Постанова
Іменем України
05 січня 2023 року
м. Київ
справа № 711/7715/20
провадження № 61-11760св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року
у складі судді Демчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л.,
Вінніченка Б. Б., Гончар Н. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом
до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" (далі - ТОВ "СВАН-1"), про визнання договору дарування частки у праві власності на квартиру удаваним правочином, визнання права власності на частку у праві власності.
Позовну заяву мотивовано тим, що 24 вересня 2019 року між
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування частки у праві власності на квартиру, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т. І., реєстровий номер 1087, відповідно до умов якого дарувальник ( ОСОБА_3 ) передав майно - 1/2 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1,
у власність обдарованого ( ОСОБА_1 ) безоплатно.
На підставі вказаного договору дарування право власності на частку
24 вересня 2019 року зареєстровано за позивачем (номер запису 33361939),
що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 вересня 2020 року № 224422927.
Позивач вважала, що спірний договір дарування є удаваним правочином, оскільки вона сплатила відповідачу грошові кошти за придбання майна, тобто фактично вказана нерухомість перейшла у її власність шляхом купівлі-продажу, що підтверджується написаною власноручно відповідачем розпискою від 24 вересня 2019 року.
Між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди та домовленості щодо істотних умов купівлі-продажу вказаної частки у праві власності
на квартиру, але з метою зменшення податкового навантаження
та оптимізації коштів, при оформленні договору купівлі-продажу, та через свою правову необізнаність було вирішено оформити правочин у формі договору дарування.
Разом із цим, позивач посилалась на те, що у жовтні 2020 року
ТОВ "СВАН-1", в особі арбітражного керуючого Юдицького О. В. зверталося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом
до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування у тому числі з підстав його безоплатності (справа
№ 711/6610/20). У зв`язку із цим, позивач вимушена звернутися до суду
з цим позовом, оскільки її права або інтереси можуть бути порушені,
а у межах справи № 711/6610/20 вона не може пред`явити зустрічний позов, адже договір дарування оспорюється особою, що не є його стороною.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд:
визнати удаваним договір дарування частки у праві власності на квартиру, укладений між нею та ОСОБА_3, посвідчений 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу
Плахою Т. І., реєстровий № 1087, з метою приховування насправді договору купівлі-продажу частини цього об`єкту нерухомості;
визнати, що між нею та ОСОБА_3 24 вересня 2019 року фактично укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
припинити право власності за нею на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі договору дарування
від 24 вересня 2019 року № 1087;
визнати за нею право власності на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня
2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належними
та допустимими доказами не доведено, що між нею та відповідачем виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором дарування
від 24 вересня 2019 року, та те, що воля сторін була спрямована
на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними договором дарування.
Уклавши та посвідчивши у нотаріуса спірний договір дарування, зареєструвавши у державного реєстратора право власності на набуте нерухоме майно, на думку суду першої інстанції, позивач мала
б усвідомлювати, що тим самим створила ситуацію правової визначеності не тільки для себе, а й для держави та інших фізичних і юридичних осіб, які законно вважали, що власником 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1, є саме ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання оспорюваного правочину удаваним, оскільки укладаючи спірний договір дарування сторони повністю усвідомлювали, що укладають саме договір дарування, а не будь-який інший договір, у тому числі договір купівлі-продажу, та що такі договори
не є удаваними. Позивач не обґрунтовувала удаваності договору дарування частини квартири з метою приховання договору купівлі-продажу нерухомості, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами правочину виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором дарування, та що воля обох сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними правочинами.
Разом із цим, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач
не довела чим саме порушуються її права внаслідок укладення спірного договору дарування, оскільки його предметом є перехід права власності
на майно до позивача, як могло б бути внаслідок укладення договору купівлі-продажу такого майна, що намагається довести позивач у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також
на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судами не досліджено зібрані
у справі докази (пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 545 ЦК України щодо наявності чи відсутності обов`язку учасників правовідносин отримувати кошти та видавати розписки у присутності будь-яких інших осіб, які б могли в майбутньому засвідчити отримання коштів, а також щодо застосування частини другої статті 386 ЦК України - превентивного способу захисту права власника та частини першої статті 82 ЦПК України - звільнення від доказування обставин, які визнаються учасниками справи.
На думку ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані
у справі докази та не дали їм належної правової оцінки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 711/7715/20
із Придніпровського районного суду м. Черкаси.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "СВАН-1"
на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 вересня 2019 року між ОСОБА_3, як дарувальником,
та ОСОБА_1, як обдарованою, укладено договір дарування частки у праві власності на квартиру, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т. С., реєстровий № 1087 (а. с. 9-11).
Згідно з пунктами 1, 2 цього договору ОСОБА_3 передає майно
у власність ОСОБА_1 безоплатно 1/2 частку у праві спільної часткової власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 4 договору дарування за взаємною згодою цей дар сторони оцінюють у 50 000,00 грн.
Згідно із пунктом 12 договору дарування сторони стверджують, що цей договір не приховує іншого правочину і відповідає дійсним намірам сторін створити для себе юридичні наслідки.
У вступній частині договору зазначено, що сторони договору попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладеного договору, його відміну від договору купівлі-продажу, а також від договору довічного утримання й заповіту, уклали цей договір.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 224422927
від 17 вересня 2020 року, право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування частки
у праві власності на квартиру, серія та номер: 1087, виданий 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Плаха Т. І. (а. с. 12, 13).
Відповідно до тексту розписки ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 372 000,00 грн у рахунок оплати за продану їй
1/2 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . Продаж частки вчинено за 372 000,00 грн. Будь-яких претензій до ОСОБА_1 щодо оплати проданої власності на квартиру не має. Дата складання розписки
24 вересня 2019 року (а. с. 14).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1