ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 808/1081/17
касаційне провадження № К/9901/42105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 (суддя - Нестеренко Л. О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017 (головуючий суддя - Шальєва В. А., судді - Білак С. В, Юрко І. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (далі - позивач, ТОВ "МД Істейт", платник податку) звернулося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач-1, Офіс ВПП ДФС), Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач-2, Запорізьке управління Офісу ВПП ДФС, податковий орган) із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002244706 від 18.04.2017, яким ТОВ "МД Істейт" визначено штраф у розмірі 10 % у сумі 1158,28 грн за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС на підставі хибного висновку акту перевірки від 20.03.2017 № 255/28-10-47-06/32040840 "Про результати камеральної перевірки ТОВ "МД Істейт" з питань своєчасності внесення до бюджету задекларованої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2016 р." про порушення позивачем граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобов`язання із вказаного податку із затримкою до 30 календарних днів, натомість ТОВ "Істейт" діяло у відповідності до вимог податкового законодавства та своєчасно сплатило суму обов`язкового платежу за ІV квартал 2016 року за місцем розташування об`єкта оподаткування, у зв`язку із чим податкове повідомлення - рішення № 0002244706 від 18.04.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017, позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0002244706 від 18.04.2017.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, була здійснена позивачем своєчасно за місцем розташування об`єкта оподаткування, яким є Ленінський район м. Запоріжжя, кошти фактично надійшли до місцевого бюджету, при цьому місце обліку платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не має правового значення для визначення місця сплати такого податку через імперативне встановлення підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) вимоги про сплату податку за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування, відповідно, застосування штрафних санкцій спірним повідомленням - рішенням є протиправним.
Контролюючий орган, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції прийнятими внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив рішення судів скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Офіс ВПП ДФС посилався на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили трактування терміну "місце розташування об`єкту оподаткування", який, на думку скаржника, є ключовим чинником при визначенні правомірності застосування штрафних санкцій та дійшли помилкового висновку про задоволення вимог позивача. Наголошував, що позивачем було сплачено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2016 року по граничному строку сплати 29.01.2017 тільки 30.01.2017, тобто з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання. При цьому, порушення строку сталося внаслідок фактичної сплати позивачем узгодженої суму грошового зобов`язання на рахунок для сплати такого податку за місцем обліку платника у 2016 році, тоді як позивач листом податкового органу від 05.01.2017 був повідомлений про включення його до реєстру великих платників податків на 2017 рік та переведення на податкове супроводження до Запорізького управління Офісу ВПП ДФС з 01.01.2017 і мав сплатити зазначений податок до 29.01.2017 на рахунки, вказані у додатках до цього листа.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.10.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ТОВ "Істейт" скористалося наданим процесуальним законодавством правом та подало до суду заперечення щодо змісту і вимог касаційної скарги, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2023 прийняв касаційну скаргу Офісу ВПП ДФС до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.01.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є власником об`єктів нерухомості за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 6 А, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.10.2007.
До 01.01.2017 позивач перебував за основним місцем обліку у Запорізькій ОДПІ (Дніпровський р-н), проте, листом податкового органу від 05.01.2017 № 1074/10/28-10-47-06 був повідомлений, що з 01.01.2017 він внесений до Реєстру ВПП на 2017 рік та переведений на податкове супроводження до Запорізького управління Офісу ВПП ДФС, що спричинило зміну рахунків для сплати податків.
19.02.2016 позивачем складено та подано до Ленінської ДПІ в м. Запоріжжя (за місцем знаходження об`єкту оподаткування) податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на суму 46331,12 грн (№ 9021112626), в якій задекларовано щоквартальне грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно в сумі 11582,78 грн.
Позивачем щоквартально сплачено до місцевого бюджету м. Запоріжжя авансові внески з податку на нерухоме майно, відображені в річній податковій декларації до 30 числа місяця, що наступає за звітним періодом, а саме:
- 27.04.2016 - в сумі 11 582,78 грн за І квартал 2016 р. (Ленінський р-н м. Запоріжжя);
- 27.07.2016 - в сумі 11 582,78 грн за ІІ квартал 2016 р. (Ленінський р-н м. Запоріжжя);
- 27.10.2016 - в сумі 11 582,78 грн. за ІІІ квартал 2016 р. (Дніпровський р-н м. Запоріжжя);
- 27.01.2017 - в сумі 11 582,78 грн за IV квартал 2016 р. (Дніпровський р-н м. Запоріжжя);
- 30.01.2017 - в сумі 11 582,78 грн за IV квартал 2016 р. (УК у м. Запоріжжя/код платежу СДПІ.
30.01.2017 платіжним дорученням № 16327 позивачем сплачено у бюджет м. Запоріжжя авансовий внесок з податку на нерухоме майно, який є передплатою, та саме як передплата його відображено у інтегрованій картці позивача, яка ведеться у ДФС.
В подальшому, відповідачем-2 проведено камеральну перевірку ТОВ "Істейт" з питань своєчасності внесення до бюджету задекларованої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2016 р.
Результати перевірки оформлені актом № 255/28-10-47-06/32040840 від 20.03.2017.
Перевіркою встановлено порушення платником податку абзацу "б" підпункту 266.10.1 пункту 266 ПК України (порушення граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлової нерухомості) за IV квартал 2016 року згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік № 9021112626 від 19.02.2016 із затримкою до 30 календарних днів).
Висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що днем граничного строку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ІV квартал 2016 року, є 29.01.2017, проте фактично позивач сплатив грошове зобов`язання в сумі 11582,78 грн 31.01.2017 (п/д № 56 від 31.01.2017), тобто із затримкою на 2 дні.
Акт перевірки підписано ТОВ "Істейт" із запереченнями за вих.№029/118 від 27.03.2017.
У відповіді № 20709/10/28-10-47-06 від 12.04.2017 на заперечення позивача до акту перевірки податковим органом виправлено помилку щодо дати та номеру платіжного доручення: "днем граничного строку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2016 рік є 29.01.2017, фактично підприємство сплатило грошове зобов`язання в сумі 11582,78 грн 30.01.2017 (п/д 16327 від 30.01.2017)" в іншій частині акт перевірки залишено без змін.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем-2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2017 № 0002244706, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання, сплаченого з порушенням строку, у сумі 1158,28 грн.
Не погодившись з висновками податкового органу, ТОВ "Істейт" звернулося із позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої цієї ж у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку висновкам судів першої та апеляційної інстанції в контексті дотримання контролюючим органом частини другої статті 2 КАС України при прийнятті оскаржуваного індивідуального акту, колегія суддів звертає увагу на таке.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.