Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 522/10715/18
провадження № 61-1401св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
відповідачі: ОСОБА_4, державний реєстратор Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскров Олег Вікторович, ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_6,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "САНВІТО ПЛЮС",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2020 року у складі судді Чернявської Л. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О. В. (далі - державний реєстратор Іскрова О. В.), ОСОБА_5, у якому просили:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36661846 від 17 серпня 2017 року прийняте державним реєстратором Іскровим О. В.;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 21918378 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ОСОБА_5 та повернути у власність позивачів житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію від 01 червня 2018 року права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТО ПЛЮС" (далі - ТОВ "САНВІТО ПЛЮС") та державну реєстрацію від 11 червня 2018 року права власності ОСОБА_5 на зазначений житловий будинок;
- зобов`язати ОСОБА_5 за свій рахунок відновити зруйнований спірний житловий будинок.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що 19 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Порто-Франко" (далі - АКБ "Порто-Франко") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 818/1-06, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 49 900,00 дол. США зі сплатою 14,00 відсотків річних, на строк до 18 квітня 2011 року.
Того ж дня, на забезпечення виконання кредитного договору, між АКБ "Порто-Франко" та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7 укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. за реєстровим № У-237, відповідно до якого іпотекодавці передали банку в іпотеку ізолюльовану квартиру АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Приморської районної державної адміністрації від 04 серпня 2006 року № 1900 окремо розташовану одноповерхову житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, що складалася з квартири АДРЕСА_4 визнано самостійним домоволодінням з окремою поштовою адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне домоволодіння), власниками якого в рівних частках є громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 .
У зв`язку з неналежним виконанням зобовʼязань за кредитним договором, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2010 року у справі № 2-3249/10 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко" (далі - ПАТ АБ "Порто-Франко"), як правонаступника АКБ "Порто-Франко" про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором у розмірі 422 281,00 грн.
17 серпня 2017 року державний реєстратор Іскров О. В. на підставі статей 35, 36 Закону України "Про іпотеку" прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36661846, яким зареєстрував право власності на спірне домоволодіння за ОСОБА_4, яка на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 13 квітня 2016 року № 452 є правонаступником іпотекодержателя.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обʼєктів нерухомого майна, право власності на спірне домоволодіння перейшло до ТОВ "САНВІТО ПЛЮС", згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 01 червня 2018 року, виданого ТОВ "САНВІТО ПЛЮС", протоколом серією та номером 1/25-05, виданим 25 травня 2018 року ТОВ "САНВІТО ПЛЮС"
Надалі, право власності на спірне домоволодіння перейшло до ОСОБА_5 :
- 1/2 частка на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. за реєстровим № 944;
- 1/2 частка на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. за реєстровим № 947.
Посилаючись на те, що первісний кредитор/іпотекодержатель вже скористався правом на стягнення заборгованості за кредитним договором за рішенням суду, новий іпотекодержатель у порушення статті 35 Закону України "Про іпотеку" не направляв їм письмову вимогу про усунення порушень, звернення стягнення на предмет іпотеки проведено без проведення оцінки майна, а також на те, що в період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VII) не може бути звернено примусове стягнення на належне позивачам домоволодіння, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі як правонаступника ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, залучено його спадкоємицю - ОСОБА_6 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачі не підтвердили недотримання іпотекодержателем ОСОБА_4 позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки з матеріалів справи убачається, що до заяви про здійснення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно державному реєстратору ОСОБА_10 був наданий повний пакет документів, у тому числі вимога - повідомення про усунення порушень виконання основного зобов`язання, отримання якої підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 6502901570741, 6502901570733, 6502901570725, а також звіт про оцінку майна від 03 серпня 2017 року, виконаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 .
Позивачі також не довели, що спірне житло використовується ними як місце постійного проживання, що в них у власності не знаходиться інше житло, а тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон № 1304-VII.
Одночасно суд відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що позивачі обрали неефективний спосіб захисту, а саме зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію з внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому вимоги позивачів про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірного нерухомого майна не забезпечать ефективного відновлення їх прав.
В частині вирішення вимоги про витребування майна від добросовісного набувача, суд зауважив, що така вимога є похідною від вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4, а оскільки суд встановив безпідставність такої вимоги, то не підлягає задоволенню і вимога про витребування майна. Крім того, зазначив, що об`єктом позову про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент звернення з позовом, тоді як спірний будинок є зруйнованим і позивачі просять зобов`язати добросовісного набувача відновити його до попереднього стану, а отже, ефективним в такому випадку є зобов`язально-правовий спосіб захисту права власності, визначений главою 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2020 року змінено у частині його мотивів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи мотиви незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Закону № 1304-VII, апеляційний суд вказав, що зазначений закон не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки він втратив чинність на час розгляду справи в усід апеляційної інстанції. Натомість, чинний Закон України "Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" врегульовує правовідносини кредитора-божника шляхом реструктуризації боргу за наявності відповідних умов.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій вона просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначала пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц щодо незворотності дії в часі законів, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 726/1538/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18, у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/1310//17 щодо застосування Закону № 1304-VII та Закону України "Про іпотеку".
Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Справа надійшла до суду касаційної інстанції у липні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди попередніх інстанцій установили, що 19 квітня 2006 року між АКБ "Порто-Франко" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір
№ 818/1-06, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 49 900,00 дол. США зі сплатою 14,00 відсотків річних, на строк до 18 квітня 2011 року.
19 квітня 2006 року між АКБ "Порто-Франко" та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_12 укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., реєстрований № У-237, відповідно до якого іпотекодавці передали банку в іпотеку ізолюльовану квартиру АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04 серпня 2006 року № 1900 одноповерхову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, яка складається з квартири АДРЕСА_4 визнано самостійним домоволодінням із самостійною поштовою адресою - АДРЕСА_5, власником якого в рівних частках стали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 .
Юридична адреса спірного нерухомого майна змінювалася. На час вирішення справи в судах вказане нерухоме майно має адресу: АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2010 року у справі № 2-3249/10задоволено позов ПАТ АБ "Порто-Франко", стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 заборгованість за кредитом у розмірі 422 281,00 грн.Зазначене судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.
16 березня 2016 року між ПАТ АБ "Порто-Франко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Фінанс" (далі - ТОВ "Альянс Фінанс") укладений договір про відступлення права вимоги, шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі і за кредитним договором від 19 квітня 2006 року № 818/1-06, укладеним між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ОСОБА_1
13 квітня 2016 року між ТОВ "Альянс Фінанс" та ОСОБА_4 укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 19 квітня 2006 року № 818/1-06, укладеним між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ОСОБА_1, та за іпотечним договором реєстровий № У-237.
09 червня 2016 року ОСОБА_4 направила на адресу позивачів вимогу-повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання, у якій повідомила позивачів про намір прийняти у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором від 19 квітня 2006 року № 818/1-06 у розмірі 52 851,00 дол США протягом тридцятиденного строку з моменту отримання цієї вимоги-повідомлення.