Постанова
Іменем України
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 734/1793/20
провадження № 61-7972св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2022 року у складі колегії суддів Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - Козелецький МНВК) та Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - Управління освіти Козелецької селищної ради) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовну заяву мотивувала тим, що з 18 липня 1994 року працювала на посаді викладача спецпредметів у Козелецькому МНВК.
Зазначила, що 25 вересня 2019 року Козелецька селищна рада прийняла рішення № 16-32/VIII про припинення Козелецького МНВК шляхом ліквідації.
Наказом від 21 листопада 2019 року № 52 "Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради" голова ліквідаційної комісії цього комбінату скоротив займану позивачем посаду, попередив позивача про наступне вивільнення згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Послалася на те, що наказом від 29 січня 2020 року № 1 голова ліквідаційної комісії Козелецького МНВК звільнив ОСОБА_1 з посади з 30 січня 2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважає своє звільнення протиправним, оскільки постановою від 01 червня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 620/3135/19, що набрала законної сили, рішення Козелецької селищної ради від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII визнав протиправним та скасував.
Ця постанова є обов`язковою для виконання і має наслідком скасування дій, спрямованих на виконання скасованого рішення ради, та відновлення права позивача на працю, яке існувало до прийняття рішення ради; про яке йдеться.
Зазначила, що на день її звільнення директором Козелецького МНВК був ОСОБА_2, який не видавав наказів про скорочення чисельності та штату працівників комбінату і про її звільнення.
Управління освіти Козелецької селищної ради просило первинну профспілкову організацію розглянути питання скорочення чисельності посад працівників МНВК у зв`язку з запланованою ліквідацією цього закладу, однак не отримало на це згоди.
Посилалася на те, що у наказі голови ліквідаційної комісії Козелецького МНВК від 21 листопада 2019 року № 52 причиною скорочення штатів працівників комбінату зазначена "відсутність контингенту учнів".
Проте ця відсутність пов`язана саме з планами ліквідації комбінату, оскільки 30 серпня 2019 року його директор повідомив про надходження 25 заяв на навчання, що складає 2 навчальні групи, а 04 вересня 2019 року вже було оприлюднено проект рішення селищної ради про ліквідацію комбінату.
Позивач зазначила, що скорочення штату і звільнення працівників Козелецького МНВК відбулось в процесі його ліквідації: в один день одночасно були звільнені всі працівники комбінату, включаючи директора, що свідчить про те, що їх фактично звільнили не у зв`язку з скороченням чисельності працівників та штату комбінату, а у зв`язку з його ліквідацією.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про поновлення їй строку звернення до суду, у якій остання посилалася на те, що до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 620/3135/19, яку ОСОБА_1 отримала 20 червня 2020 року, вона не мала підстав для оспорення наказу про звільнення, так як вважала, що цей наказ виданий правомірно.
Відновлення діяльності Козелецького МНВК є неможливим без поновлення її на посаді, яку позивач обіймала до моменту звільнення.
Просила суд:
1. Поновити строк звернення до суду.
2. Поновити її на посаді викладача спецпредметів Козелецького МНВК.
3. Стягнути з Управління освіти Козелецької селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 січня 2020 року до дня ухвалення рішення суду і відшкодувати судові витрати.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Козелецький районний суд Чернігівської області рішенням від 22 вересня 2021 року поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов задовольнив.
Визнав незаконним та скасував наказ від 29 січня 2020 року № 11 "Про звільнення ОСОБА_1", що видав 29 січня 2020 року голова ліквідаційної комісії Козелецького МНВК про звільнення з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 .
Поновив ОСОБА_1 на посаді викладача спецпредметів Козелецького МНВК з 30 січня 2020 року.
Стягнув із Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 156 000,90 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов`язкових платежів.
Стягнув із Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області 840,80 грн судового збору в дохід держави.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що відповідач не довів, що запропонував усі наявні вакантні посади позивачу.
Виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату і чисельності працівників відбулося у процесі ліквідації Козелецького МНВК на підставі рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII, яке в судовому порядку визнане протиправним і скасоване, а тому наказ про її звільнення є незаконним.
