ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
справа №825/1863/16
касаційне провадження № К/9901/41319/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя - Грибан І.О., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі №825/1863/16 за позовом Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року Державне підприємство "Борзнянське лісове господарство" (далі у тексті - Підприємство, позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі у тексті - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 30.09.2016 № 0003411400, №0003421400.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, здійснюється виходячи із фактично заготовленого об`єму деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, визначеного в кубічних метрах, який оформлений відповідно до бухгалтерських документів, зокрема, актів виконаних робіт по договорах на розробку лісових деревних ресурсів. Позивач зазначає, що належна сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів задекларована ним в розрахунку рентної плати за 1 квартал 2015 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0003411400, №0003421400.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні сум рентної плати позивач правильно виходив з обсягів фактично заготовленої ним деревини, видані позивачу лісорубні квитки є по своїй суті документами, які надають право на заготівлю деревини, але не підтверджують факт її заготівлі, вони в силу приписів наведених норм не є первинними документами, а тому і підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій з заготівлі деревини бути не можуть.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.02.2017 скасував рішення суду першої інстанції, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність збільшення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини заготовленої в порядку рубок та штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки податкові зобов`язання з рентної плати за податковий (звітний) період сплачуються платниками виходячи з її розміру, зазначеному у спеціальному дозволі, незалежно від факту заготівлі деревини.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство подало касаційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема підпунктів 256.11.1, 256.11.4 пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки податкові зобов`язання з рентної плати за податковий (звітний) період сплачуються платниками виходячи з обсягів фактично заготовленої ним деревини. Також, скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (далі - Порядок № 761), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (далі - П(С)БО 16).
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Доводи заперечень на касаційну скаргу зводяться до правильного визначення контролюючим органом бази нарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2023 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 11.01.2023.
Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин установлено, що позивач є платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як лісокористувач.
Управлінням проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт перевірки 12.09.2016 №357/14/00993455 (далі у тексті - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення Підприємством вимог пункту 50.1 статті 50, підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України та вимог наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404 "Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів", яке полягало у тому, що платником не визначено, не задекларовано та не сплачено зобов`язання з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1-е півріччя 2015 року по Коропському та Борзнянському районах.
На підставі акту перевірки Управлінням прийнято податкові повідомлення - рішення від 30.09.2016 № 0003421400, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в сумі 1 951, 78 грн; №0003411400, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в сумі 24 570, 58 грн.
Підприємством задекларовано суму збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по Коропському району 6 342, 64 грн, у тому числі: збір за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування у сумі 6 149, 08 грн, донарахована сума (перерахунок збору) складає 193, 56 грн (декларація від 08.05.2015 вх. № 9090533452).
Перевіркою встановлено, що сума збору повинна становити 45 378, 32 грн, а саме: сума збору за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 45 184, 76 грн, донарахована сума збору в перерахунку з початку року - 193,5 6 грн.
Відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року та даними перевірки становить 39 035, 68 грн.
Зазначена сума відображена в податковій звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1 півріччя 2015 року (розрахунок від 05.08.2016 вх. № 9164788905) та сплачена 24.06.2015.
Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по Борзнянськоку району (декларація від 07.05.2016 вх. № 9088651312) становить 501 303, 69 грн, у тому числі: збір за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 485 858, 51 грн, донарахована сума (перерахунок збору) - 15 445, 18 грн.
Перевіркою встановлено, що сума збору повинна становити 992 715, 36 грн, а саме: сума збору за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 977 270, 14 грн, донарахована сума збору в разі перерахунку з початку року - 15 445,18 грн.
Відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за перший квартал 2015 року та даними перевірки складає 491 411, 63 грн.
Підприємством до 01.04.2015 по Коропському району виписано лісорубних квитків на загальну суму 45 184, 76 грн, по Борзнянському району - на загальну суму 977 270, 14 грн. Сума рентної плати за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування за 1 кварті 2015 року, що вказана позивачем в податковому розрахунку відрізняється від загальної суми, вказаної у виданих лісорубних квитках до 01.04.2015.
На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що позивачем до податкового розрахунку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2015 року не включено в повному обсязі суму рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення (рубки головного користування) по лісорубних квитках, що виписані до 01.04.2015.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачами оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 ПК України (тут та надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рентна плата належить до загальнодержавних податків та зборів.