Постанова
Іменем України
04 січня 2023 року
м. Київ
справа № 336/6130/20
провадження № 61-6231св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Дніпро),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,
від 22 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавці передали в іпотеку належне їм на праві спільної часткової власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
На теперішній час ТОВ "Кредитні ініціативи" є іпотекодержателем вказаної квартири.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1, як позичальником, умов кредитного договору та наявністю значної заборгованості, позивач був змушений розпочати процедуру звернення стягнення на іпотечне майно, в процесі якої стало відомо, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні
№ 49775973, виданої 12 січня 2016 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Запорізька область (далі - Шевченківський ВДВС) накладено арешт на нерухоме майно відповідачів та заборону на його відчуження.
Посилаючись на викладене, ТОВ "Кредитні ініціативи" просило суд звільнити нерухоме майно, а саме: квартиру
АДРЕСА_1, з-під арешту, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 49775973, виданою 12 січня 2016 року Шевченківським ВДВС.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня
2020 року провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 закрито у зв`язку з її смертю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого
2021 року провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 закрито у зв`язку з його смертю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня
2021 року позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено, звільнено з-під арешту нерухоме майно, а саме: квартиру
АДРЕСА_1, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 49775973, виданою 12 січня 2016 року, видавник: ОСОБА_4, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Запорізька область. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що право позивача, як іпотекодержателя, порушене накладеним арештом, оскільки він не може задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості, яку не сплачує боржник, шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
Клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності суд залишив без задоволення, оскільки вважав, що порушення прав позивача є триваючим.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2021 року скасовано, в задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що арешт на іпотечне майно та заборону на його відчуження накладено на користь стягувача в особі ТОВ "Кредитні ініціативи", тому це не позбавляє позивача права, зокрема звертати стягнення на предмет іпотеки, а також просити державного виконавця про скасування арешту в межах виконавчого провадження, а у разі знищення матеріалів виконавчого провадження ініціювати процедуру його відновлення.
Також колегія суддів вказала, що районний суд безпідставно визнав
ТОВ "Кредитні ініціативи" фактичним власником іпотечного майна, оскільки предмет іпотеки до теперішнього часу перебуває у власності та володінні іпотекодавця.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ТОВ "Кредитні ініціативи" - адвокат Ременюк Т. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 липня 2022 року представник ТОВ "Кредитні ініціативи" - адвокат Ременюк Т. О., подала касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У серпні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, у постановах Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 337/800/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 910/4772/17,
від 19 листопада 2019 року у справі № 137/2080/18-ц, від 16 травня
2018 року у справі № 338/1118/16, від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 520/7842/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 923/1105/17,
від 19 червня 2019 року у справі № 825/1764/16, від 17 жовтня 2019 року у справі № 822/1426/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Стверджує, що наявність запису про арешт майна, яке виступає предметом іпотеки, порушує майнові права та інтереси ТОВ "Кредитні ініціативи", як іпотекодержателя, оскільки своїм наслідком має заборону відчуження арештованого майна, що унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки.
Натомість іпотекодержатель, право якого зареєстроване в установленому законом порядку, має право на звернення з позовом про скасування заборони на нерухоме майно, якщо вважає, що такими діями порушені його права.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи
В забезпечення виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 0703/1007/98-299 від 09 жовтня 2007 року щодо повернення грошових коштів, наданих їй банком у кредит, між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 0703/1007/98-299-Z-1, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку банку належне їм на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з договором факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року
ПАТ "Сведбанк", яке виступало правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", відступило ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", а ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відповідно до договору факторингу від 28 листопада 2012 року відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги заборгованості від боржників за кредитними договорами, у тому числі щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна,
ТОВ "Кредитні ініціативи" є іпотекодержателем квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 336/9636/13 за її позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В. Ю., ТОВ "Кредитні ініціативи" визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса, виданий
25 липня 2013 року, про задоволення вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" на суму 502 487,52 грн за рахунок звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказаним рішенням встановлено, що у результаті порушення умов кредитного договору за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, розмір якої станом на 29 червня 2010 року становив 48 747,20 доларів США та 17 065,19 грн пені, у зв`язку з чим рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2010 року у справі № 2-4213-10 було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру
АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні Шевченківського ВДВС перебувало виконавче провадження
№ 49775973, яке було відкрито 12 січня 2016 року, з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2010 року, де стягувачем (після заміни сторони правонаступником) є ТОВ "Кредитні ініціативи", а боржником - ОСОБА_1 .
Постановою від 12 січня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні
№ 49775973 Шевченківським ВДВС накладено арешт та заборону відчуження на нерухоме майно ОСОБА_1 .
На теперішній час виконавче провадження № 49775973 в Автоматизованій системі виконавчого провадження значиться як завершене, накладений постановою Шевченківського ВДВС від 12 січня 2016 року арешт на квартиру АДРЕСА_1 не знято. Особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є ТОВ "Кредитні ініціативи".
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.