Зазначив, що строк звернення ОСОБА_1 до суду підлягає поновленню, оскільки зверненню останньої до суду перешкоджали об`єктивні причини, зокрема, судовий розгляд справи № 620/3135/19.
Вважав за необхідне вийти за їх межі й визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Чернігівський апеляційний суд постановою від 15 липня 2022 року апеляційну скаргу Управління освіти Козелецької селищної ради задовольнив, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2021 року скасував.
У позові відмовив.
Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що висновок місцевого суду про незаконність звільнення ОСОБА_1 є правильним, оскільки незаконне рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 року №16-32/VIII не може спричинити законні наслідки при його виконанні.
Зазначив, що будь-які акти, зокрема й накази МНВК Козелецької селищної ради від 21 листопада 2019 року № 52 про скорочення чисельності та штату працівників та від 29 січня 2020 року № 11 про звільнення ОСОБА_1 як такі, що прийняті на підставі вказаного рішення ради, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених цими наказами наслідків спричинене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких рішення було визнане незаконним, мали місце вже на час видання цих наказів.
Послався на те, що, з огляду на частину третю статті 241-1 КЗпП України останнім днем строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, є 02 березня 2020 року.
Проте заявниця позов подала 01 липня 2020 року, тобто з пропуском вказаного строку, і позивач не навела поважності причин його пропуску, а зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення їй строку звернення до суду з позовом, підстави апеляційний суд розцінив як неповажні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначила неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо:
застосування статті 234 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 714/444/20, від 18 січня 2021 року у справі № 334/2839/17, від 17 грудня 2020 року у справі № 595/223/17, від 29 липня 2020 року у справі № 524/1424/18, від 17 травня 2022 року у справі № 756/7222/18, від 21 квітня 2021 року у справі № 723/822/20, від 11 листопада 2020 року у справі № 202/913/19, від 20 лютого 2020 року у справі № 296/6246/17-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 750/3222/16, від 14 квітня 2020 року у справі № 474/321/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 569/19623/19, від 08 липня 2020 року у справі № 569/13794/18;
щодо застосування статті 368 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18, від 04 листопада 2020 року у справі № 642/1491/17, від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19, від 08 грудня 2021 року справі № 743/1036/20, від 09 лютого 2022 року у справі № № 761/20094/19 (провадження № 61-8620св20), від 13 липня 2022 року у справі № 734/1505/20;
щодо застосування статей 360, 361 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 363/2990/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19, від 06 квітня 2022 року у справі № 757/34078/14, від 08 червня 2022 року у справі № 953/3824/20;
суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
Касаційну скаргу мотивувала тим, що поважність причин пропуску строку є оціночною категорією. Підставою для звернення до суду з цим позовом стало саме визнання Шостим апеляційним адміністративним судом постановою від 01 червня 2020 року рішення Козелецької селищної ради недійсним.
Зазначила, що суд апеляційної інстанції не встановив поважності причин пропуску строку та не взяв до уваги, що зверненню до суду в місячний строк перешкоджали об`єктивні обставини.
Послалася на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання у порядку письмового провадження, не врахував те, що у позов містить вимоги немайнового характеру (поновлення на роботі).
Виходила з того, що суд апеляційної інстанції не направив учасникам справи копії апеляційної скарги та ухвал апеляційного суду.
Вважає, що відмова у позові з формальних підстав призведе до неможливості реалізації поновлення права позивача на працю.
У листопаді 2022 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Управління освіти Козелецької селищної ради просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Управління освіти Козелецької селищної ради просило продовжити (встановити, поновити) строк для подання відзиву, мотивуючи це значним ускладненням роботи Управління в умовах воєнного стану, оголошенням повітряної тривоги, відсутністю постійного телекомунікаційного зв`язку із своїм представником, що територіально знаходиться в м. Києві, періодичним відключенням електропостачання та нестабільним електронним зв`язком.
