ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 466/5021/18
провадження № 61-21157св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратура Львівської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 року, ухвалене у складі судді Донченка Ю. В., та постанову Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Львівської області про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказував, що слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Писком М. П. ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 12013150090001476 від 16 квітня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364, частиною першою статті 364, частиною першою статті 191, частиною другою статті 298, частиною першою статті 384, частиною першою статті 255, частиною другою статті 256 КК України.
Нагляд за дотриманням законності здійснюють процесуальні керівники Львівської місцевої прокуратури № 2 Кравчик Р. Р., Пацюркевич О. В. під керівництвом керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В.
У об`єднаному кримінальному провадженні № 12013150090001476 він визнаний потерпілим. Вважає, що його права як потерпілого порушено в державі Україна незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових, службових осіб органу державної влади в особі слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Писка М. П., прокурорів Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В., Кравчика Р.Р., Пацюркевича О. В.
Зокрема, в кримінальному провадженні № 12013150090001476 ведеться досудове розслідування в частині заволодіння рухомим та нерухомим майном, належного йому на праві власності, злочинною організацією, якій сприяли особи, в тому числі, посадові особи при виконанні функцій держави, що спричинило шкоду в особливо великих розмірах. Такими діями порушено його права в державі Україна як підприємця та платника податків в бюджет держави.
Він не володіє рухомим та нерухомим майном в державі Україна. Кримінальне правопорушення вчинене групою осіб, починаючи з 2003 року, і є триваючим, по даний час триваюче, органом досудового розслідування з умислом не проведено слідчих дій, особам, які проходять у справі як свідки, не повідомлено про підозру, частину осіб не встановлено.
Крім того, вважає, що, будучи наділеним правом відповідно статті 56 КПК України, по факту він перебрав функції правоохоронних органів щодо захисту порушених його прав та прав держави Україна. Жодних слідчих, процесуальних дій з власної ініціативи слідчими, прокурорами не проведено, не дотримано розумних строків в досудовому розслідуванні, не скеровано справу до суду для прийняття рішення.
Крім того, не виконано рішення слідчих суддів щодо проведення слідчих та розшукових дій органом прокуратури, а саме:
- слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львів Глинською Д. Б винесено рішення у справі № 466/10847/16-к від 28 лютого 2017 року, яким зобов`язано керівника місцевої прокуратури № 2 м. Львів Янчишина С. В. забезпечити виконання шести ухвал слідчих суддів в кримінальному провадженні із встановленням строку виконання - 30 днів з дня отримання ухвали. Для належного виконання рішення суду прокурором Янчишиним С. В. він 6 березня 2017 року подав клопотання з переліком слідчих дій в кримінальному провадженні, які потрібно провести на виконання рішення суду від 28 лютого 2017 року. 9 березня 2017 року прокурором Львівської місцевої прокуратури № 2 Кравчиком Р. Р. винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання від 6 березня 2017 року;
- слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львів Ковальчук О. І. винесено рішення у справі № 466/2120/17 від 27 червня 2017 року, яким зобов`язано керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В. виконати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2017 року № 466/10847/16-к у повному обсязі. Постанову прокурора від 9 березня 2017 року скасовано;
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львів Ковальчук О. І. від 6 червня 2017 року у справі № 466/2119/17 скасовано постанову прокурора та зобов`язано керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В. долучити заяву ОСОБА_1 від 29 листопада 2016 року до матеріалів кримінального провадження № 12013150090001476;
- слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львів Глинською Д. Б. відповідно до 8 глави КПК України направлено 31 січня 2018 року листа керівнику Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишину С. В. щодо виконання рішення суду від 28 лютого 2017 року. Керівником Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишиним С. В. 5 лютого 2018 року надано відповідь слідчому судді, в якій зазначено про забезпечення виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львів № 466/10847/16-к, однак рішення не виконано.
Станом на час звернення з позовом слідчі дії не проведено, ухвали слідчих суддів не виконано, прокуратурою чиниться супротив в проведенні слідчих дій, чим йому завдано постійних страждань, переживань та стресу.
У зв`язку з бездіяльністю та протиправними діями органів прокуратури йому завдано моральної шкоди, яка виразилася у погіршенні стану здоров`я, отриманні нервового стресу, переживаннях та порушенні звичайного ритму життя.
