Постанова
Іменем України
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 2-24/2012
провадження № 61-8450св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач (за первісним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь",
відповідач (за первісним позовом) - ОСОБА_1,
позивачі (за зустрічним позовом): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач (за зустрічним позовом)- Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Івано?Франківського апеляційного суду від 10 червня 2022 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 08 липня 2008 року між Акціонерним банком "Київська Русь" (далі - АБ "Київська Русь") та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 4563-09-08-2, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 грн з кінцевим строком повернення до 07 липня 2013 року зі сплатою 24 % річних, а позичальник зобов`язався погашати кредит згідно з умовами цього договору.
Заявник вказує, що позичальник з листопада 2008 року не виконує свої зобов`язання щодо сплати кредиту, а з лютого 2010 року - щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, в результаті чого станом на 04 березня 2011 року утворилась заборгованість у розмірі 2 934 512, 78 грн.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 14 липня 2008 року, предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва - одноповерховий житловий будинок та земельна ділянка площею 0,2500 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать на праві власності ОСОБА_1 .
Посилаючись на вищевказане, ПАТ "Банк "Київська Русь" просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки - об`єкт незавершеного будівництва - одноповерховий житловий будинок, готовністю 64 %, який розташований за адресою:АДРЕСА_1 .
У липні 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання договору іпотеки недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з 01 вересня 1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання вони розпочали будівництво житлового будинку, який є предметом спільної сумісної власності. Згоди на укладення договору іпотеки з метою забезпечення зобов`язання за кредитним договором з ОСОБА_4, один із подружжя, а саме чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не давав. Договір іпотеки є недійсним у зв`язку з тим, що його предметом є об`єкт незавершеного будівництва, й тільки після 25 грудня 2008 року, тобто після внесення змін до Закону України "Про іпотеку", виникло право приймати в іпотеку такі об`єкти.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1, ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд визнати недійсним договір іпотеки, укладений 14 липня 2008 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1, в частині передачі в іпотеку незавершеного будівництвом будинку, та зобов`язати виключити його запис з Державного реєстру іпотек та зняття заборони щодо відчуження об`єкту незавершеного будівництва.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року у задоволенні позову ПАТ "Банк "Київська Русь" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 14 липня 2008 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1, в частині передачі в іпотеку об`єкта незавершеного будівництвом одноповерхового будинку, готовністю 64 %, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р. С.
Зобов`язано ПАТ "Банк "Київська Русь" звернутися до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р. С. із заявою про виключення запису з Державного реєстру іпотек та зняття заборони щодо відчуження вищевказаного об`єкту незавершеного будівництва.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що іпотечний договір суперечить актам цивільного законодавства, зокрема, частині другій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки положеннями Закону України "Про іпотеку", чинними на час укладення іпотечного договору, не було передбачено можливості передачі в іпотеку майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, така можливість виникла тільки після 25 грудня 2008 року (частина друга статті 5 зазначеного Закону у новій редакції), а тому договір іпотеки, укладений до зазначеної дати, є недійсним.
Договір іпотеки відповідачем ОСОБА_1 підписано без наміру створити правові наслідки.
Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, тому позов ПАТ "Банк "Київська Русь" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає.
Крім того, рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2010 року задоволено вимоги банка та в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 стягнуто на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" суму заборгованості за кредитним договором від 08 липня 2008 року в сумі 2 218 123,89 грн, тому кредитор може задовольнити свої вимоги внаслідок описаного та арештованого майна в процесі виконання судового рішення.
Не погодившись з рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року, ПАТ "Банк "Київська Русь" оскаржило його в апеляційному порядку.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Банк "Київська Русь" задоволено.
Звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме незавершений будівництвом одноповерховий будинок, готовністю 64 %, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт незавершеного будівництвом одноповерхового будинку належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010730300005 від 03 грудня 2007 року, шляхом його продажу з публічних торгів та за рахунок одержаних від реалізації коштів задовольнити вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" на суму 2 934 512,78 грн, стартова ціна якого повинна становити суму боргу у розмірі 2 934 512,78 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що банк довів належними та допустимими доказами наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується: іпотечним договором від 14 липня 2008 року, вимогою, направленою 25 червня 2010 року на адресу іпотекодавця, яку остання отримала та не виконала протягом 30 днів з дня отримання. У позовній заяві банк описав нерухоме майно, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги, спосіб його реалізації та розмір вимог, які підлягають задоволенню за рахунок вартості предмета іпотеки.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував співмірність заборгованості за кредитним договором з вартістю іпотечного майна.
Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірний іпотечний договір від 14 липня 2008 року укладався з метою забезпечення належного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, тому висновок суду першої інстанції, що такий правочин укладений без наміру створити правові наслідки є помилковим.
Іпотечний договір, предметом якого є незавершений будівництвом одноповерховий будинок, укладений з урахуванням статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели, що спірний іпотечний договір укладений з порушенням Закону України "Про захист прав споживачів".
В матеріалах справи наявні докази, що незавершений будівництвом одноповерховий будинок передано в іпотеку банку за письмової згоди чоловіка іпотекодавця - ОСОБА_2 .
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2013 року виправлено описку в рішенні апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року та у мотивувальній і резолютивній частинах рішення замість слів: стартова ціна, яка повинна становити суму боргу у розмірі 2 934 512,78 грн, читати: стартову ціну предмета іпотеки встановити в розмірі оціночної вартості, що підлягає визначенню незалежним суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У червні 2022 року ОСОБА_3, особа, яка не брала участі у справі, звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 червня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскарження судового рішення, яке не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), є зловживанням процесуальними правами, що є недопустимим. Ураховуючи наявність рішення апеляційного суду, яким скасовано оскаржене рішення суду першої інстанції і яке виконано в повному обсязі, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заявник вказує, що вона не була залучена до участі у справі, а оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції вирішено про її права та обов`язки, тому вона має право оскаржити судове рішення місцевого суду в апеляційному порядку, що не є зловживанням процесуальними правами.
Крім того, зловживання процесуальними правами, яке, як вважає апеляційний суд, мало місце, не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, зазначені апеляційним судом, не відповідають переліку підстав, визначених статтями 358, 370 ЦПК України.
Апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відмовивши у відкритті апеляційного провадження не з підстав, передбачених процесуальним законом, чим обмежив заявника у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга ОСОБА_3 подана до Верховного Суду у серпні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Долинського районного суду Івано-Франківської області.
16 листопада 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 08 липня 2008 року між АБ "Київська Русь" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 4563-09-08-2, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 грн, зі сплатою 24 % річних, з кінцевим строком повернення до 07 липня 2013 року, а позичальник зобов`язався погашати кредит згідно з умовами цього договору.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 14 липня 2008 року, між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1, укладений іпотечний договір, предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва - одноповерховий житловий будинок та земельна ділянка площею 0,2500 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт незавершеного будівництва одноповерхового житлового будинку належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі рішення Рахинської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 18 грудня 1993 року.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року у задоволенні позову ПАТ "Банк "Київська Русь" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним договір іпотеки від 14 серпня 2008 року в частині передачі в іпотеку незавершеного будівництвом одноповерхового житлового будинку, готовністю 64 %, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ПАТ "Банк "Київська Русь" звернутися до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р. С. із заявою про виключення запису з Державного реєстру іпотек та зняття заборони щодо відчуження вищевказаного об`єкта незавершеного будівництва.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Банк "Київська Русь" задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 16 жовтня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-24/2012, виданого 21 березня 2013 року Долинським районним судом Івано-Франківської області, закінчено у зв`язку зі сплатою боргу в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 червня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року відмовлено.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.