Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 204/3027/20
провадження № 61-2199св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року у складі судді Мащук В. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2020 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Кокосадзе Л. В., про звільнення самовільно зайнятої ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року до участі у справі залучено ОСОБА_2, правонаступника ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування позову посилалася на таке.
Земельна ділянка на АДРЕСА_1, на якій розташовано нерухоме майно, належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності.
Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська розглядалась цивільна справа № 202/4280/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення боргу та за зустрічнім позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпровська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року у справі № 202/4280/15 частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на магазин продовольчих товарів, що розташований на
АДРЕСА_1, який складається з приміщення
літ. "А-1": 1 - торговельний зал, площею 40,0 кв. м, без введення в експлуатацію.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2017 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно первинну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна здійснено за ОСОБА_1 30 квітня 2016 року приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В., номер запису про право власності: 14446092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 918148712101, на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року у справі № 202/4280/15-ц.
23 травня 2016 року приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. розмір часток у праві власності на зазначене нерухоме майно змінено з 1/1 на 1/2.
23 травня 2016 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частини зазначеного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 23 травня 2016 року, серія та номер: 1024, посвідченим приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. (номер запису про право власності: 14693906).
24 травня 2016 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частини вказаного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 24 травня 2016 року, серія та номер: 1027, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. (номер запису про право власності: 14747575).
На цей час право власності на спірний об`єкт самочинного будівництва зареєстровано за ОСОБА_3 по 1/2 частини вказаного нерухомого майна.
Посилаючись на те, що відчуження самочинно побудованого на належній їм земельній ділянці нерухомого майна було здійснено незаконно, а належна їм земельна ділянка підлягає поверненню шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нерухомого майна від 23 травня 2016 року, серія та номер: 1024, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. (номер запису про право власності: 14693906), укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нерухомого майна від 24 травня 2016 року, серія та номер: 1027, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. (номер запису про право власності: 14747575), укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на АДРЕСА_1, який складається з магазину продовольчих товарів, літ. "А-1", площею 40,0 кв. м та скасувати записи про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за: ОСОБА_1, номер запису про право власності: 14446092 від 30 квітня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 918149712101, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В.; ОСОБА_3, номер запису про право власності: 14693906 від 23 травня 2016 року, серія та номер: 1024, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В.; ОСОБА_3, номер запису про право власності: 14747575 від 24 травня 2016 року, серія та номер: 1027, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В.; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 40,0 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, яке складається з магазину продовольчих товарів, літ. "А-1", площею 40,0 кв. м.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у Дніпровської міської ради немає будь-яких документів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю та що Дніпровська міська рада є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1, на якій розташовано торговельний зал літ. "А- 1": 1 0 торговельний зал площею 40 кв. м, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позов пред`явлений до суду неналежним позивачем.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг, приватний нотаріус Кокосадзе Л. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності скасовано, провадженні у справі в цій частині закрито.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг, приватний нотаріус Кокосадзе Л. В., про звільнення самовільно зайнятої ділянки шляхом знесення будівлі, скасування записів про державну реєстрацію права власності скасовано, ухвалено нове рішення.
Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг, приватний нотаріус Кокосадзе Л. В., про звільнення самовільно зайнятої ділянки шляхом знесення будівлі, скасування записів про державну реєстрацію права власності задоволено частково.
Припинено право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на АДРЕСА_1, який складається з магазину продовольчих товарів, літ. "А-1" площею 40,0 кв. м та скасовано записи про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності: 14446092 від 30 квітня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 918149712101, посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В.
В іншій частині позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що права Дніпровської міської ради не порушені, оскільки вона не надала документів, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю та вона є власником земельної ділянки, не ґрунтуються на законі.
Щодо вирішення вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 як правонаступника померлого ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності суд апеляційної інстанції зазначив, що до пред`явлення Дніпровською міською радою позову ОСОБА_3 помер, тому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.
На такі дії суду не впливає те, що у справі бере участь відповідач-спадкоємець, яка на час розгляду справи має цивільну процесуальну правосуб`єктність.
