ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 805/3902/16-а
касаційне провадження № К/9901/41678/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2016 (суддя - Кошкош О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі № 805/3902/16-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі у тексті - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі у тексті - Інспекція, відповідач, податковий орган) про визнання недійсним та скасування рішення від 21.09.2016 №008/05-40-40.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не ґрунтується на фактичних обставинах, встановлених під час перевірки, в акті перевірки не зазначено, яким чином перевіряючими встановлено факт продажу алкогольного напою (пива) на розлив саме для споживання на місці кінцевим споживачам, відтак застосування до товариства штрафних санкцій не ґрунтується на положеннях Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі у тексті Закон №481, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, позов задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення Інспекції від 21.09.2016 №008/05-40-40.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги податковий орган посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин у справі, зокрема: встановленого в акті перевірки факту реалізації позивачем, який не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці в порушення вимог статей 11, 153 Закону №481; встановленого під час перевірки факту відсутності марок акцизного податку на алкогольних напоях, які зберігалися в магазині позивача. Наполягає на правомірності застосування оскаржуваним рішенням фінансової санкції у вигляді штрафів за вказані порушення вимог Закону №481.
Позивач правом подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 11.01.2023.
Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.08.2016 представниками Інспекції проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у якому здійснює господарську діяльність позивач.
За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 31.08.2016 №545/05-40-40/1/2968609832 (далі - акт перевірки), яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, а саме пиво розливне "Жигулівське" об`ємом 0,5 л.; факт зберігання та реалізація напоїв, а саме Порт вин " 777" червоний та Порт вин " 777" білий міцністю 17,5% місткістю 1л. вартість якого (яких) становить 43, 85 грн, без марок акцизного податку, чим порушено вимоги частини 6 статті 153 частини 4 статті 11 Закону №481. Акт складено без додатків, в присутності позивача, який відмовився від його підписання.
У запереченнях на акт перевірки позивач зазначив про те, що ним не було порушено вимоги частини 6 статті 153 Закону №481, оскільки магазин жодним чином не обладнаний для споживання будь-яких продуктів, напоїв на місці здійснення торговельної діяльності та не надає таких умов і можливості покупцям. Також зазначив, що всі алкогольні напої, що зберігаються та реалізуються у магазині, були придбані для подальшої реалізації виключно у ліцензованих оптових продавців з оформленням всієї первинної документації та з марками акцизного податку.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 21.09.2016 №008/05-40-40 про застосування фінансових санкцій, яким відповідно до абзацу 9, абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону №481 до позивача застосовано штраф у розмірі 23 800, 00 грн.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).