Постанова
Іменем України
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/15421/15-ц
провадження № 61-11329св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Кредитна спілка "Самопоміч",
відповідачі за первісним позовом(позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кредитної спілки "Самопоміч" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року у складі судді Лях М. Ю. та постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Котелевець А. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Кредитна спілка "Самопоміч" (далі - КС "Самопоміч", кредитна спілка) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
03 липня 2012 року між кредитною спілкою та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як солідарними позичальниками укладено договір про іпотечний кредит № ДКД-00118, за яким кредитна спілка зобов`язалась надати відповідачам кредит у формі кредитної лінії в сумі 140 000,00 грн, а позичальники щомісяця сплачувати відсотки, розраховані від суми наданого кредиту за фіксованою відсотковою ставкою 36 % річних, а у разі прострочення сплати відсотків на строк понад п`ять днів, - відсотки, що розраховуються поденно від суми наданого кредиту та заборгованості зі сплати відсотків за подвоєною ставкою, до повного погашення заборгованості.
Пунктом 2 зазначеного договору передбачено, що позичальники зобов`язані повернути кредит до 03 липня 2015 року.
На забезпечення зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладено іпотечний договір від 04 липня 2012 року, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Загальна сума кредитних коштів, що надавалися в межах кредитної лінії без її перевищення, склала 170 025,00 грн.
Відповідачі частково повернули кредит, сплативши 30 044,76 грн.
Отже, з урахуванням сплачених коштів, сума неповерненого кредиту склала 139 980,24 грн.
Оскільки відповідачі відсотки не сплачували з вересня 2014 року, їх заборгованість збільшено на підставі пункту 4 укладеного договору, яким передбачено сплату відсотків за подвоєною ставкою у разі прострочення.
03 лютого 2015 року між кредитною спілкою та відповідачами укладено кредитний договір № ДКД-00019, за умовами якого кредитна спілка зобов`язалась надати позичальникам кредит у формі кредитної лінії у сумі 69 300,00 грн зі строком повернення до 03 травня 2015 року та сплатою відсотків у розмірі 36 % річних та за подвоєною ставкою у разі прострочення на строк понад п`ять днів.
Свої зобов`язання кредитна спілка виконала, надавши відповідачам вказану суму коштів. Проте всупереч умовам договору до цього часу позичальники суму кредиту за кредитним договором № ДКД-00019 не повернули, відсотки за користування кредитом не сплатили.
Відповідачі порушили та продовжують порушувати умови підписаного договору, у зв`язку з чим їх заборгованість збільшено на підставі пункту 4 зазначеного договору, яким передбачено сплату відсотків за подвоєною ставкою у разі прострочення.
Нарахування відсотків після закінчення строків дії договорів є правомірним, оскільки ці відсотки заздалегідь узгоджені сторонами, тобто у договорах встановлено розмір відсотків за неправомірне користування коштами, що відповідає вимогам статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
З урахуванням уточнень та доповнень, КС "Самопоміч" просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість, визначену (розраховану) станом на 14 грудня 2016 року в загальному розмірі 937 135,81 грн, яка складається із заборгованості за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року № ДКД-00118 у розмірі 693 542,85 грн, з яких 139 980,24 грн - сума заборгованості за кредитом (сума неповерненого кредиту) та 553 562,61 грн - заборгованість зі сплати відсотків; а також заборгованості за договором про іпотечний кредит від 03 лютого 2015 року № ДКД-00019 у розмірі 243 592,96 грн, з яких 69 300,00 грн - заборгованість за кредитом (сума неповерненого кредиту) та 174 292,96 грн - заборгованість зі сплати відсотків.
У грудні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позовом до КС "Самопоміч" про визнання кредитного договору, іпотечного договору, договору іпотечного кредитування недійсними, повернення правовстановлюючих документів та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову посилалися на таке.
Укладені кредитні договори від 03 липня 2012 року № ДКД-00118 та від 03 лютого 2015 року № ДКД-00019 не відповідають вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки їх зміст не містить сукупної вартості кредиту для позичальників ні в відсотковому, ні в грошовому значенні.
Договори не містять порядку надання коштів у кредит у формі кредитної лінії (повністю або частинами, розміри частин кредиту та строки їх надання).
Договорами не передбачено графіка погашення кредитів, який відображав би кількість платежів, їх періодичність, розмір відсотків та повернення самого кредиту, які необхідно сплачувати щомісяця або їх обов`язкові мінімальні розміри, яка частина з внесених позичальниками коштів буде направлена на погашення кредиту, а яка на погашення відсотків за користування ним.
