Постанова
Іменем України
09 січня 2023 року
м. Київ
справа № 363/3167/19
провадження № 61-10569св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2020 року у складі судді Баличевої М. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів: Рубан С. М.,
Кулікової С. В., Мараєвої Н. Є.,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій.
Короткий зміст позовних вимог
30 липня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" (далі - ТОВ "Управління капітального будівництва") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило розірвати договір купівлі-продажу гаража, укладений 08 вересня
2014 року між ТОВ "Управління капітального будівництва" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1377; стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 52 086,16 грн.
Також 30 липня 2019 року ТОВ "Управління капітального будівництва" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просило розірвати договір купівлі-продажу гаража, укладений 08 вересня 2014 року між ТОВ "Управління капітального будівництва" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1378; стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 52 086,16 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 листопада 2019 року цивільну справу № 363/3168/19 за позовом ТОВ "Управління капітального будівництва" до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій та цивільну справу № 363/3167/19 за позовом ТОВ "Управління капітального будівництва" до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій об`єднано в одне провадження, присвоєно справі № 363/3167/19.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Управління капітального будівництва" є власником гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
08 вересня 2014 року між ТОВ "Управління капітального будівництва" та ОСОБА_1 укладені два договори купівлі-продажу гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, посвідчені приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т. О. та зареєстровані у реєстрі за № 1377 та № 1378. Відповідно до пунктів 5 договорів вартість кожного з гаражів становить 80 000,00 грн, які підлягали сплаті відповідачем згідно зі встановленим графіком оплати.
На момент укладання договорів відповідач сплатила по 20 000,00 грн за кожний гараж, решту коштів мала сплачувати до 10 числа кожного місяця по 5 000,00 грн за кожний гараж, кінцевий строк оплати - 10 вересня 2015 року.
Проте ОСОБА_1 у порушення своїх зобов`язань сплатила лише частину коштів за кожний гараж. Таким чином, на момент звернення до суду із позовом заборгованість відповідача за вказаними договорами становить 80 000,00 грн.
Згідно з пунктом 14.1 зазначених договорів за домовленістю сторін та відповідно до статті 697 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі нездійснення покупцем повного розрахунку за договором у строк, передбачений пунктом 5 договору, або порушення терміну перерахування платежів на строк більше трьох календарних місяців, продавець має право відмовитися від договору, грошові кошти, які вже перераховані на розрахунковий рахунок продавця, залишаються у продавця.
Відповідно до пунктів 14.2 договорів у разі порушення покупцем терміну перерахування грошей або перерахування їх у неповному обсязі, він сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу, за кожний день прострочки.
11 липня 2019 року відповідачу рекомендованим листом направлено претензію про розірвання договорів, проте станом на 29 липня 2019 року ОСОБА_1 претензію не виконала.
Посилаючись на зазначені обставини, які є істотним порушенням стороною умов договору, враховуючи положення статей 651, 697 ЦК України,
ТОВ "Управління капітального будівництва" просило суд задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, у задоволенні позову ТОВ "Управління капітального будівництва" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності шкоди, завданої порушенням договорів, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розміру, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а тому відсутні підстави для розірвання спірних договорів із застосуванням правового механізму, передбаченого частиною другою статті 651 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Верховного Суду,
ТОВ "Управління капітального будівництва", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
29 червня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 363/3167/19 за касаційною скаргою
ТОВ "Управління капітального будівництва", витребувано матеріали справи із Вишгородського районного суду Київської області.
06 вересня 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл та розподілено справу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ "Управління капітального будівництва" посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-46цс12.
Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті, не звернули увагу на те, що відповідач не виконала своїх зобов`язань щодо здійснення повної та своєчасної оплати коштів за гаражі, а також не виконала обов`язку укладення договорів на надання комунальних послуг та електропостачання,
у зв`язку із чим у ТОВ "Управління капітального будівництва" наявні обґрунтовані підстави для розірвання договорів та вимоги сплати штрафних санкцій у вигляді пені.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ТОВ "Управління капітального будівництва", у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ТОВ "Управління капітального будівництва" належали на праві власності гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 16 січня 2014 року № 16255775 та від 20 грудня 2013 року № 15053414 (а. с. 12 т. 1, а. с. 12 т. 2).
08 вересня 2014 року між ТОВ "Управління капітального будівництва" та ОСОБА_1 укладені два договори купівлі-продажу гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, посвідчені приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т. О. та зареєстровані
у реєстрі за № 1377 та № 1378 (а. с. 15, 16 т. 1, а. с. 15, 16 т. 2).
Згідно з квитанціями від 08 вересня 2014 року, 10 жовтня 2014 року, 18 листопада 2014 року, 28 листопада 2014 року, 22 січня 2015 року
ОСОБА_1 сплатила грошові кошти у розмірі по 40 000,00 грн відповідно до договорів купівлі-продажу гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а. с. 41-50 т. 2).
13 березня 2015 року та 30 березня 2015 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ "Управління капітального будівництва" заяви щодо усунення перешкод у користуванні гаражами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а. с. 50-52 т. 1)
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня
2017 року у справі № 363/3032/16-ц позов ТОВ "Управління капітального будівництва" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні майном задоволено та усунено перешкоди у користуванні та розпорядженні належним ТОВ "Управління капітального будівництва" гаражем НОМЕР_2 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити вказане приміщення гаража. Вказане рішення набрало законної сили
(а. с. 64 т. 1).
09 травня 2019 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ "Управління капітального будівництва" лист щодо отримання нею нових реквізитів для оплати зобов`язань (а. с. 53 т. 1).
11 липня 2019 року на адресу ОСОБА_1 представником ТОВ "Управління капітального будівництва" направлені листи-претензії про розірвання договорів купівлі-продажу гаражів № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та повернення внесків часткової сплати (а. с. 9-11 т. 1, а. с. 9-11 т. 2 ).
Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків від 23 липня 2020 року та довідки від 24 липня 2019 року № 36 заборгованість ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу гаражів від 08 вересня 2014 року становить по 40 000,00 грн за кожен гараж, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань становить 52 068,16 грн за кожним договором (а. с. 18 т. 1, а. с. 18 т. 2).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.