Постанова суду № 760/27582/17 від 14.12.2022 про визнання недійсними договорів та припинення дій

Постанова

Іменем України

14 грудня 2022 року

місто Київ

справа № 760/27582/17

провадження № 61-6873св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Національний банк України, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", Міністерство фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛЛП (Kroll Associates U. K. Limited), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС КОНСАЛТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС", Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІКСПАРТНЕРЗ (Україна)",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС КОНСАЛТ" та Національного банку України на постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернувся до суду із позовом до Національного банку України (далі - НБУ), Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"), Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛЛП (Kroll Associates U. K. Limited), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС КОНСАЛТ" (далі - ТОВ "АСТЕРС КОНСАЛТ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС" (далі - ТОВ "АСТЕРС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІКСПАРТНЕРЗ (Україна)" (далі - ТОВ "АЛІКСПАРТНЕРЗ (Україна)") про визнання недійсними договорів та припинення дій.

Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою від 14 грудня 2017 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Кізюн Л. І. відкрив провадження у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2019 року справу розподілено іншому судді - судді Букіній О. М.

Ухвалою від 22 січня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надав позивачу для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивач повинен обґрунтувати підстави об`єднання пред`явлених вимог в одному провадженні та, як результат, обґрунтувати підстави пред`явлення позову саме до Солом`янського районного суду міста Києва, виходячи з того, які саме вимоги є основними, а які є похідними, та чому вони мають бути розглянуті в одному позовному провадженні.

Також суд врахував що позивач не навів обґрунтування щодо наявності представництва на території України ТОВ "АЛІКСПАРТНЕРЗ (Україна)" щодо відповідача АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP) з точки зору міжнародного права та, як наслідок, не обґрунтував пред`явлення позову, як і заявлених вимог в цій частині.

Суд наголосив на тому, що позивач у своєму позові також посилається на те, що під час виконання спірних договорів відповідачами АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Кролл Ассошіетс ЮК ЛЛП (Kroll Associates U. K. Limited), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP) було незаконно надано допуск до державної таємниці та здійснено подальше незаконне використання, проте не зазначає посилань на докази на підтвердження заявлених вимог в цій частині та на їх обґрунтування.

Також суд визначив, що позивач має надати повний пакет документів для відповідачів Кролл Ассошіетс ЮК ЛЛП (Kroll Associates U. K. Limited), АЛІКСПАРТНЕРС СЕРВІСЕЗ ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP)в перекладі на офіційну мову держави їх місцезнаходження для виконання вимог чинного законодавства щодо здійснення окремих процесуальних дій та повідомлення про розгляд справи.

Суд попередив позивача, що у разі неусунення недоліків позовної заяви поданий позов буде залишено без розгляду.

Ухвалою від 09 червня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва залишив без розгляду позов ОСОБА_1 .

Суд зазначив, що наданий судом строк для усунення недоліків сплинув 10 березня 2020 року, тобто до запровадження на території України карантину та, відповідно, строк на усунення недоліків не зупинявся на підставі закону. Отже, у визначений судом строк, як і станом на 09 червня 2020 року, зазначені в ухвалі суду недоліки позивач не усунув.

Постановою від 24 листопада 2020 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасував ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 червня 2020 року, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, апеляційний суд зазначив, що невирішення судом першої інстанції питання щодо залишення позову без розгляду до початку запровадження карантину та набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби"

(далі - Закон № 540-IX) свідчить про продовження судом першої інстанції процесуальних строків позивачу на усунення недоліків позовної заяви на період дії карантину. Тож вирішення питання про залишення позову без розгляду відбулося у період дії карантину.

Постановою від 13 травня 2021 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "АСТЕРС КОНСАЛТ", постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року - без змін.

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду, Верховний Суд зробив висновок, що суд апеляційної інстанції правильно врахував, що суд першої інстанції, не вирішивши питання про залишення позову без розгляду у встановлений в ухвалі від 22 січня 2020 року строк, продовжив підготовче провадження у справі. Після закінчення зазначених в ухвалі від 22 січня 2020 року строків суд першої інстанції неодноразово призначав підготовчі засідання, що свідчить про те, що суд очікував усунення позивачем недоліків позовної заяви до 09 червня 2020 року, тобто фактично продовжував позивачу зазначений процесуальний строк. Станом на 09 червня 2020 року процесуальний строк щодо залишення позовної заяви без руху був продовжений на підставі Закону № 540-IX. Такі обставини (зокрема, продовження розгляду судом цивільної справи протягом березня-червня 2020 року) підтверджують те, що позивач мав законні очікування на реалізацію своїх процесуальних прав на усунення недоліків позовної заяви під час дії карантину.

