Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 214/3916/18
провадження № 61-4359св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , відповідач - Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"(далі - ДПП "Кривбаспромводопостачання", підприємство) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що вони перебували у трудових відносинах із відповідачем. 30 березня 2018 року керівництво підприємства повідомило про те, що їх звільнено з роботи на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за власним бажанням відповідно до поданих ними заяв.
Однак, станом на 30 березня 2018 року ніхто з позивачів заяв про звільнення за власним бажанням не подавав, на їх звернення відповідач не надав для ознайомлення оригінали їх заяв про звільнення та відповідний наказ.
Посилаючись на те, що їх звільнення є незаконним, позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили поновити їх на роботі, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року до 30 листопада 2019 року в розмірі, на користь: ОСОБА_4 - 163 098,06 грн, ОСОБА_2 - 162 887,82 грн, ОСОБА_1 - 207 774,06 грн, ОСОБА_3 - 163 098,06 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 рокув задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивачів є незаконним, що підтверджується висновком експертизи про неналежність їм підписів у відповідних заявах. Разом з тим, їх позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони звернулися до суду за захистом порушеного права з пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, що є самостійною підставою для відмови в задоволення позову.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 рокускасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на роботі на займаних ними посадах з 31 березня 2018 року.
Стягнуто з ДПП "Кривбаспромводопостачання" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 31 березня 2018 року до 04 лютого 2021 року, в розмірі 265 499,81 грн, ОСОБА_2 - 265 157,57 грн, ОСОБА_1 - 338 225,81 грн, ОСОБА_3 - 265 159,88 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність звільнення позивачів з роботи на підставі статті 38 КЗпП України. Разом з тим, дійшов помилкового висновку про те, що вони звернулися до суду за захистом порушених трудових прав поза межами строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, оскільки визначений цією нормою місячний строк звернення до суду у справах про звільнення з роботи, починає свій перебіг з дня отримання працівником трудової книжки, або наказу про звільнення. Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 15 серпня 2018 року підписи від імені позивачів в особових картках та в книзі обліку руху трудових книжок про отримання трудової книжки вчинено не позивачами, а іншими особами, що підтверджує їх доводи про те, що вони не отримували трудові книжки, у зв`язку з чим місячний строк звернення до суду, передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України, позивачами не пропущено, а тому їх позов підлягає задоволенню.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року касаційну скаргу ДПП "Кривбаспромводопостачання" задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що у цій справі заявлено одночасно позовні вимоги майнового та немайнового характеру, а томудійшов помилкового висновку, що розгляд апеляційної скарги слід проводити в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи. Зазначене процесуальне порушення позбавило відповідача права приймати участь в умовах відкритого та публічного судового розгляду, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є підставою для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким, позов задоволено.
Поновлено на роботі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з 31 березня 2018 року.
Стягнуто з ДПП "Кривбаспромводопостачання" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 березня 2018 року до 12 квітня 2022 року в розмірі 376 093,70 грн, без утримання податку та інших обов`язкових платежів, на користь ОСОБА_2 - 375 608,90 грн, на користь ОСОБА_1 - 479 113,70 грн, на користь ОСОБА_3 - 375 608,90 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована доведеністю вимог позивачів про незаконність їх звільнення на підставі статті 38 КЗпП України. тим, що місячний строк звернення до суду у справах про звільнення починає свій перебіг з дня отримання працівниками трудової книжки. Оскільки відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 15 серпня 2018 року підписи від імені позивачів у їх особових картках та в книзі обліку руху трудових книжок про отримання трудової книжки вчинено не ними, зазначене підтверджує доводи позивачів позивачами, обґрунтованими є їх доводи про те, що а іншими особами, що свідчить про те, що вони не отримували трудові книжки, у зв`язку з чим місячний строк на звернення до суду, передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України, позивачами не пропущено, а тому вони підлягають поновленню на раніше зайнятих посадах у ДПП "Кривбаспромводопостачання".
Ураховуючи, що позивачів звільнено з роботи 30 березня 2018 року і на час вирішення справи у суді апеляційної інстанції (12 квітня 2022 року) їх трудові права не поновлено, апеляційний суд вважав наявними підстави для задоволення вимог позивачів про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 31 березня 2018 року до 12 квітня 2022 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДПП "Кривбаспромводопостачання", у якій заявник просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року в частині вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 471 707,68 грн та направити в цій частині справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилався на:
-пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-2123цс15, у постановах Верховного Суду 16 грудня 2020 року у справі № 761/36220/17, від 08 грудня 2021 року у справі № 182/8455/19;
- пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме суд апеляційної інстанції не дослідив докази на підтвердження поновлення позивачів на роботі, що призвело до безпідставного стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня ухвалення судового рішення, тоді як середній заробіток мав бути стягнутий за час вимушеного прогулу до дня поновлення позивачів на займаних ними посадах. Заявник також зазначав, що не був повідомлений про час розгляду справи в режимі відеоконференції та суд якому доручено провести судове засідання в режимі відеоконференції. Крім того, за декілька годин до призначеного судового засідання у м. Кривий Ріг та у м. Дніпро була оголошена повітряна тривога, у зв`язку з чим керівництво ДПП "Кривбаспромводопостачання" прийняло рішення не направляти представника до суду, однак суд апеляційної інстанції, в порушення рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, не відклав розгляд справи, а розглянув її за відсутності представника ДПП "Кривбаспромводопостачання".
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Справа надійшла до суду касаційної інстанції у червні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що позивачі перебували у трудових відносинах з ДПП "Кривбаспромводопостачання". Зокрема ОСОБА_3 обіймав посаду інженера І категорії управління виробничо-технічного відділу, ОСОБА_1 - посаду начальника очисних споруд Карачунівського водопровідного комплексу, ОСОБА_4 - посаду бухгалтера з фінансової роботи І категорії управління, бухгалтерії, фінансової групи, ОСОБА_2 - посаду інженера І категорії, управління, виробничо-технічного відділу.
Наказом від 12 січня 2018 року № 34-К "Про ознайомлення працівників щодо майбутнього вивільнення" у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та передачею в оренду частини майна ДПП "Кривбаспром-водопостачання" до КП "Кривбасводоканал" на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності від 29 грудня 2017 року, на виконання наказу по підприємству від 29 грудня 2017 року № 694-ос "Про зміни в організації виробництва та штатному розписі підприємства", на виконання вимог статті 49-2 КЗпП України та для прискорення процесу попередження про майбутнє вивільнення працівників зобов`язано начальника відділу кадрів ОСОБА_5 забезпечити проведення заходів щодо попередження про майбутнє вивільнення.
Відповідно до актів, складених представниками підприємства від 22 січня 2018 року, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 відмовилися від підпису та отримання повідомлення про майбутнє вивільнення 02 квітня 2018 року згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.