Постанова
Іменем України
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 286/1490/20
провадження № 61-17732св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі: старшого державного виконавця Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковальчук Марини Євгенівни, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Управління Державної казначейської служби України в Овруцькому районі Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 листопада 2020 року у складі судді Гришковець А. Л. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Коломієць О. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до держави Україна в особі: старшого державного виконавця Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Овруцький РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ) Ковальчук М. Є., Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі -Центрально-Західне МРУМЮ), Управління Державної казначейської служби України в Овруцькому районі Житомирської області (далі - Управління ДКС України), про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ Ковальчук М. Є., посадових осіб Центрально-Західного МРУМЮ під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні протиправною, відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
11 лютого 2017 року вона звернулася до Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (далі - Овруцький РВ ДВС ГТУЮ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 286/2210/16-ц, виданого 06 лютого 2017 року Овруцьким районним судом Житомирської області, про стягнення з боржниці ОСОБА_2 на її користь 65 942,10 грн майнової шкоди, 5 000,00 грн моральної шкоди та судових витрат.
Державний виконавець Овруцького РВ ДВС ГТУЮ Ковальчук М. Є. 16 лютого 2017 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження за № 53420734.
Проте надалі державний виконавець Ковальчук М. Є. допустила бездіяльність, зокрема невчасно наклала арешт на земельні ділянки (паї) боржниці ОСОБА_2, бездіяльність тривала із 16 лютого 2017 року до 09 березня 2017 року (21 день); невчасно наклала арешт на будинок та дві земельні ділянки біля нього за адресою: АДРЕСА_1, постанова про опис та арешт майна винесена 23 червня 2017 року, бездіяльність тривала 96 днів; не вжила заходів щодо накладення арешту на господарські споруди та особисте майно боржниці, яка є єдиним власником вказаного майна; не зобов`язала Приватне підприємство "ІМПАК" (далі - ПП "ІМПАК") надати інформацію про розмір орендної плати та не здійснила стягнення за рахунок отриманої боржницею від ПП "ІМПАК" плати за оренду п`яти земельних ділянок (паїв), бездіяльність тривала з 16 лютого 2017 року до 03 жовтня 2017 року та з 02 квітня 2019 року; не вжила заходів до боржниці в порядку статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) шляхом складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та невідкладного направлення його до суду для розгляду, хоча ОСОБА_2 упродовж п`яти днів із часу відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно не подала та без поважних причин не з`явилася, бездіяльність тривала з 16 лютого 2017 року до 03 жовтня 2017 року та з 02 квітня 2019 року; не вжила заходів щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржниці, а саме будинок АДРЕСА_1, та лише після оскарження бездіяльності начальника відділу Саранчук Н. А. 27 червня 2017 року державний виконавець внесла подання про надання дозволу на звернення стягнення на будинок, бездіяльність тривала з 16 лютого 2017 року до 27 червня 2017 року (131 день); не подала до суду клопотання про негайний розгляд подання, бездіяльність тривала 18 днів з 23 червня 2017 року до 11 липня 2017 року; не вказала в поданні дві земельні ділянки біля будинку та не вжила заходів щодо звернення стягнення на них, бездіяльність тривала з 16 лютого 2017 року; не вчинила дій щодо оскарження ухвали при вирішенні питання надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржниці ОСОБА_2, неналежно оформила апеляційну скаргу та не оплатила її судовим збором, не надала ґрунтовних заперечень на касаційну скаргу боржниці ОСОБА_2, усунулася від підтримання апеляційної та касаційної скарг; не вжила заходів присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів, виготовлення технічної документації на будинок для їх подальшої реалізації, чим вчинила бездіяльність з 16 лютого 2017 року до 03 жовтня 2017 року та з 02 квітня 2019 року; листом від 03 червня 2019 року № 11981 відмовила у зверненні стягнення на нерухоме майно боржниці із посиланням на те, що кошти частково відшкодовано, хоча постановою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року наданий дозвіл на звернення стягнення на це майно.
Вона неодноразово зверталася із заявами до державного виконавця про виконання тих чи інших виконавчих дій, про стан виконання судового рішення, але її заяви залишалися без належного реагування, що змушувало її звертатися зі скаргами до начальника Головного територіального управління юстиції в Житомирській області.
