УХВАЛА
07 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 560/5541/20
Провадження № 11-136апп22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії і
ВСТАНОВИЛА:
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 07 липня 2020 року з відмовою підтвердити час роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 01 січня 2002 року по 29 липня 2003 року до пільгового стажу.
2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 17 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, позов задовольнив.
3. Цей самий суд ухвалою від 19 квітня 2021 року відмовив задовольнити заяву про ухвалення у справі додаткового рішення.
4. Позивач не погодився з рішеннями суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу залишив без руху через те, що позивач не сплатив судового збору, і надав строк для усунення недоробок (недоліків) скарги протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції направив апелянту на номер телефону НОМЕР_1 через застосунок "Viber" і підтвердив це направлення довідкою від 20 травня 2021 року.
Цей же суд 25 червня 2021 року телефонограмою повторно повідомив позивача про наявність і необхідність реагування на вимоги ухвали від 20 травня 2021 року, а ухвалою від 15 липня 2021 року повернув позивачу апеляційну скаргу, оскільки той як особа, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений строк не усунув недоліки апеляційної скарги і не надіслав до апеляційного суду оригінал документа про сплату судового збору.
Коли вирішив повернути апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, серед іншого, вибір обраного способу повідомлення про вади порядку подання апеляційної скарги пояснював браком фінансування для направлення судової кореспонденції засобами поштового зв`язку. Водночас для забезпечення права апелянта на апеляційний перегляд оскарженого ним судового рішення здійснив (задіяв) усі можливі за таких умов засоби (способи) повідомлення останнього про стан його скарги.
Тим часом на день 15 липня 2021 року апелянт не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху і ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком не подав заяв (клопотань), документів у відповідь на вимоги цієї ухвали. Суд виходив також з того, що апелянт, коли звертається до суду з апеляційною скаргою, реалізує своє право, а не обов`язок, а тому є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху цієї справи.
6. Позивач не примирився з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги і звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) з касаційною скаргою, у якій просить скасувати це рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Прохання мотивував тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, суть яких в основному полягає у виборі способу повідомлення скаржника про ухвалені судом процесуальні судові рішення, який не передбачений процесуальним законом. Зокрема, наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції направив копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не рекомендованим листом засобами поштового зв`язку, а іншим способом, не дозволеним законом. Додає, що на його адресу, адресу позивача та за номером телефону копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 20 травня 2022 року не надходила і йому не була вручена.
7. КАС ВС ухвалою від 06 вересня 2022 року відкрив провадження в цій справі, а ухвалою від 17 листопада 2022 року на підставі частини третьої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
Підстави для передачі справи побачив і вивів через розуміння законодавчих положень на основі фактичних обставин цієї справи та обставин, опираючись на які були ухвалені згадані нижче судові рішення.
Касаційний суд відштовхувався від тези скаржника про те, що у справі, яка розглядається, той не отримав копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки у визначеному законом порядку вона йому не була направлена, через що він не міг у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.
Відтак у контексті передумов і дій, до яких вдався суд апеляційної інстанції на стадії прийняття апеляційної скарги, і доводів касатора про порушення такими діями та рішенням суду апеляційної інстанції його права на апеляційний перегляд справи, касаційний суд побачив складності в розумінні та застосуванні в цій справі положень статті 251 КАС України стосовно дотримання судом порядку вручення судових рішень та правові наслідки їх надсилання у спосіб, що не передбачений законодавством.
Колегія суддів КАС ВС звернула увагу, що в постановахколегій, що входять до різних палат КАС ВС, від 04 травня 2022 року (справа № 120/2583/21-а), 01 липня 2021 року (справа №802/118/17-а), 07 липня 2022 року (справа № 120/4298/21-а), 09 червня 2022 року (справа № 320/11945/20), 12 вересня 2022 року (справа № 640/11616/21), 30 серпня 2022 року (справа № 640/15282/20), 29 серпня 2022 року (справа № 810/202/18), 23 серпня 2022 року (справа № 560/9388/21), 17 серпня 2022 року (справа № 640/24112/21), 10 серпня 2022 року (справа № 560/5344/21), 25 травня 2022 року (справа № 600/267/21-а), 25 травня 2022 року (справа № 380/8038/21), 25 травня 2022 року (справа № 460/2926/20), 12 травня 2022 року (справа № 60/1352/21), 28 квітня 2022 року (справа № 160/9400/21), 28 квітня 2022 року (справа № 240/8365/21), 14 квітня 2022 року (справа № 240/18423/20), а також у постановах Касаційного цивільного суду від 26 січня 2021 року у справі № 279/1616/21, 30 вересня 2020 року у справі № 509/3945/15-ц, 18 вересня 2019 року у справі № 520/899/18 під час застосування статті 251 КАС України та аналогічної за змістом норми статті 272 Цивільного процесуального кодексу України суди дійшли висновку про те, що належним способом вручення судового рішення може вважатися лише його надсилання рекомендованим листом (не телефоном, не електронною поштою поза "Електронним кабінетом" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не службами для обміну миттєвими повідомленнями (месенджерами)).
Колегія суддів не погодилась із тлумаченням такого висновку і зазначила, що послідовне його застосування на практиці в умовах неналежного фінансування судів призведе до зупинення роботи судів та порушення права особи на доступ до правосуддя.
На думку колегії суду, вирішення цієї проблеми може ґрунтуватися на таких аргументах:
-в умовах неналежного, вкрай обмеженого фінансування для здійснення правосуддя можна (треба) обирати такий спосіб дій, який призводить до найменших негативних наслідків;
-для забезпечення права знати про суд та презумпції обізнаності в умовах браку фінансування суди не надсилають (можуть не надсилати) судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;
-для забезпечення мети правосуддя в умовах, коли законодавча та виконавча гілки влади не можуть вирішити проблеми фіксування витрат на повідомлення учасників справи про рух справи встановленими законом засобами чи іншими подібними питаннями, з якими стикнулася судова влада, саме остання повинна знайти вихід із ситуації і запровадити таке застосування правових норм, яке забезпечує роботу суду і здійснення безперервного правосуддя відповідно до Конституції України.
В аспекті наведеного колегія суддів КАС ВС виснувала, що є практична потреба в розв`язані окресленої проблеми шляхом розширеного тлумачення статті 251 КАС України, яке б охоплювало реальну ситуацію, у якій опинилися суди через неналежне фінансування.
8. Згідно із частиною третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.