ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2023 року
м. Київ
справа № 160/1177/21
адміністративне провадження № К/990/16256/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур про визнання протиправним та скасування наказу, рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Чабаненко Анни Леонідівни - представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року (у складі судді Дєєва М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі №160/1177/21,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 25 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 №60 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 1100к;
поновити ОСОБА_1 у Кам`янській окружній прокуратурі на посаді, рівнозначній до посади прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;
стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури, на користь ОСОБА_1, 16119,84 грн. (шістнадцять тисяч сто дев`ятнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.12.2020 (включно) по 25.01.2021 (включно), а також середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.01.2021 (включно) по день ухвалення судом рішення по суті у цій справі.
2. В обґрунтування позовних вимог вказувалось, що наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 1100к позивача звільнено з посади прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.12.2020. Позивач не погоджувався із наказом від 24.12.2020 № 1100к про звільнення, а також із рішенням Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 №60, вважав їх протиправними, необґрунтованими та такими, що прийняті із порушенням вимог, які ставляться до рішень та дій суб`єктів владних повноважень.
3. Позивач вказував, що оскаржувані наказ про звільнення та рішення Четвертої кадрової комісії неправомірно припиняють трудові відносини позивача, порушують його право на працю, інші трудові права та законні інтереси, а також право брати участь в управлінні державними справами через службу в органах прокуратури, а крім того - порушують гарантії незалежності прокурора в частині особливого порядку його звільнення з посади. Також, позивач зазначав, що склад Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур слід вважати сформованим протиправним чином, у зв`язку із чим Четверта кадрова комісія обласних прокуратур не є повноважним органом, не мала права проводити засідання та не була правомочна приймати рішення. Позивач вважав, що наказ № 1100к про звільнення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також із посиланням на обставини, яких не існувало.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
5. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказ про звільнення позивача зі служби прийнято на підставі правомірного та обґрунтованого рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, відтак, на думку судів попередніх інстанцій підстави для задоволення позову були відсутні.
6. Суди попередніх інстанцій, окрім іншого, зазначали, що у пункті 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, як на підставу для звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону № 113-ІХ, що передбачають умови проведення атестації (а саме три етапи, визначені пунктом 6 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року № 221 відповідно до Закону № 113-ІХ; системний аналіз положень абзацу першого пункту 19 Закону № 113-IX дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій також вказували, що на виконання вимог пунктів 9, 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX позивачем було подано Генеральному прокурору заяву за встановленою формою про переведення його на посаду прокурора в місцевій прокуратурі та про намір пройти атестацію, у якій він підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком № 221, зокрема й щодо того, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, його буде звільнено з посади прокурора; отже, позивач фактично погодився із встановленими умовами та правилами щодо переведення на посаду в обласній прокуратурі та проведення атестації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, адвокат Чабаненко Анна Леонідівна - представник ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №160/1177/21 скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
9. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, представник позивача, посилаючись на:
пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновку Верховного Суду, який викладено в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17, від 05 грудня 2019 року у справі №804/7399/16 щодо обов`язку дотримання суб`єктом владних повноважень принципу правової визначеності при звільненні прокурора саме на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, стосовно наявності у даній правовій нормі двох окремих підстав для звільнення, які відокремлені сполучником "або", що покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом;
пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування пункту 19 (у тому числі підпункту 2 пункту 19 щодо звільнення прокурорів та слідчих прокуратур з посади на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації), пунктів 9, 13, 15, 17 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VIII від 14 жовтня 2014 року у взаємозв`язку з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ; пункту 7 розділу ІІ Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХщодо можливості переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації, а також пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим Порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації; підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ стосовно звільнення прокурорів та слідчих прокуратур з посади на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації; пунктів 7 розділу І, пунктів 1-5 розділу ІІ, пунктів 1. 2 розділу V Порядку проходження атестації, затвердженого Генеральним прокурором від 17 жовтня 2019 року №233 у спорах, предметом яких є питання законності у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що стосується атестації прокурорів (перший етап атестації);
пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України (судом апеляційної інстанції не було здійснено належного дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин по справі, зокрема щодо не дослідження судом документів, які є доказами у справі, оскільки містять інформацію про предмет доказування).
10. В обґрунтування касаційної скарги касатор зазначає, що позивача із займаної посади звільнено на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", аналіз якої дає підстави вважати, що законодавець виділяє дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади, а саме: у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури та у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. В контексті наведеного, позивач звертає увагу на відсутність ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду станом на день звільнення з посади, а тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", є неправомірними.
11. Касатор вказує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги обґрунтованих доводів позивача про те, що відомості про результати складання іспиту, які відображено в оскаржуваному рішенні кадрової комісії, є некоректними та не свідчать про неуспішне проходження позивачем атестації. Окрім того, касатор вказує на некоректність певних тестових питань, які були запропоновані йому в ході відповідного тестування; позивачем пропонувалось кілька методик усунення впливу некоректних запитань; позивач вважає, що якби не некоректні питання, він набрав би кількість балів, яка була б більшою за встановлений прохідний бал.
12. Окрім того, касатор зазначає, що Порядком № 221 не передбачено жодних умов та вимог до програмного забезпечення, яке б унеможливлювало втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту, відсутня інформація про розробника тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону та чи проходили вони апробацію та/або рецензування.
13. Позивач також вказує, що оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимогам вмотивованості, оскільки не містить ні мотивів, ні обставин; у ньому вказано лише кількість отриманих за результатом іспитів балів, однак відсутні аргументи Комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення не вказано.
14. Касатор вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що підставою прийняття оскаржуваного наказу про звільнення є саме рішення кадрової комісії, має характер припущення.
15. Касатор зазначає, що судом апеляційної інстанції проігноровано доводи позивача щодо неналежного складу Четвертої кадрової комісії; відповідачами не надано жодних доказів відповідності членів кадрової комісії вимогам щодо політичної нейтральності, наявності бездоганної ділової репутації, вимогам щодо високих професійних та моральних якостей, суспільного авторитету, а також наявності стажу роботи в галузі права, а відтак не доведено перед судом відповідності вказаних осіб встановленим вимогам, що також свідчить про нелегітимність створення кадрової комісії у складі членів, делегованих іноземними державами та міжнародними організаціями тощо.
16. До Верховного Суду від Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких відповідачі просять рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №160/1177/21 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Касаційна скарга адвоката Чабаненко Анни Леонідівни - представника ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 28 червня 2022 року.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О.
19. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Чабаненко Анни Леонідівни - представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №160/1177/21.
20. Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2023 дану справу призначено до попереднього розгляду за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1100к від 24.12.2020 вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.12.2020.
22. Підставою для винесення вказаного наказу було рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
23. Згідно рішення від 24.11.2020 року №60 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 66 балів, що є менше встановленого п. 4 розділу ІІ Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички та припиняє участь в атестації.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
26. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
27. Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
28. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
29. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
30. Законом України "Про прокуратуру" забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
31. Законом України від 19.09.2019 № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України "Про прокуратуру" були внесені зміни.
32. Статтею 14 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
33. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
34. У тексті Закону України "Про прокуратуру" слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
35. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
36. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури").
37. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
38. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
39. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
40. Відповідно до пункту 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
41. Зі змісту пункту 19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" випливає, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади в Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї з таких підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
42. На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).
43. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
44. Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
45. Відповідно до пункту 11 Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.