Зважаючи на те, що право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно було визнано заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року, яке в подальшому скасоване, та що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 30 квітня 2016 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірний магазин непродовольчих товарів, то позовні вимоги Дніпровської міської ради в частині припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна та скасування запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Позовні вимоги Дніпровської міської ради в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого майна, задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав доказів, що саме ОСОБА_1 вчинила самочинне будівництво.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У лютому 2022 року Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що спірний магазин продовольчих товарів є самочинним будівництвом, збудованим на земельній ділянці, не відведеній для вказаної мети, та за відсутності декларації про початок будівельних робіт і декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Земельна ділянка, на якій розташоване самочинно збудоване нерухоме майно, належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, яка віднесена до земель комунальної власності.
Суди не врахували, що не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.
Знаходження самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна без правовстановлюючих документів на земельній ділянці комунальної власності, не відведеній для такої мети, порушує законне право Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів самовільного зайняття спірної земельної ділянки та здійснення самочинного будівництва ОСОБА_1 .
Суди не врахували, що спірне нерухоме майно є об`єктом самочинного будівництва, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Тому ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. Державна реєстрація права власності на спірний об`єкт не спростовує факту самочинності зведення цього нерухомого майна та наявності підстав для застосування статті 376 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 . Оскільки як на підставу позову позивач посилається на статтю 376 ЦК України, то відповідачами у справі є особи, які здійснювали самочинне будівництво, а інші особи, зокрема ті, що перебували чи перебувають у правовому зв`язку з відповідним об`єктом нерухомого майна або за яким право власності на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано раніше, можуть бути визначені як треті особи.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/9009/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 20 жовтня 2020 року у справі № 569/21350/18.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року у справі № 202/4280/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпропетровська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності, зустрічний позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на магазин продовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1, та складається з літ. "А-1": 1 - торговельний зал, площею 40 кв. м, без введення в експлуатацію. У решті позовних вимог відмовлено (т. 1, а. с. 15-16).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2017 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року скасовано та призначено цивільну справу до розгляду в загальному порядку (т. 1, а. с. 10-11).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 30 квітня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на магазин продовольчих товарів, літ. "А-1", загальною площею 40 кв. м, підстава виникнення права власності: рішення суду № 202/4280/15-ц, пров. № 2/0202/157/2016, ухвалене 08 квітня 2016 року, видавник: Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська (т. 1, а. с. 12-13).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 23 травня 2016 року приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. розмір часток на зазначене нерухоме майно змінено з 1/1 на 1/2 (т. 1, а. с. 12-13).
Згідно з договором купівлі-продажу частки нерухомого майна від 23 травня 2016 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частки магазину продовольчих товарів, який знаходиться на АДРЕСА_1 . Опис майна в цілому: магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 40,0 кв. м. Частка нерухомого майна належить продавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення суду (т. 1, а. с. 108-109,181).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 23 травня 2016 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частини вказаного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 23 травня 2016 року, серія та номер: 1024, посвідченим приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. (номер запису про право власності: 14693906) (т. 1, а. с. 12-13).
Згідно з договором купівлі-продажу частки нерухомого майна від 24 травня 2016 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частини магазину продовольчих товарів, який знаходиться на АДРЕСА_1 . Опис майна в цілому: магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 40,0 кв. м. Частка нерухомого майна належить продавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення суду (т. 1, а. с. 106-107, 183).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 24 травня 2016 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частини вказаного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 24 травня 2016 року, серія та номер: 1027, посвідченим приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В. (номер запису про право власності: 14747575) (т. 1, а. с. 12).
28 квітня 2016 року ФОП ОСОБА_7 виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - магазин продовольчих товарів АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 185-189).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 40 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про права на спадщину (т. 1, а. с. 71-72).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, копія засвідчена приватним нотаріусом Бондаренко Р. О., ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації 2020 року 01 місяця 15 числа складено актовий запис про смерть (т. 1, а. с. 73, 74,161, 162).
20 червня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Кокосадзе Н. М. із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 159).
24 червня 2020 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 171).
24 червня 2020 року приватний нотаріус Кокосадзе Н. М. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: магазину продовольчих товарів, розташованого на АДРЕСА_1, що належав померлому на підставі приватної власності (т. 1, а. с. 105, 201).
Щодо доводів про скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).