Постанова
Іменем України
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 289/921/21
провадження № 61-2269св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Прокуратура Радомишльського району Житомирської області, Коростишівська окружна прокуратура, Радомишльська державна нотаріальна контора, Міністерство юстиції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Бойко Володимир Володимирович, на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року у складі судді Сіренко Н. С. та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Коломієць О. С., Талько О. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Радомишльського району Житомирської області, Коростишівської окружної прокуратури, Радомишльської державної нотаріальної контори та Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.
На обґрунтування позову посилався на те, що Коростишівською окружною прокуратурою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у якому накладено арешт на автомобіль марки "Opel" моделі "Vivaro" тип - пасажирський-В, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Цей транспортний засіб належить йому на праві власності.
З автомобілем проведені всі необхідні слідчі дії та експертизи, він не є речовим доказом у кримінальному провадженні. Позивач у кримінальному провадженні не перебуває ні у статусі підозрюваного, ні у статусі обвинуваченого.
З урахуванням наведеного просив скасувати арешт на автомобіль марки "Opel" моделі "Vivaro" тип - пасажирський-В, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстровано в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта рухомого майна, накладений постановою слідчого прокуратури Радомишльського району Лоскучерявого І. В. від 02 листопада 2009 року у межах кримінальної справи № 207024/09.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Радомишльського району Житомирської області, Коростишівської окружної прокуратури, Радомишльської державної нотаріальної контори, Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна закрито. Роз`яснено ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами кримінального судочинства.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанцій, виходив з того, що арешт на майно позивача був накладений під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК України 1960 року) у редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії, розгляд кримінального провадження на цей час не завершено, а тому питання про зняття такого арешту підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У лютому 2022 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бойко В. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, останнє розпочате у період дії КПК України 1960 року та завершене у порядку, передбаченому законом, спір щодо зняття майна з-під арешту є приватноправовим та має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Тому цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Накладений арешт на автомобіль порушує майнові права позивача та сина позивача, який є адвокатом, щодо володіння, користування та розпорядження майном.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статей 16, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 27, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 21, 41 Конституції України, неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11, від 12 червня 2019 року у справі № 766/21865/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бойко В. В., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником автомобіля марки OPEL, моделі VIVARO, тип пасажирський-В, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_1 (а. с. 16).
Постановою слідчого прокуратури Радомишльського району Лоскучерявого І. В. від 02 листопада 2009 року у межах кримінальної справи № 207024/09, порушеної 14 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, з метою забезпечення можливого у майбутньому цивільного позову накладено арешт на автомобіль марки "Opel", моделі "Vivaro", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Транспортний засіб передано на зберігання ОСОБА_1, тобто власнику.
Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 березня 2015 року ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 192, частиною другою статті 192, частиною першою статті 358, частиною другою статті 358 КК України, визнано невинуватим та виправдано за відсутністю у його діях складів зазначених злочинів. Арешт, накладений постановою слідчого від 02 листопада 2009 року, зокрема, на автомобіль ОСОБА_1 марки "Opel", моделі "Vivaro", реєстраційний номер НОМЕР_1, скасований, а зазначений транспортний засіб повернуто ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 жовтня 2015 року вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 березня 2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 скасований, кримінальну справу повернуто прокурору Радомишльського району Житомирської області для організації додаткового розслідування.
12 листопада 2015 року на виконання вимоги прокурора Радомишльського району слідчий Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Недашківський В. В. вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про реєстрацію кримінального провадження № 12015060280000600 за кваліфікацією частини першої статті 358 КК України. Розпочато досудове розслідування, яке на цей час не закінчене.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.