролюючим органом порушення вимог частини четвертої статті 3 Закону №481/95-ВР, що також підтверджувалось і представником Відповідача під час судового розгляду у судах попередніх інстанцій. Викладені у акті висновки щодо відсутності у Позивача на час подання заяви на видачу ліцензії необхідного обладнання, яке забезпечує повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, що свідчить про недостовірність даних у поданих документах, зумовлює, як вважає Позивач, очевидну санкцію для платника податків у вигляді анулювання ліцензії.
Вважає безпідставними доводи скаржника про те, що наказ про проведення фактичної перевірки Позивача не породжує юридичних наслідків, оскільки цей акт є носієм доказової інформації, відтак Відповідач матиме можливість на підставі проведеної перевірки винести розпорядження про анулювання ліцензії, яка буде внесена до відповідного реєстру ліцензіатів. Натомість внесення до цього реєстру відомостей щодо зупинення дії такого розпорядження на підставі судового рішення не передбачено. За таких умов, навіть звернення до суду щодо зупинення дії такого розпорядження за відсутності законодавчої вимоги щодо внесення даних про його зупинення до реєстру не гарантуватиме належний захист Позивача, а невжиття ініційованих Позивачем заходів забезпечення позову зумовить у подальшому необхідність додаткового звернення з позовами до суду.
Також Позивач наводить ряд доводів щодо негативних наслідків анулювання його ліцензії, які зводяться до неможливості провадити основний вид діяльності, невиконання договірних зобов`язань, втрати ділових зв`язків та труднощі у пошуку нових клієнтів, що матиме наслідком, як зазначає Позивач, зупинку діяльності і відсутність можливості виплати заробітної плати працівникам та обслуговування обладнання.
Тому вважає, що вжиті заходи забезпечення позову спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та відповідають принципу співмірності та необхідності задля охорони прав та законних інтересів Позивача.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Заслухавши учасників справи у судовому засіданні, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також арґументи у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.