Враховуюче викладене,ОСОБА_2 з врахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з держави Україна через Державну казначейську службу України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду в розмірі 290 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 року, з урахуванням ухвал цього ж суду про виправлення описок від 22 липня 2019 року та від 23 липня 2019 року, позов задоволено частково.
Стягнено на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 5 000 грн.
В іншій частині відмовлено.
Судові витрати покладено на рахунок держави.
Рішення місцевого суду мотивовано встановленим судом фактом завдання позивачу моральної шкоди діями працівників прокуратури Львівської області (Львівської місцевої прокуратури № 2), які виразилися у невиконанні рішень слідчих суддів, тривалій бездіяльності посадових осіб, пов`язаній з невиконанням своїх обов`язків, непроведенні комплексу дій, передбачених КПК України, а в подальшому - затягуванні розслідування кримінального провадження.
Також місцевим судом встановлено, що позивачу завдані моральні страждання, що, безумовно, змінило його нормальний життєвий ритм, проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті тощо) до суду не надано, тому, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, вважав за необхідне стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу прокуратури Львівської області задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що відповідачами завдано моральної шкоди та не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача та вину останнього в її завданні, тобто факт порушення прав позивача діями відповідача. Самі по собі факти скасування судом прийнятих у порядку КПК України процесуальних рішень, не свідчать про незаконність дій відповідача, оскільки постанови скасовані з процесуальних підстав, як і не підтверджують завдання шкоди позивачу, а також причинний зв`язок із завданою майновою та моральною шкодою. Звернення до суду щодо дій органів досудового розслідування не є самостійною, достатньою і належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, а позивачем не доведено моральних страждань внаслідок бездіяльності відповідачів при розслідуванні кримінального провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
23 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2019 року, вказує, що суд помилково зазначив про ненадання ним доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотних змін в житті тощо); не взяв до уваги зміст ухвал слідчих суддів, в яких вказано про протиправні дії та бездіяльність; не зазначив дану обставину при оцінці наданих ним належних та допустимих доказів.
Судом апеляційної інстанції не досліджено доказів, що стосуються фактів, на які він посилався в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу прокуратури Львівської області; відхилено подане ним клопотання про допит як свідка представника прокуратури Львівської області; не взято до уваги його заперечення на дії члена колегії - судді Цяцяка Р. П.
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав судову доповідь, а у листопаді 2021 року - додаткові пояснення, які не підлягають врахуванню Верховним Судом, оскільки ЦПК України не передбачено подання таких документів на стадії касаційного перегляду справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 6 грудня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 рокута постанови Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
За заявою ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150090001476 від 16 квітня 2013 року відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364, частино першою статті 364, частиною першою статті 191, частиною другою статті 298, частиною першою статті 384, частиною першою статті 255, частиною другою статті 256 КК України.
Нагляд за дотриманням законності здійснюють процесуальні керівники Львівської місцевої прокуратури № 2 Кравчик Р. Р., Пацюркевич О. В. під керівництвом керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В.
В об`єднаному кримінальному провадженні № 12013150090001476 ОСОБА_1 визнано потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2017 року зобов`язано керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В. забезпечити виконання шести ухвал слідчих суддів № 466/9277/15-к від 26 січня 2015 року, № 466/2044/16-к від 1 березня 2016 року, № 466/2045/16-к від 1 березня 2016 року, № 466/2047/16-к від 30 березня 2016 року, № 466/2043/16-к від 30 березня 2016 року, № 466/3216/16-к від 12 травня 2016 року у строк, що не перевищує 30 днів з дня отримання ухвали.
9 березня 2017 року прокурором Львівської місцевої прокуратури № 2 Кравчиком Р. Р. винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 6 березня 2017 року щодо виконання ухвали слідчого судді від 28 лютого 2017 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2017 року зобов`язано керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В. виконати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2017 року № 466/10847/16-к у повному обсязі. Постанову прокурора від 9 березня 2017 року скасовано.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 6 червня 2017 року скасовано постанову прокурора від 16 березня 2019 року та зобов`язано керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С. В. долучити заяву ОСОБА_1 від 29 листопада 2016 року до матеріалів кримінального провадження № 12013150090001476.
31 січня 2018 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова направлено листа керівнику Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишину С. В. щодо виконання рішення суду від 28 лютого 2017 року.
5 лютого 2018 року керівником Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишиним С. В. надано відповідь слідчому судді про забезпечення виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова № 466/10847/16-к.
Судами також встановлено, що рішення про проведення слідчих та розшукових дій органом прокуратури не виконано.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.