Постанова
Іменем України
06 січня 2023 року
м. Київ
справа № 676/7744/19
провадження № 61-6419св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Кам`янець-Подільська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діють адвокати Сусла Ірина Миколаївна та Васильєва Тетяна Василівна, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, в складі судді Бондаря О. О., від 17 грудня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., від 07 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання частково недійним свідоцтва, визнання права власності на нерухоме майно.
Позов мотивований тим, що в період перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 вони спільними коштами та зусиллями побудували житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 246,5 кв. м.
У 2019 році позивач дізналась, що ОСОБА_3, яка є матір`ю ОСОБА_2, незаконно зареєструвала за собою право власності на спірний будинок в цілому, чим порушила її право власності.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 травня 2012 року, серія НОМЕР_1 та рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради "Про оформлення права власності на домоволодіння" від 04 травня
2012 року № 842 за ОСОБА_3 ;
- визнати за нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/3 частини спірного будинку за кожним.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 червня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували, що ОСОБА_3, яка є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1, маючи відповідні дозвільні документи, побудувала на ній спірний житловий будинок, у зв`язку з чим у відповідності до статті 331 ЦК України правомірно набула право власності.
Будівництво будинку по АДРЕСА_1 здійснено ОСОБА_3, тому вказана нерухомість не може бути визнана об`єктом спільної сумісної власності позивача та відповідачів ні відповідно до вимог статті 368 ЦК України, ні положень статті 60 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діють адвокати Сусла І. М. та Васильєва Т. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 липня 2022 року представники ОСОБА_1 - адвокати
Сусла І. М. та Васильєва Т. В. подали касаційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня
2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 червня
2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У вересні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували показання свідків, які вказували, що спірний житловий будинок будувався для подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільною працею їх та родичів.
Будівництво будинку здійснювалось позивачем та ОСОБА_2, як сім`єю, оскільки вони перебували у шлюбі, мали спільну дитину та проживали на АДРЕСА_1 .
Поряд з порушеним правом ОСОБА_1 як співвласника новоствореного майна, порушено її право на майно як одного з подружжя, передбачене статтею 60 СК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_2 у своєму відзиві на касаційну скаргу, вважає надуманими і такими, що не ґрунтуються на законі твердження позивача про те, що спірний будинок є спільним майном подружжя.
Вказує, що він із позивачем утримували двох дітей, працювали викладачами в навчальних закладах, у зв`язку з чим не мали фінансової можливості побудувати будинок. У той час як його мати ОСОБА_3 проводила ремонтні роботи житлового будинку за власні кошти, які заробляла за кордоном, а також отримала від продажу належної їй квартири.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Гуменюк О. М. у відзиві на касаційну скаргу вважає, що позовні вимоги спрямовані на протиправне позбавлення ОСОБА_3 права власності на будинок.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору дарування житлового будинку від 25 травня
2000 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами під номером
АДРЕСА_1 .
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010674400192, ОСОБА_3 на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради від 17 жовтня 2006 року № 59 належить на праві власності земельна ділянка площею 423 кв. м, розташована на
АДРЕСА_1 .
Із 19 вересня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в квартирі
АДРЕСА_2, власником якої була тітка ОСОБА_2, який з червня 2006 року був призначений її опікуном.
Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради
від 11 січня 2007 року № 27 ОСОБА_3 надано дозвіл на замовлення проектної документації на будівництво житлового будинку на приватній земельній ділянці на АДРЕСА_1 із вказівкою про знесення існуючого будинку.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради
від 02 серпня 2007 року № 1679 ОСОБА_3 дозволено будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 .
29 листопада 2007 року № 249 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю м. Кам`янець-Подільський надала
ОСОБА_3 дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 04 травня 2012 року № 842 за ОСОБА_3 оформлено право власності на будинок садибного типу на
АДРЕСА_1, площею 246,5 кв. м.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.