До позичальників не доведена інформація про суми нарахованих відповідно до умов договорів до кінця кожного місяця відсотків. Також договорами не передбачено конкретної дати місяця, до якої позичальники повинні сплатити відсотки.
Відсутність у кредитних договорах умов про сукупну вартість кредиту, у тому числі за кожним платіжним періодом, включаючи реальну відсоткову ставку й абсолютне значення подорожчання кредиту, про частки платежів на погашення основного боргу та відсотків викликано бездіяльністю кредитної спілки, яка не узгодила з ними відповідні умови договору.
Подорожчання кредитного продукту щодо його вартості на момент прийняття на себе кредитних зобов`язань вносить істотний дисбаланс між договірними зобов`язаннями на шкоду споживачів.
Кредитним договором від 03 липня 2012 року № ДКД-00118 передбачено надання кредиту у розмірі 140 000,00 грн, проте фактично видано 170 025,00 грн.
Квитанції, які підтверджують факт внесення ними коштів до каси кредитної спілки, містять лише загальну суму коштів без призначення платежу, з них не відомо, яка частка направлена на погашення кредиту, а яка на погашення відсотків.
Їхні права як споживачів фінансової послуги порушені в момент укладення кредитних договорів, їх волевиявлення не можна розцінювати як вільне, вони були позбавлені реальної можливості на підставі достовірної інформації обрати порівняно з іншими саме ту послугу, яка відповідає їх інтересам, здійснити свідомий і вільний вибір.
Всі інші договори, крім договору від 03 липня 2012 року № ДКД-00118, є штучними договорами, за якими вони не отримували грошових коштів. Нібито отримані кошти насправді направлялись самою кредитною спілкою на погашення заборгованості за раніше укладеними договорами.
Кредитодавець шляхом введення їх в оману спонукав підписувати нові кредитні договори, не надаючи їм кошти. Дії кредитної спілки є шахрайськими, спрямованими на заволодіння квартирою, що передана в іпотеку.
Крім того, діями КС "Самопоміч" їм завдано моральної шкоди, оскільки вони тривалий час перебувають у стресовому стані, що пов`язаний з протиправними діями відповідача, відчуттям безправного становища, виснаженістю нервової системи, приниженням, страхом позбавлення житла. Перебування у постійному стресі призвело до інфаркту у ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили: визнати недійсним договір кредитування від 03 липня 2012 року № ДКД-00118, укладений між КС "Самопоміч" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; визнати недійним іпотечний договір від 04 липня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та КС "Самопоміч", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палевою О. М. та зареєстрований у реєстрі за № 2445; визнати недійсним договір іпотечного кредитування від 03 лютого 2015 року
№ ДКД-00019, укладений між КС "Самопоміч" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; зобов`язати КС "Самопоміч" повернути ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на свою користь по 20 000,00 грн кожному на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року позов КС "Самопоміч" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" суму заборгованості (суму неповернутого кредиту) за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року № ДКД-00118, яка станом на 14 грудня 2016 року становить 139 980,24 грн, та суму заборгованості (суму неповернутого кредиту) за договором про іпотечний кредит від 03 лютого 2015 року № ДКД-00119, яка станом на 14 грудня 2016 року становить 69 300,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи частково первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконали зобов`язання за кредитними договорами у повному обсязі у передбачені ними строки, тому є правові підстави для стягнення з них на користь КС "Самопоміч" суми не повернутих кредитних коштів.
Вимоги позивача про стягнення відсотків необхідно залишити без задоволення, оскільки відсотки можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 не спростовано правомірності оспорюваних правочинів (кредитних договорів) та не доведено їх недійсності з урахуванням наведених у зустрічному позові підстав.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року щодо відмови у задоволенні позову КС "Самопоміч" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення відсотків скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" заборгованість за відсотками за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року № ДКД-00118 у розмірі 104 601,19 грн та договором про іпотечний кредит від 03 лютого 2015 року № ДКД-00019 у розмірі 6 002,35 грн, нарахованих у межах строку кредитування. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позичальники належним чином не виконували взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, у зв`язку з чим у них утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з боржників з врахуванням наданого позивачем розрахунку, правильність якого щодо нарахування боргу за тілом кредиту відповідачами не спростовано, а також підтверджується висновком експертизи.
Відмовляючи у задоволенні вимог КС "Самопоміч" в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється, однак не взяв до уваги, що позивачем заявлено вимоги про стягнення відсотків, зокрема, нарахованих у межах строку кредитування, на отримання яких він має право.