Працівниками Центрально-Західного МРУМЮ також допущена бездіяльність, яка полягає у відсутності контролю: за оскарженням ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 11 липня 2017 року, усунення від підтримання апеляційної скарги та участі в судових засіданнях у судах апеляційної та касаційної інстанцій; щодо неподання касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу боржниці ОСОБА_2 .
Отже, відповідачі своєю бездіяльністю не забезпечили своєчасне, належне й повне виконання рішення суду, чим завдали їй моральної шкоди, яка полягала в перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах та погіршенні самопочуття, яких вона вимушено зазнала у зв`язку з порушенням її конституційних, законних прав на виконання остаточного рішення суду, яким їй присуджено грошові кошти з боржниці, необхідності відстоювати у судах свої права з 2013 року та не мати можливості отримати і використати присуджені у судовому порядку кошти з боржниці у зв`язку із неправомірною бездіяльністю органу державної влади, на який законом покладено обов`язок з примусового виконання рішення суду з 2017 року.
У зв`язку з викладеним позивачка просила поновити строк на подання вимог з оскарження бездіяльності відповідачів, визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ Ковальчук М. Є. та посадових осіб Центрально-Західного МРУМЮ під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53420734, стягнути на її користь з Державного бюджету України солідарно з Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ та посадових осіб Центрально-Західного МРУМЮ через Управління ДКС України 250 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що бездіяльність державного виконавця була припинена вжиттям відповідних заходів, на момент звернення до суду рішення суду виконане, будь-які рішення, якими бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб була визнана неправомірною, суду не надані, а тому на час розгляду цієї справи немає правових підстав для висновку про порушення права позивачки на доступ до правосуддя та для задоволення вимог в частині поновлення строку і визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ Ковальчук М. Є. та посадових осіб Центрально-Західного МРУМЮ під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53420734.
Відмовляючи у позові про відшкодуванні моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про визнання бездіяльності неправомірною.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, яке у спірному випадку відсутнє.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилалася на таке.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що старший державний виконавець Ковальчук М. Є., перебуваючи на стороні боржниці, замість забезпечити виконання рішення суду, уникала вчинення законних дій щодо стягнення заборгованості.
На порушення вимог статті 89 ЦПК України суди належним чином докази не дослідили, оцінки їм не надали, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Суди не надали обставинам перебігу строку виконання судового рішення належної правової оцінки та не дійшли висновку про те, що старший державний виконавець Ковальчук М. Є. допустила бездіяльність, а саме: невчасно вжила заходів щодо накладення арешту на земельні ділянки (паї) боржниці ОСОБА_2, кадастрові номери 1824287300:14:000:0141, 1824287300:14:000:0173, 1824287300:14:000:0172, 1824287300:14:000:0142, 1824287300:14:000:0171; не вжила заходів щодо вчасного накладення арешту на будинок та дві земельні ділянки біля нього за адресою: АДРЕСА_1 ; взагалі не вжила заходів щодо накладення арешту на господарські споруди на особисте майно боржниці, незважаючи на те, що боржниця є єдиним власником вказаного домогосподарства; не вжила належних заходів під час здійснення виконавчих дій й не звернула стягнення на отриману боржницею ОСОБА_2 орендну плату отриману від ПП "ІМПАК" за п`ять земельних ділянок (паїв); не вжила належних заходів до боржниці в порядку статті 188-13 КУпАП шляхом складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та невідкладного направлення для розгляду до суду у зв`язку з неподанням ОСОБА_2 протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно та за неявку без поважних причин; не вживала заходів щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржниці, а саме дві земельні ділянки та будинок АДРЕСА_1 ; клопотання щодо негайного розгляду подання про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржниці ОСОБА_2, а саме будинку АДРЕСА_1 до суду не подала; не вжила належних дій щодо оскарження незаконної ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 11 липня 2017 року у справі № 286/2210/16-ц щодо надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржниці ОСОБА_2 ; не надала обґрунтованих заперечень на касаційну скаргу боржниці ОСОБА_2 ; жодних заходів щодо оформлення земельних ділянок на АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку, шляхом присвоєння кадастрових номерів, виготовлення технічної документації на будинок для їх подальшої реалізації не вживала.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належну правову оцінку діям працівників Центрально-Західного МРУМЮ, якими вчинено бездіяльність, що полягає у відсутності контролю за оскарженням незаконної ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 11 липня 2017 року (усунулися від підтримання апеляційної скарги та участі у судових засіданнях в судах апеляційної та касаційної інстанцій; не подали у встановленому законом порядку касаційної скарги та не надали обґрунтованих заперечень на касаційну скаргу боржниці ОСОБА_2 ).
Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили взаємний зв`язок доказів у своїй сукупності, оскільки відповідачі своєю бездіяльністю не забезпечили своєчасне, належне й повне виконання рішення суду, чим завдали позивачці моральної шкоди, яка полягала в перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах та погіршенні самопочуття. Не звернули увагу, що всі виконавчі дії здійснювалися державним виконавцем після її звернень.
Відповідач може бути звільнений від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що така шкода заподіяна не з його вини. Тобто, обов`язок спростування вини закон покладає саме на заподіювача шкоди, а не на потерпілу сторону позивача у справі.
Судами попередніх інстанцій помилково зазначено, що на момент звернення її до суду виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним перерахуванням боргу на її рахунок, оскільки позов вона подала 10 травня 2020 року, а постанову про закриття виконавчого провадження отримала 07 серпня 2020 року.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 286/2210/16-ц, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-48цс13;
відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 13, частини сьомої статті 26, статей 48, 50, 46, 76 Закону України "Про виконавче провадження", статей 188-13, 255 КУпАП, статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" під час розгляду позовних вимог про визнання бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні неправомірною та відшкодування моральної шкоди;
недослідження зібраних у справі доказів.
У грудні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на таке.
Державним виконавцем вживалися передбачені законодавством заходи щодо примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, здійснювалося стягнення із пенсії боржниці, проводилося утримання боргу з орендної плати, яку отримувала боржниця, були вжиті заходи та накладені арешти на нерухоме майно та земельні ділянки боржниці, що свідчить про відсутність бездіяльності зі сторони Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності бездіяльності у діях державного виконавця на момент звернення з позовом до суду, оскільки бездіяльність виконавця була припинена в кожному конкретному випадку вжиттям відповідних заходів, рішення суду виконане на момент звернення до суду, будь-які рішення, якими б бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб була визнана неправомірною, не надані.
ОСОБА_1 не надала суду першої інстанції належних та допустимих доказів, що підтверджують завдання моральної шкоди та причинного зв`язку між цією шкодою та ймовірною бездіяльністю державного виконавця Овруцького РВ ДВС Центрально-Західного МРУМЮ.
Наведені у касаційній скарзі обставини, які, на думку позивачки, зумовлюють відшкодування моральної шкоди стосуються подій, пов`язаних з пожежею, однак зазначені моральні страждання щодо втрати майна під час пожежі вже було враховано судом та покладено в основу рішення Овруцького районного суду Житомирської області шляхом відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн, які стягнуті державним виконавцем та перераховані стягувачу.
21 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Центрально-Західного МРУМЮ, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Посилається на те, що копію ухвали Верховного Суду від 16 листопада 2021 рокупро відкриття касаційного провадження він отримав несвоєчасно, просить поновити строк для подання відзиву.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Центрально-Західного МРУМЮта продовжити процесуальний строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
На обґрунтування відзиву заявник посилався на таке.
Позивачкою на підтвердження протиправних дій посадових осіб Центрально-Західного МРУМЮ не було надано рішення суду, яким встановлено протиправність (неправомірність) рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, чи будь-якого іншого документального підтвердження протиправного діяння, що могло спричинити завдання їй моральної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_1 не доведено, що Центрально-Західним МРУМЮ вчинено бездіяльність, яка могла завдати позивачці моральної шкоди.
На час подання позову про відшкодування моральної шкоди, виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення Апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року про стягнення з боржниці ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 942,10 грн на відшкодування майнової шкоди, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та судових витрат.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Овруцького РВ ДВС ГТУЮ про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 286/2210/16-ц, виданого 06 лютого 2017 року Овруцьким районним судом Житомирської області про стягнення з боржниці ОСОБА_2 на її користь 65 942,10 грн на відшкодування майнової шкоди, 5 000,00 грн - моральної шкоди, судових витрат, а також про арешт майна боржниці, зобов`язання її протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно, провести перевірку майнового стану боржниці у десятиденний строк, здійснити реєстрацію обтяжень боржниці, у разі невиконання нею законних вимог державного виконавця вирішити питання про притягнення до адміністративної відповідальності в порядку статті 188-13 КУпАП, у разі неявки боржниці до державного виконавця - вжити заходів для застосування приводу тощо.
