Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 686/25972/14-ц
провадження № 61-5302св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк":
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за зустрічним позовом ОСОБА_1 :
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Костенко А. М., Гринчук Р. С., Корніюк А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 рокуПублічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що25 квітня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно з яким банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 57 418,00 дол. США строком до 24 квітня 2018 року, позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, встановленому кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки.
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 своїх зобов`язань належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої станом на 10 жовтня 2014 року становив 40 552,49 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 35 823,17 дол. США, за процентами за користування кредитом - 2 250,67 дол. США, з комісії за користування кредитом - 142,96 дол. США, за пенею - 386,23 дол. США, штраф (фіксована частина) - 19,30 дол. США, штраф (процентна складова - 1 930,15 дол. США.
Просило стягнути заборгованість у розмірі 40 552,49 дол. США солідарно з відповідачів.
Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що банк перед укладенням кредитного договору не надав ОСОБА_3 як споживачу усю необхідну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту; приховав та неправильно відобразив фактичні дані і відомості щодо значення реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту, які суттєво відрізняються від тієї реальної процентної ставки за кредитом, що обумовлена між сторонами кредитного договору, та того розміру абсолютного подорожчання кредиту, які узгоджені між сторонами кредитного правочину в його умовах.
Згідно зі Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон) не може вважатися послугами сплата банком разової винагороди за надання фінансового інструменту та нарахування винагороди за резервування ресурсів. Включення до кредитного договору умов, які є несправедливими, вводять споживача в оману та штучно створюють дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника.
Просив визнати несправедливим та недійсним кредитний договір від 25 квітня 2008 року, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк", з підстав порушення вимог Закону.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2017 року у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним кредитний договір від 25 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк". В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовивши у первісному позові та задовольнивши частково зустрічний позов, суд першої інстанції, керуючись статтями 203, 215, 230 ЦК України, статями 11, 18, 19 Закону, виходив із того, що на момент підписання кредитного договору ОСОБА_1 був введений в оману банком щодо істотних умов договору, зокрема, його ціни та відсоткової ставки, загальної сукупності вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту, що є підставою для визнання цього договору недійсним та, відповідно, для відмови у позові ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Справа переглядалась судами неодноразово.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення. Первісний позов задоволено частково. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № НМІВGА00009017 у сумі 38 073,84 дол. США та 6 853,02 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 35 823,17 дол. США, за процентами за користування кредитом - 2 250,67 дол. США, за комісією за користування кредитом - 1 851,33 грн, за пенею - 5 001,69 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У зустрічному позові відмовлено.
Задовольнивши частково первісний позов та відмовивши у зустрічному позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підписуючи кредитний договір, позивач підтвердив надання йому банком повної, достовірної та вичерпної інформації про умови кредитування і розрахунок орієнтовної сукупної вартості кредиту; позичальник добровільно виконував умови договору, що підтверджує про їх визнання; сторони погодили розмір кредиту та процентну ставку, тому відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним. Оскільки позичальник належним чином не виконував зобов`язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя солідарно.
Постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка подана через представника ОСОБА_4, задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними пункту 7.2 кредитного договору та пункту 8.1 кредитного договору в частині винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу та винагороди за резервування ресурсів скасовано.
Зустрічний позов про визнання недійсним умов кредитного договору від 25 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", задоволено частково. Визнано недійсними пункт 7.2 кредитного договору та пункт 8.1 кредитного договору в частині винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу та винагороди за резервування ресурсів.
Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року в іншій частині вирішення зустрічного позову залишено без змін.
Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року в частині вирішення первісного позову скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Задовольнивши частково зустрічний позов, Верховний Суд виходив з того, що умовами цього договору передбачено сплату позичальником винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу та винагороди за резервування ресурсів, які є несправедливими.
Верховний Суд, направивши справу в частині вирішення первісного позову на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виходив з того, що базовою величиною кредиту є основна сума кредиту - тіло кредиту, до складу якого згідно з графіком погашення кредиту банк включив винагороду за резервування, на яку нараховувались відсотки, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, тобто визначити розмір заборгованості за кредитним договором.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2017 року в частині відмови в первісному позові скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення первісного позову.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року у сумі 26 210,49дол. США, з яких заборгованість за тілом кредиту - 24 875,26 дол. США, за відсотками за користування кредитом - 1 335,23 дол. США. В іншій частині первісного позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольнивши частково первісний позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що свої зобов`язання відповідно до кредитного договору позичальник належним чином не виконував в повному обсязі, не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом. Станом на 10 жовтня 2014 року відповідно до висновку судово-економічної експертизи, проведеної за клопотанням відповідача, з урахуванням постанови Верховного Суду від 16 січня 2019 року про визнання недійсним окремих пунктів кредитного договору, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № НМІВGА00009017 становить в загальній сумі 26 210,49 дол. США, з яких заборгованість за тілом кредиту - 24 875,26 дол. США, за відсотками -1 335,23 дол. США.