Представник позивача 13 жовтня 2021 року подав до суду клопотання про продовження строків для усунення недоліків позовної заяви та відкладення розгляду справи.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у підготовчому засіданні заперечувало проти поданих клопотань представником позивача, подало до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

НБУ, ТОВ "АСТЕРС КОНСАЛТ", ТОВ "АСТЕРС", ТОВ "АЛІКСПАРТНЕРЗ (УКРАЇНА)" у підготовчому засіданні заперечували проти поданих клопотань представником позивача, клопотання представника АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" про залишення позову без розгляду підтримали.

Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків та повторно залишив без розгляду поданий ним позов.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів поважності причин невиконання чи існування перешкод у виконанні ухвали суду від 22 січня 2020 року, тим самим не надав доказів на обґрунтування поданого клопотання про продовження строку на усунення недоліків у позовній заяві. Суд врахував, що з моменту постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху минуло більше 20 місяців, а з моменту її повторного отримання - 7 місяців, проте будь-яких матеріалів на виконання ухвали суду від 22 січня 2020 року позивач не надав та, відповідно, жодного недоліку не усунув.

Аналізуючи матеріали справи та клопотання представника позивача про продовження строку виконання ухвали суду від 22 січня 2020 року, суд встановив, що його подано після закінчення встановленого судом строку та без вчинення процесуальних дій, з якими пов`язано продовження строку на усунення недоліків поданого позову.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції застосував правила частини тринадцятої статті 187 ЦПК України та зазначив, що жодної процесуальної дії, з якою пов`язано виконання ухвали суду від 22 січня 2020 року, позивач не вчинив, у задоволенні клопотання про продовження строків для усунення недоліків позовної заяви суд відмовив за необґрунтованістю.

Стислий виклад змісту оскаржуваного у цьому провадженні рішення суду апеляційної інстанції

Постановою від 08 червня 2022 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасував ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що після постановлення 22 січня 2020 року ухвали, якою суд надав позивачу строк для усунення недоліків, який сплив 10 березня 2020 року, суд першої інстанції встановлений процесуальний строк не продовжував.

За таких обставин апеляційний суд дійшов переконання, що немає підстав вважати, що встановлений судом в ухвалі від 22 січня 2020 року строк сплинув саме 18 жовтня 2021 року та у суду першої інстанції були підстави для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Застосування судом першої інстанції положень частини тринадцятої статті 185 (правильно статті 187) ЦПК України, за висновками апеляційного суду, є неправильним, оскільки у цій справі суд відкрив провадження ухвалою суду від 14 грудня 2017 року та справу призначив до підготовчого засідання. Правила частини тринадцятої статті 185 (правильно статті 187) ЦПК України підлягають застосуванню на стадії відкриття провадження у справі.

Зважаючи на те, що строк, встановлений судом в ухвалі від 22 січня 2020 року для усунення недоліків, сплив, самий лише факт направлення позивачу вдруге копії ухвали, яка була отримана представником позивача 13 березня 2021 року, без продовження такого строку, не дає підстав вважати, що строк для усунення недоліків для позивача почав свій перебіг з часу отримання копії ухвали вдруге. При цьому суд зазначив, що ця справа з 21 січня 2021 року перебувала на розгляді у Верховному Суді, предметом перегляду була постанова Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року. Після повернення справи до суду першої інстанції питання продовження строку для усунення недоліків суд першої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом, не вирішував.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційних скарг

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 22 липня 2022 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, залишити в силі ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року.

ТОВ "АСТЕРС КОНСАЛТ" 22 липня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, залишити в силі ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року.

НБУ 25 липня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, залишити без змін ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Виклад підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, визначив як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення те, що:

- суд апеляційної інстанції не застосував положення пункту 3 Закону України № 540-ІХ та пункту 2 Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-IX);

- суд апеляційної інстанції неправильно розтлумачив та застосував частини одинадцяту та тринадцяту статті 187, пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК України;

- суд апеляційної інстанції порушив правила частини першої статті 263, частини першої статті 381, частини першої статті 382 ЦПК України щодо принципів законності та обґрунтованості судового рішення.