З метою повного та своєчасного виконання рішення суду стягувач у вказаній заяві зазначила конкретне майно боржниці.
До заяви долучено копії документів, а саме: інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27 січня 2017 року, довідку виконкому Словечанської сільської ради та повідомлення Овруцької державної нотаріальної контори (т. 1, а. с. 14-18).
Старшим державним виконавцем Овруцького РВ ДВС ГТУЮ Ковальчук М. Є. 16 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження № 53420734 із примусового виконання виконавчого листа від 06 лютого 2017 року № 286/2210/16-ц, виданого Овруцьким районним судом Житомирської області про стягнення з боржниці ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 942,10 грн на відшкодування майнової шкоди, 5 000,00 грн - моральної шкоди та судових витрат.
Боржницю було зобов`язано надати декларацію про доходи і майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї недостовірних відомостей (т. 1, а. с. 19).
З матеріалів виконавчого провадження випливає, що 16 лютого 2017 року старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржниці. 23 лютого 2017 року направлено запити до відділу Держземагентства з проханням терміново надати інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржницею ОСОБА_2, а також направлено виклик боржниці із зобов`язанням подання відповідних документів.
За допомогою програмного забезпечення автоматизованої системи виконавчого провадження державним виконавцем 23 лютого 2017 року також були сформовані запити: до Пенсійного фонду України з метою отримання інформації чи отримує боржниця пенсію та чи перебуває в трудових відносинах, до Державної податкової служби з вимогою повідомити про джерела отримання доходів боржниці та номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.
06 березня 2017 року винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржниці та направлено на виконання до Головного управління Пенсійного фонду м. Житомира.
09 березня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження - арешту майна на підставі постанови про арешт майна від 16 лютого 2017 року.
13 березня 2017 року боржницею ОСОБА_2 подано заяву про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з поданням нею касаційної скарги.
23 березня 2017 року надійшла відповідь Словечанської сільської ради щодо відсутності реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 після звернення позивача від 16 березня 2017 року (т. 1, а. с. 24).
07 квітня 2017 року ОСОБА_1 направлено звернення на ім`я начальника Овруцького РВ ДВС ГТУЮ Саранчук Н. А. з проханням вжиття заходів до боржниці ОСОБА_2 з метою повного та своєчасного виконання рішення суду (т. 1, а. с. 26-27).
28 квітня 2017 року та 05 травня 2017 року боржниці надсилалися виклики з вимогою з`явитися до Овруцького РВ ДВС ГТУЮ для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду та надання документів.
17 травня 2017 року боржницею надано пояснення, що вона не могла з`явитися на виклики виконавця та подати декларацію, оскільки є людиною похилого віку, постійно хворіє і не може вільно пересуватися, тільки за допомогою палиць. До пояснення додала декларацію.
На звернення позивачки від 07 квітня 2017 року начальником Овруцького РВ ДВС ГТУЮСаранчук Н. А. 25 травня 2017 року надано відповідь про вжиті заходи щодо виконання рішення суду (т. 1, а. с. 29).
22 травня 2017 року позивачкою повторно надіслано звернення на ім`я начальника Овруцького РВ ДВС ГТУЮ Саранчук Н. А. з проханням вжиття заходів до боржниці ОСОБА_2 з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, а саме отримати у встановленому законом порядку ухвалу суду щодо примусового входження до житла боржниці та звернення стягнення на житловий будинок та земельні ділянки.
06 червня 2017 року ОСОБА_1 подано скаргу в порядку статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" на відповідь від 25 травня 2017 року № 6144 начальника Овруцького РВ ДВС ГТУЮ, в якій вона просила вжити заходів відповідно до статті 188-13 КУпАП та скласти протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 статті 76 Закону України "Про виконавче провадження", а також вжити заходів щодо арешту та звернення стягнення на житло боржниці.