Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 527/481/21
провадження № 61-17051св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, державне підприємство "Сетам" Міністерство юстиції України, фермерське господарство "Світозар",
треті особи: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року в складі судді Павлійчук А. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року в складі колегії суддів Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Репала Д. О. звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. (далі - приватний виконавець Скрипник В. Л.), державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Сетам"), фермерського господарства "Світозар" (далі - ФГ "Світозар"), треті особи: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк"), в якому просила суд: визнати недійсними та скасувати результати електронних торгів, затверджених протоколом про проведення електронних торгів від 08 лютого 2021 року № 525075; скасувати акт про проведення електронних торгів та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 82, видане 04 березня 2021 року приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Джусь С. В., а саме про реалізацію цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно-будівельної дільниці загальною площею 996,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 березня 2021 року (індексний номер 56921704), винесене приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Джусь С. В., на підставі якого ФГ "Світозар" зареєструвало право власності на цілісний майновий комплекс Глобинської ремонтно-будівельної дільниці за адресою: АДРЕСА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Останній 21 березня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу набув у власність цілісний майновий комплекс Глобинської ремонтно-будівельної дільниці загальною площею 996,7 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі також - майновий комплекс, спірне майно). У подальшому їй від знайомого стало відомо, що право власності на це майно вже зареєстроване за іншою особою. Скориставшись допомогою адвоката, позивач дізналася, що у її чоловіка ОСОБА_2 був борг перед банком (ПАТ "Креді Агріколь Банк") та було відкрите виконавче провадження про стягнення цього боргу. В рамках цього виконавчого провадження були здійснені дії виконавця з примусового стягнення боргу та проведені електронні торги 08 лютого 2021 року по реалізації цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно-будівельної дільниці. Це майно було придбане ФГ "Світозар".
Позивач вважає проведені електронні торги протиправними, а протокол їх проведення № 525075 від 08 лютого 2021 року, акт проведення електронних торгів та свідоцтво про придбання вищевказаного нерухомого майна такими, що підлягають скасуванню. Так, між державним виконавцем та боржником ОСОБА_2 (чоловіком позивача) не було узгоджено ціни продажу нерухомого майна, що є порушенням статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". До того ж, державним виконавцем не було направлено звіт про оцінку нерухомого майна. В результаті таких дій вона була позбавлена можливості його оскарження. Під час прилюдних торгів з продажу нежитлового приміщення було допущено порушення правил їх проведення, зокрема Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення повного змісту про реалізацію нерухомого майна; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6). Крім того, спірне майно було спільною сумісною власність подружжя (позивача і її чоловіка-боржника) і позивач не давала своєї згоди на відчуження цього майна та не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження, про арешт нерухомого майна та проведення електронних торгів. Позивач стверджує, що продаж з електронних торгів майна боржника, що знаходиться у спільній власності з іншими особами, частка якого не виділена в натурі, суперечить чинному законодавству України.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, то вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", спосіб. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними. Оскарження оцінки майна можливе в порядку оскарження рішень та дій виконавців, доказів вчинення таких дій позивачем суду не надано. За нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України) умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Судом врахована правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц, де зазначено про солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами. Оскільки боргові зобов`язання виникли у боржника ОСОБА_2 - чоловіка позивача за договором, укладеним в інтересах сім`ї, тому відповідно він та позивач як подружжя несуть солідарну відповідальність за виконання такого зобов`язання. Як наслідок - звернення стягнення на майно подружжя, яким є спірне майно, з метою виконання відповідного зобов`язання є законним та не може свідчити про порушення права власності іншого з подружжя (позивача). Тому суд першої інстанції не встановив підстав для задоволення позову.
Додатковим рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Репала Д. О. про стягнення судових витрат у справі.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки у задоволенні позовних вимог по суті було відмовлено, то заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення пропорційно з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн не підлягає задоволенню.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Репала Д. О. залишено без задоволення, а рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року та додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року - без змін.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - Репало Д. О. надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року.
У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 03 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, та витребував справу з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року, додаткового рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року заявник вказує застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 22 березня 2021 року у справі № 756/6374/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18.
Позиції інших учасників
У листопаді 2021 року приватний виконавець Скрипник В. Л. надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень. У зв`язку із цим просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
З 24 липня 1993 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року у справі № 761/38335/19 встановлено, що між ОСОБА_2 (чоловіком позивача) та АТ "Креді Агріколь Банк" 25 січня 2018 року укладено кредитний договір № 8/1120786, відповідно до якого ОСОБА_2 наданий кредит в сумі 306 000 грн на строк на 60 місяців. Вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 на користь АТ "Креді Агріколь Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 253 381,40 грн. Рішення суду набрало законної сили.
Постановою приватного виконавця Скрипника В. Л. від 18 червня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62375746 про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк". У рамках цього виконавчого провадження 18 червня 2020 року виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника.
Постанови приватного виконавця Скрипника В. Л. від 18 червня 2020 року боржник ОСОБА_2 отримав 23 червня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3960507484616.
Постановою приватного виконавця Скрипника В. Л. від 30 жовтня 2020 року складено опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно-будівельної дільниці загальною площею 996,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою визначення вартості арештованого майна постановою приватного виконавця від 10 листопада 2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи". Суб`єктом оціночної діяльності ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" складено звіт № 1170, яким визначено ринкову вартість нерухомого майна, належного боржнику ОСОБА_2 в сумі 313 000 грн без ПДВ.
23 грудня 2020 року сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про визначення вартості майна боржника у порядку статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", яке боржник ОСОБА_2 отримав 30 грудня 2020 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3960507949155.
14 січня 2021 року приватним виконавцем Скрипником В. Л. до ДП "Сетам" подано заявку про реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні № 62375746 для формування відповідного лоту у системі СЕТАМ.
08 лютого 2021 року були проведені електронні торги з реалізації належного ОСОБА_2 майна за лотом № 463023. Переможцем електронних торгів визнано ФГ "Світозар". Майно придбане за ціною 361 950 грн.
19 лютого 2021 року видано акт про проведені електронні торги з реалізації цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно-будівельної дільниці загальною площею 995,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
19 лютого 2021 року за вих. № 2819 приватним виконавцем Скрипником В. Л. на адресу боржника ОСОБА_2 направлено лист щодо надання реквізитів для зарахування надлишково стягнутих з боржника коштів, які знаходились на депозитному рахунку приватного виконавця. Цей лист отримано боржником 24 лютого 2021 року.
22 лютого 2021 року приватним виконавцем Скрипником В. Л. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62375746 у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
15 березня 2021 року на адресу приватного виконавця надійшов лист від боржника ОСОБА_2, в якому він повідомив свої реквізити для зарахування надлишково стягнутих коштів у виконавчому провадженні № 62375746.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.