Постанова
Іменем України
29 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 642/4882/20
провадження № 61-8847св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко Віра Юріївна, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2021 року у складі судді Гримайло А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Лобов О. А., Дорош А. І., Триголов В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 15 лютого 2016 року о 06 год. 20 хв. під час перетину її батьком ОСОБА_2 залізничної колії на станції Чугуїв, що розташована за адресою: пл. Привокзальна, 1, м. Чугуїв, Харківська область, на нього було скоєно наїзд електропотягом № 6814 сполученням "Гракове-Лосєве", який належить АТ "Укрзалізниця", внаслідок чого він загинув від отриманих травм на місці пригоди.
Відповідач не вчинив усіх можливих заходів з метою забезпечення безпеки громадян, зокрема, шляхом встановлення огорож, парканів, з метою недопущення тяжких наслідків, що призвело до загибелі ОСОБА_2 на залізничному перегоні в результаті наїзду електропотяга.
Передчасна смерть батька, з яким вона проживала разом та перебувала у близьких стосунках, позбавила її підтримки, є невідворотною і непоправною втратою для неї, а тому відновити її попередній стан неможливо, оскільки вона втратила зв`язок з батьком назавжди, що завдає їй надзвичайно глибокі страждання.
Згідно з висновком експерта № 2021/02/01 від 01 лютого 2021 року, рекомендована сума компенсації моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті батька, з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей потерпілої, її соціального оточення, моральних цінностей та судової практики, становить 687 811,00 грн.
Посилаючись на наведене, позивач просила стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, 687 811,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 75 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що АТ "Українська залізниця" несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини.
Визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, суди виходили з характеру отриманих позивачем страждань, засад розумності та справедливості, урахували, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок його грубої необережності, а саме порушення ним пунктів 2.2, 2.3, 2.6 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54 (далі - Правила безпеки громадян на залізничному транспорті), а також пункту 3 Правил поведінки громадян на залізничному транспорті, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 року № 903 (далі - Правила безпеки громадян на залізничному транспорті).
Суд першої інстанції додатково зазначив, що висновок експерта № 2021/02/01 комплексної судової експертизи моральної шкоди потерпілого від 01 лютого 2021 року, на підставі якого позивач визначила розмір відшкодування моральної шкоди не є допустимим доказом, а тому відсутні підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних з його складенням. Зазначеного висновку, суд першої інстанції дійшов установивши, що висновок експерта, складений фахівцем ОСОБА_3, не містить підтвердження проходження ниматестації та отримання кваліфікації судового експерта. Крім того, в реєстрі атестованих судових експертів, відсутні відомості про зазначеного фахівця, як судового експерта.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав відшкодування позивачеві завданої їй моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є АТ "Укрзалізниця". Зауважив, що висновок суду першої інстанції про недопустимість як доказу висновку експерта № 2021/02/01 комплексної судової експертизи моральної шкоди потерпілого від 01 лютого 2021 року суперечить статтям 72, 106 ЦПК України, Закону України "Про судову експертизу", зважаючи на наявність попередження про відповідальність експерта та документів, що підтверджують його кваліфікацію як спеціаліста в галузі психології, однак такий висновок суду першої інстанції не вплинув на правильність судового рішення в частині вирішення спору по суті.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко В. Ю., у якій вона просила скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення на відшкодування моральної шкоди 612 811,00 грн та витрат, пов`язаних із складанням висновку експерта в розмірі 2 025,00, і ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилалася на
- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 520/11029/14-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 439/1213/18, від 22 липня 2020 року у справі № 520/11029/14-ц, від 05 серпня 2020 року у справі № 439/1218/18, від 25 серпня 2020 року у справі № 372/3192/18, від 21 квітня 2021 року у справі № 910/701/17, від 27 травня 2021 року у справі № 910/702/17 щодо відшкодування моральної шкоди та застосування принципів розумності, справедливості та співмірності, що потребує належного обґрунтування застосування таких принципів, а також щодо кваліфікації експерта, яким складено висновок;
- пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме - суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимим доказом, а апеляційний суд не дослідив висновок експерта про розмір моральної шкоди, суди також не дослідили докази на підтвердження порушення відповідачем Правил дорожнього руху, а саме незабезпечення належного рівня безпеки на залізничному транспорті, що також є причиною смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2022 року від АТ "Укрзалізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги. Зауважив, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 75 000,00 грн, стягнутий з відповідача за рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції є завищеним. Твердження заявника про лише часткову вину загиблого ОСОБА_2, та наявність виключно вини АТ "Укрзалізниця" в загибелі її батька є безпідставними, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме постановою слідчого Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області від 10 березня 2016 року про закриття кримінального провадження, згідно з якою смерть ОСОБА_2 настала внаслідок порушення ним пунктів 2.2, 2.3, 2.6 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті
У відповіді на відзив на касаційну скаргу, що надійшла до Верховного Суду у жовтні 2022 року в системі "Електронний суд", ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко В. Ю., зауважила, що заявлений нею у позовній заяві розмір відшкодування моральної шкоди не тільки не є завищеним, а є дуже заниженим, ураховуючи наведені нею в касаційній скарзі правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, глибину її страждань та фінансовий стан відповідача. Розмір завданої їй моральної шкоди обґрунтований належним та допустимим доказом, яким є висновок експерта № 2021/02/01 комплексної судової експертизи моральної шкоди потерпілого від 01 лютого 2021 року, якому суди безпідставно не надали йому належної оцінки при вирішенні справи.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Есхарівської селищної Ради Чугуївського району Харківської області 17 лютого 2016 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач проживала та була зареєстрована з померлим на дату його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком експерта від 22 березня 2016 року № 47-Чт/16, причиною смерті ОСОБА_2 стала несумісна із життям сукупна травма тіла внаслідок контакту із транспортним засобом (залізнична травма), що за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлено.
Як вбачається з постанови слідчого Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області від 10 березня 2016 року про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, досудовим розслідуванням установлено, що 15 лютого 2016 року о 06 год. 20 хв. при перетині залізничної колії на станції Чугуїв, яка розташована за адресою: пл. Привокзальна, 1, м. Чугуїв, Харківська область, відбувся наїзд електропоїздом № 6814 сполученням "Гракове-Лосєве", що належить АТ "Українська залізниця" і є джерелом підвищеної небезпеки, на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на сигнали та застосоване екстрене гальмування не реагував. Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок порушення ним пунктів 2.2, 2.3, 2.6 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.
Згідноз висновком експерта № 2021/02/01 комплексної судової експертизи моральної шкоди потерпілого від 01 лютого 2021 року, події, що досліджуються за справою (загибель батька ОСОБА_2 внаслідок наїзду на нього електропоїздом, що сталося 15 лютого 2016 року) є психотравмуючими для ОСОБА_1 . Рекомендована компенсація для застосування судом, у випадку задоволення позову, як розумна та справедлива з урахуванням індивідуальних психічних особливостей піддослідної особи в сукупності її соціального оточення, моральних цінностей та судової практики, становить 687 811,00 грн у цінах станом на 01 січня 2021 року.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко В. Ю., висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.