Постанова
Іменем України
29 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 756/10745/21
провадження № 61-5591св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національна академія державного управління при Президентові України,
третя особа - голова комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректор з науково-педагогічної роботи (фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Білявська Ольга Борисівна
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року у складі судді Банасько І. М.та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національної академії державного управління при Президентові України, у якому просила:
- поновити її на посаді начальника відділу забезпечення якості освітнього процесу управління аналізу й організації навчальної роботи Національної академії державного управління при Президентові України;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 липня 2021 року до дня ухвалення рішення суду.
- визнати незаконними дії відповідача щодо невидачі їй трудової книжки в день звільнення, зобов`язати оформити трудову книжку та стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 12 січня 2010 року вона працювала в Національній академії державного управління при Президентові України, з 05 листопада 2018 року - на посаді начальника відділу забезпечення якості освітнього процесу управління аналізу й організації навчальної роботи Національної академії державного управління при Президентові України.
14 травня 2021 року роботодавець вручив їй письмове попередження про скорочення займаної нею посади у зв`язку з припиненням юридичної особи (Національної академії державного управління при Президентові України) у результаті її реорганізації (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147-р та наказу Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2021 року № 316).
11 червня 2021 року, у порядку передбаченому статтею 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), їй запропоновано вакантну посаду провідного фахівця навчально-лабораторного центру організації навчального процесу, від якої вона відмовилася.
Наказом Національної академії державного управління при Президентові України від 18 червня 2021 року № 453-ос її звільнено з роботи з 14 липня 2021 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Посилалася на те, що її звільнення з роботи відбулося з порушенням частини першої статті 49-2 КЗпП України, оскільки зроблена їй роботодавцем пропозиція укласти контракт терміном на один рік для виконання функцій провідного фахівця навчально-лабораторного центру організації навчального процесу є обмеженням її прав, гарантованих статтею 43 Конституції України, а також вимог статті 42 КЗпП України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2021 року № 316 у відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема реорганізація та скорочення чисельності штату працівників. Національна академія державного управління при Президентові України дотрималася вимог статті 49-2 КЗпП Українищодо порядку попередженняОСОБА_1 про наступне вивільнення та обов`язку її працевлаштування, запропонувавши позивачу вакантну посаду провідного фахівця навчально-лабораторного центру організації навчального процесу, від якої вона відмовилася. Посилання позивача про те, що для виконання функцій провідного фахівця навчально-лабораторного центру організації навчального процесу, їй, у порушення вимог закону, запропоновано укласти контракт терміном на один рік, належними та допустимими доказами не підтверджено. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням норм трудового норм законодавства.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій вона просила рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилалася на:
- пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 761/41149/16-ц, від 13 травня 2021 року у справі № 377/759/19, від 19 травня 2021 року у справі № 345/1663/18 та від 26 січня 2022 року у справі № 671/875/20;
- пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме - суди не в повній мірі зʼясували обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, зокрема не дослідили штатний розпис відповідача та його правонаступника у період від дня попередження позивача про наступне звільнення до дня її звільнення;
- пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме - суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про витребування штатного розпису, відповідно до якого у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка до дати повідомлення працівників про скорочення їх посад, було введено 394 штатних одиниці.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 та пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від голови комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректора з науково-педагогічної роботи (фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Білявської О. Б., в якому третя особа просила залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на те, що затверджений штатний розпис Київського національного університету імені Тараса Шевченка на дату звільнення її з роботи містив велику кількість вільних вакансій є припущенням позивача, що не ґрунтується на наявних у справі доказах, та спростовується наявною в матеріалах справи довідкою від 02 грудня 2021 року. Суди обґрунтовано не досліджували доводи позивачки про наявність у неї переважного права на залишення на роботі, оскільки всі посади Національної академії державного управління при Президентові України підлягали скороченню.
У відповіді на відзив від ОСОБА_1, що надійшла до Верховного Суду у липні 2022 року, заявник зауважила, що в суді першої інстанції, вона ініціювала питання про витребування штатного розпису, але суд першої інстанції його не вирішував, взявши до уваги пояснення третьої особи. З огляду на наведене, вважала, що суди дійшли висновку про виконання роботодавцем вимог статті 49-2 КЗпП України на підставі аналізу довідки від 02 грудня 2021 року, виданої головою комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректора з науково-педагогічної роботи (фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Білявської О. Б., що не містить інформації: про наявність чи відсутність вакансій у цій юридичній особі; чому 11 червня 2021 року позивачу було запропоновано лише одну посаду; чому штатний розпис Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка був затверджений ще до моменту повідомлення працівників Національної академії державного управління при Президентові України про їх скорочення.
Справа надійшла до суду касаційної інстанції у липні 2022 року.
Установлені судами фактичні обставини справи
Суди встановили, що наказом Національної академії державного управління при Президентові України від 12 січня 2010 року № 14-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника програмно-методичного відділу фахової підготовки та стажування управління з навчальної роботи Національної академії державного управління при Президентові України з 12 січня 2010 року як обрану за конкурсом.
Наказом Національної академії державного управління при Президентові України від 05 листопада 2018 року № 875-ос ОСОБА_1 за її згодою переведено на посаду начальника забезпечення якості освітнього процесу управління аналізу й організації навчальної роботи, з 05 листопада 2018 року.
Указом Президента України від 05 листопада 2020 року № 487/220 "Про впорядкування використання обʼєктів державної власності, що перебувають в управління Державного управління справами", Національну академію державного управління при Президентові України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
На виконання зазначеного указу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147 "Деякі питання реорганізації закладів освіти" вирішено реорганізувати Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2021 року № 316 "Про реорганізацію закладів освіти" уточнено, що Національна академія державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 23696843) реорганізовується шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 02070944) як структурний підрозділ.
14 травня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з попередженням роботодавця про те, що займана нею посада підлягає скороченню у зв`язку з припиненням юридичної особи (Національної академії державного управління при Президентові України) у результаті її реорганізації (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147-р та наказу Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2021 року № 316).
11 червня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з повідомленням про її звільнення, в цей же день їй було запропоновано вакантну посаду провідного фахівця науково-методичного центру організації навчального процесу, від якої вона відмовилася без зазначення причин.
Наказом Національної академії державного управління при Президентові України від 18 червня 2021 року № 453-ос, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу забезпечення якості освітнього процесу управління аналізу й організації навчального процесу з 14 липня 2021 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Згідно з довідкою про заробітну плату від 12 липня 2021 року заробіток позивача за травень - червень 2021 року складав 34 933,82 грн, середня заробітна плата за два останні місяці, що передували звільненню, - 14 060,86 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Національна академія державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 23696843) перебуває у стані припинення, 19.03.2021.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.