Також, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки при укладенні кредитних договорів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були відомі всі викладені в них умови та не існувало інших обставин, які б змусили їх прийняти невигідні для них умови договору, порушень закону з боку КС "Самопоміч" не виявлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2021 року КС "Самопоміч" звернулася до Верховного Судуіз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року в частині відмови у стягненні відсотків з відповідачів скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Суд першої інстанції відмовив у стягненні відсотків, а суд апеляційної інстанції, змінивши рішення суду першої інстанції, стягнув їх, проте лише за період до строків, вказаних у договорах.
Водночас суд апеляційної інстанції мав стягнути всі відсотки до повного погашення заборгованості. Закінчення строку дії договорів не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишились невиконаними.
Судові рішення оскаржуються з підстав неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 913/11/18 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 5017/1987/2012 (провадження № 12-289гс18).
У грудні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , у якому вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалити нове рішення, яким рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" суми заборгованості (суми неповернутого кредиту) за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року
№ ДКД-00118 станом на 14 грудня 2016 року в розмірі 139 98024 грн; солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" суми заборгованості (суми неповернутого кредиту) за кредитним договором від 03 лютого 2015 року № ДКД-00019 станом на 14 грудня 2016 року в розмірі 69 300,00 грн, відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КС "Самопоміч" про визнання кредитного договору, іпотечного договору, договору іпотечного кредитування недійсними, повернення правовстановлюючих документів та відшкодування моральної шкоди,постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року в частині відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у задоволенні апеляційної скарги та часткового задоволення апеляційної скарги КС "Самопоміч" про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" заборгованості за відсотками за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року
№ ДКД-00118 у розмірі 104 601,19 грн та кредитним договором від 03 лютого 2015 року № ДКД-00019 у розмірі 6 002,35 грн скасувати.
У задоволенні позову КС "Самопоміч" про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" суми заборгованості (суми неповернутого кредиту) за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року № ДКД-00118 станом на 14 грудня 2016 року в розмірі 139 980,24 грн, солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" суми заборгованості (суми неповернутого кредиту) за кредитним договором від 03 лютого 2015 року станом на 14 грудня 2016 року у розмірі 69 300,00 грн відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КС "Самопоміч" про визнання кредитного договору, іпотечного договору, договору іпотечного кредитування недійсними, повернення правовстановлюючих документів та відшкодування моральної шкоди задовольнити.
У задоволенні апеляційної скарги КС "Самопоміч" в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Самопоміч" заборгованості за відсотками за договором про іпотечний кредит від 03 липня 2012 року № ДКД-00118 у розмірі 104 601,19 грн та кредитним договором від 03 лютого 2015 року № ДКД-00019 у розмірі 6 002,35 грн відмовити.
На обґрунтування відзиву посилаються на те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється.
Суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог КС "Самопоміч" в частині стягнення відсотків за вказаними вище договорами поза межами строку дії договору, оскільки підстави для стягнення відсотків після закінчення зазначених договорів відсутні.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині відмови у стягненні відсотків з відповідачів поза межами строку дії договорів, тому в іншій частині не є предметом перегляду в касаційному порядку (стаття 400 ЦПК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КС "Самопоміч" на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що 27 червня 2012 року ОСОБА_1 та 03 липня 2012 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали заяви голові спостережної ради КС "Самопоміч" щодо прийняття їх до членів кредитної спілки.
Протоколами засідання спостережної ради кредитної спілки від 27 червня 2012 року № Д СР-00027, від 03 липня 2012 року № Д СР-00029, № Д СР-00030 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято у члени кредитної спілки (т. 1, а. с. 136-141).
03 липня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали заяву про надання кредиту у розмірі 140 000,00 грн на строк 36 місяців. На забезпечення кредиту та сплати відсотків запропонували прийняти квартиру АДРЕСА_1 (т. 5, а. с. 100).
03 липня 2012 року між КС "Самопоміч" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як солідарними позичальниками укладено договір про іпотечний кредит № ДКД-00118, за яким кредитор зобов`язався надати позичальникам кредит у формі кредитної лінії у сумі 140 000,00 грн на умовах платності, строковості та забезпеченості (т. 1, а. с. 3).
Пунктами 2 та 3 зазначеного договору передбачено, що позичальники зобов`язані до 03 липня 2015 року повернути кредит та щомісяця сплачувати відсотки, розраховані від суми наданого кредиту за фіксованою ставкою 36 % річних.