Виходячи з того, що виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить законодавству, суд визначив заборгованість за кредитом і процентами в іноземній валюті. Суд враховував, що ПАТ КБ "ПриватБанк" на час укладення кредитного договору мав дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.
Заборгованість за штрафами та пенею відсутня у зв`язку з зарахуванням грошових коштів, сплачених за умовами договору, які визнані недійсними, тому в цій частині первісного позову суд апеляційної інстанції відмовив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, просило її скасувати в частині незадоволених вимог первісного позову, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 630/266/15-ц, провадження № 61-8012св18, від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19, зокрема безпідставно відмовив у стягненні суми страхового платежу у розмірі 2 485,13 дол. США.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 вересня 2020 року призначено повторну судово-економічну експертизу у справі, проте суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку висновку повторної судово-економічної експертизи від 24 грудня 2020 року № 3067. Експерт не включив до суми боргу страховий платіж у розмірі 2 485,13 дол. США, який вносився банком на рахунок страхової компанії на виконання підпунктів 2.1.3., 2.2.7 кредитного договору. Вказані операції підтверджуються меморіальними ордерами.
Суду не надано доказів про сплату страхових премій самим ОСОБА_1 . Платежі проведені у гривні за курсом Національного Банку України відповідно до умов кредитного договору у перший операційний день банку, що спростовує висновки експерта в частині розбіжності сум у виписці із рахунку й меморіальних ордерах, а також в частині несвоєчасності зарахування коштів.
Експерт безпідставно посилається на відсутність прострочення боргу, оскільки останнє погашення за кредитом відбулося 16 червня 2014 року, а до суду із позовом банку звернувся у листопаді 2014 року. Боржник вносив кошти на погашення кредиту несвоєчасно, 16 червня 2014 року припинив вносити платежі, проте експерт не нарахував неустойку (штраф та пеню).
Суд апеляційної інстанції взяв до уваги висновок експерта як єдиний доказ на підтвердження розміру заборгованості за кредитом, проте не оцінив його на предмет достатності і взаємозв`язку з іншими доказами й положеннями кредитного договору.
Безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції, що заборгованість за штрафами та пенею відсутня у зв`язку із зарахуванням грошових коштів, сплачених за умовами договору, які визнані недійсними.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення лише в частині відмови в первісному позові.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 квітня 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно з яким банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений у пункті 8.1 цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором зазначені у розділі 8 договору.
Згідно з пунктом 8.1 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти на строк з 25 квітня 2008 року до 24 квітня 2018 року включно у вигляді непоновлюваної лінії (далі - кредит) у розмірі 52 576,00 дол. США на такі цілі: 50 000,00 дол. США на споживчі цілі шляхом видачі готівки через касу, 1 500,00 дол. США на сплату разової винагороди шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок банківської комісії, 538,00 дол. США на сплату страхових платежів шляхом перерахування коштів на рахунок СК "Інгосстрах", відкритий у ПАТ КБ "ПриватБанк", а також у розмірі 5 380,00 дол. США на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою 12,96 % за користування кредитом відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,96 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 7.2 цього договору.
02 липня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору та пункт 8.1 кредитного договору викладено в іншій редакції.
Умовами додаткової угоди від 02 липня 2012 року № 1 до кредитного договору визначено, що банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти на строк з 25 квітня 2008 року до 30 червня 2022 року включно у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 57 418,00 дол. США на такі цілі: ремонт і облаштування житла, а також у розмірі 5 380,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,96 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагорода за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 6.2 даного договору. Щомісяця в період сплат позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 609,98 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, винагороди, комісії. Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту (додаток № 1). Додаток № 1 (графік погашення кредиту) викладено в новій редакції, який є невід`ємною частиною додаткової угоди.
02 липня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно з яким поручитель ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору від 25 квітня 2008 року та додаткової угоди № 1 від 02 липня 2012 року до кредитного договору, в повному обсязі.
Згідно з пунктом 12 договору поруки порука за цим договором припиняється після закінчення п`ять років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
Відповідно до висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи за результатами проведення судово-економічної експертизи від 25 липня 2016 року № 1823 (том 1 а. с. 143-167) судовий експерт зазначив, зокрема, що в межах матеріалів встановив таке (пункт 1-3 підсумкової частини висновку): реальна процентна ставка (у процентах річних) на момент укладення кредитного договору від 25 квітня 2008 року № HMIBGA00009017 становить 18,42 % та є вищою від визначеної додатком № 1 до договору реальної процентної ставки за користування кредитом 14,32 %; абсолютне значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі) на момент укладення кредитного договору становить 54 198,44 дол. США (273 702,12 грн) та є вищим від визначених додатком № 1 до договору "сума % та винагород", що становить 45 345,60 дол. США; щомісячні платежі (зокрема, заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом, комісією, страховими та іншими платежами), виходячи з базових умов, передбачених на момент укладення кредитного договору від 25 квітня 2008 року № HMIBGA00009017 становлять від 811,53 дол. США (4 098,23 грн) до 1 995,94 дол. США (10 079,50 грн)