ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22грудня2022 року
м. Київ
справа № 750/2773/22
провадження № 51-3061км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022271320000112, стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений та його захисник, посилаючись на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну вказаних судових рішень стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного основного покарання, а саме про пом`якшення призначеного ОСОБА_7 покарання за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
На думку захисника, місцевий суд не обґрунтував та не навів мотивів щодо неможливості досягти мети покарання при застосуванні ОСОБА_7 іншого заходу примусу, передбаченого санкцією вказаної норми, не пов`язаного з позбавленням волі.
Вважає, що суд першої інстанції не встановив причин відмови обвинуваченого від захисника, що завадило суду встановити фактичні об`єктивні характеризуючі дані з військової частини НОМЕР_1 .
Вказує, що при призначенні покарання суд першої інстанції безпідставно врахував негативну характеристику ОСОБА_7 й не врахував пом`якшуючу обставину - з`явлення із зізнанням, повне визнання вини, а також відсутність тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченого, який до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно та є учасником бойових дій.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 405 КПК України, оскільки поверхнево доповів доводи апеляційної скарги захисника, не зазначив про надходження від прокурора заперечень та їх зміст, не врахував наявність позитивної характеристика ОСОБА_7 за місцем військової служби.
Захисник вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не містить аналізу доказів і мотивів прийнятого рішення, а також вмотивованих висновків на доводи апеляційної скарги та клопотання захисника.
Засуджений у своїй касаційній скарзі вказує, що підтримує в повному обсязі касаційну скаргу захисника і просить врахувати всі її доводи.
На касаційні скарги надійшло заперечення прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, у якому останній просив залишити судові рішення без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Зміст судових рішень, у тому числі оскаржених, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2022 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Як установили суди, ОСОБА_7, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1, грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України (далі-ЗСУ)порядок проходження військової служби, 28 лютого 2022 року близько 13:00 хв. в порушення вимог п.п. 1,2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст. ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби на території м. Чернігова, поблизу КНП "Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб", розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
20квітня 2022 року сержант ОСОБА_7 прибув на службу до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків.
В період з 28 лютого 2022 року по 19 квітня 2022 року він не виконував обов`язки військової служби, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_7, будучи військовослужбовцем,вчинив самовільнезалишеннямісцяслужби в умовах воєнного стану.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційні скарги. Прокурор просив залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення без зміни.
Засуджений ОСОБА_7 просив розглянути касаційні скарги без його участі, подавши письмову заяву, яку в судовому засіданні долучив захисник.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг.
Висновки суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості ОСОБА_7 і правильності кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оскаржуються.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційних скаргах захисника та засудженого щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, та щодо посилань на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.