Виклад підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду ТОВ "АСТЕРС КОНСАЛТ"

Заявник, який переконаний, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначив те, що:

- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 760/27852/17 (провадження № 61-18900св20), відповідно до якого встановлено, що станом на 09 червня 2020 року процесуальний строк щодо залишення позовної заяви без руху був продовжений на підставі Закону України № 540-IX. Такі обставини (зокрема, продовження розгляду судом цивільної справи протягом березня-червня 2020 року) підтверджують те, що позивач мав законні очікування на реалізацію своїх процесуальних прав на усунення недоліків позовної заяви під час дії карантину;

- суд апеляційної інстанції не застосував положення пункту 3 Закону № 540-ІХ та пункту 2 Закону № 731-IX;

- суд апеляційної інстанції неправильно розтлумачив та застосував частини одинадцяту та тринадцяту статті 187, пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Виклад підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду НБУ

Заявник, який зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначив те, що:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину другу статті 127, частину тринадцяту статті 187, пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 29 липня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційними скаргами АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ТОВ "АСТЕРС КОНСАЛТ", НБУ, ухвалою від 06 грудня 2022 року призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені

пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 22 січня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надав позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію згаданої ухвали суду першої інстанції від 22 січня 2020 року про залишення позову без руху позивач (його представник) отримав 27 лютого 2020 року.

Ухвалою від 09 червня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва залишив без розгляду позов ОСОБА_1 .

Постановою від 24 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13 травня 2021 року, Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасував ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 червня 2020 року, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Копію ухвали суду першої інстанції від 22 січня 2020 року про залишення позову без руху позивач (його представник) отримав вдруге 13 березня 2021 року.

Після залишення Верховним Судом без змін постанови Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року справа надійшла до суду першої інстанції 03 червня 2021 року, підготовче засідання у справі призначено на 18 жовтня 2021 року.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилом частини першої статті 122 ЦПК України (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі - 14 грудня 2017 року) суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"

(далі - Закон № 2147-VІІІ), яким ЦПК України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, надалі суди у цій справі керуються правилами ЦПК України, чинними на момент розгляду справи, що відповідає нормі частини третьої статті 3 ЦПК України, згідно з якою провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведене дає підстави для висновку, що, залишаючи 22 січня 2020 року позов без руху, суд першої інстанції керувався правилами частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, відповідно до яких суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина тринадцята статті 187 ЦПК України).

За обставинами справи копію ухвали суду першої інстанції від 22 січня 2020 року про залишення позову без руху позивач (його представник) отримав 27 лютого 2020 року та повторно 13 березня 2021 року.

Верховний Суд, залишаючи у справі, що переглядається, без змін постанову апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у постанові від 13 травня 2021 року зазначив, що після закінчення зазначених в ухвалі від 22 січня 2020 року строків суд першої інстанції неодноразово призначав підготовчі засідання, що підтверджує те, що суд очікував усунення позивачем недоліків позовної заяви до 09 червня 2020 року, тобто фактично продовжив позивачу згаданий процесуальний строк. Станом на 09 червня 2020 року процесуальний строк щодо залишення позовної заяви без руху був продовжений на підставі Закону № 540-IX. Такі обставини (зокрема, продовження розгляду судом цивільної справи протягом березня-червня 2020 року) свідчать про те, що позивач мав правомірні очікування на реалізацію своїх процесуальних прав на усунення недоліків позовної заяви під час дії карантину.

13 жовтня 2021 року сторона позивача подала до суду першої інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, посилаючись на неможливість представника з`явитися до суду у призначене підготовче судове засідання через участь цього представника у іншому судовому засіданні в іншій судовій справі; на те, що після постановлення ухвали Солом`янським районним судом міста Києва від 22 січня 2020 року та залишення позовної заяви без руху, матеріали справи фактично не перебували у суді першої інстанції у зв`язку з розглядом апеляційних та касаційних скарг; на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусною інфекцією SARS-CoV-2, обмежувальні протиепідемічні заходи на період дії карантину; великий обсяг документів, які потрібно подати для усунення недоліків позовної заяви.

Відхиляючи такі доводи заяви представника позивача, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що представництво позивача у справі здійснювали декілька адвокатів, у поданому клопотанні сторона позивача не зазначила, як саме карантинні обмеження унеможливлювали виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2020 року, які складнощі виникли у позивача для виконання вимог, викладених у цій ухвалі, зокрема протягом періоду з 13 березня 2021 року до 18 жовтня 2021 року, тобто з моменту повторного отримання копії ухвали суду від 22 січня 2020 року до дня призначення підготовчого засідання у справі.

................

Перейти до повного тексту