З огляду на частину першу статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частини четверта та шоста статті 127 ЦПК України передбачають, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Доводи заяви Управління освіти Козелецької селищної ради містять підстави для поновлення строку для подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що з 18 липня 1994 року ОСОБА_1 працювала в Козелецькому МНВК на посаді викладача швейної справи і спецдисциплін (копія трудової книжки серії НОМЕР_1, а. с. 13-16, т. 1).
Листом від 03 червня 2019 року № 450 Управління освіти Козелецької селищної ради звернулося до Первинної профспілкової організації Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України з поданням про проведення скорочень чисельності посад працівників Козелецького МНВК у зв`язку з запланованою ліквідацією до 01 січня 2020 року (а. с. 20 т. 1).
У листі від 06 червня 2019 року № 17 голова Первинної профспілкової організації Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України повідомив Управління освіти Козелецької селищної ради про неможливість розгляду його подання, виходячи з того, що відповідно до частини другої статті 49-4 КЗпП України та частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", в разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, структурного характеру або у зв`язку з ліквідацією закладу освіти, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати профспілкам інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорію працівників, яких може це стосуватися, про терміни проведення звільнення тощо.
За відсутністю такої інформації профспілкова організація не може призначити консультації стосовно заходів щодо запобігання звільненню працівників Козелецького МНВК (а. с. 21 т. 1).
Листом від 30 серпня 2019 року № 18 дирекція Козелецького МНВК повідомила Управління освіти Козелецької селищної ради, що станом на 30 серпня 2019 року до комбінату подано 20 заяв на навчання по підготовці водіїв категорії "В" та "С1" і 5 заяв на швейну справу (це 2 навчальні групи), у зв`язку з чим комбінат просить забезпечити виділення навчальних годин для підготовки учнів по вказаних професіях згідно з навчальним планом та бажанням батьків і учнів відповідно до Закону України "Про освіту" (а. с. 22).
Рішенням від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області (тридцять друга сесія восьмого скликання) ухвалила припинити Козелецький МНВК шляхом ліквідації та створила відповідну ліквідаційну комісію.
Рішення про ліквідацію обґрунтовано поданням Управління освіти Козелецької селищної ради від 02 вересня 2019 року № 651/1 та рекомендаціями постійної комісії з питань освіти, охорони здоров`я, культури, соціального захисту населення, законності та правопорядку, постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій і постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності цієї ради (а. с. 248-250 т. 1).
Наказом від 21 листопада 2019 року № 52 "Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради" голова ліквідаційної комісії Козелецького МНВК скоротив та виключив із штатного розпису, зокрема, три штатні одиниці посад викладача спецпредметів (а. с. 162-163 т. 1).
Позивач відмовилась засвідчити своїм підписом факт ознайомлення з цим наказом, як слідує з акта відповідного змісту від 21 листопада 2019 року (а. с. 164 т. 1)
За повідомленням заступника начальника Управління освіти Козелецької селищної ради від 05 листопада 2020 року № 01-08/942, усі посади, які вказані у штатному розписі Козелецького МНВК, що існували станом на 21 листопада 2019 року, були скорочені та виключені зі штатного розпису (а. с. 239 т. 1).
ОСОБА_1 попереджена про наступне вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників та запропоновано їй переведення на вакантні посади, зокрема педагогічних працівників, згідно з наявним у цьому попередженні переліком, в якому відсутні посади викладача спецпредмету (а. с. 12, т. 1).
Наказом від 29 січня 2020 року № 11 голова ліквідаційної комісії Козелецького МНВК звільнив ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року з посади викладача спецпредметів у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Під час ознайомлення з цим наказом 30 січня 2020 року ОСОБА_1 вчинила на ньому напис, зміст якого свідчить про те, що наказ є неправомірним як такий, що виданий без погодження з профкомом, що вона його оскаржуватиме у встановленому чинним законодавством порядку і що трудову книжку вона отримала (а. с. 160 т. 1).
Постановою від 01 червня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 620/3135/19 адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 задовольнив та визнав протиправним і скасував рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII.
Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року це судове рішення залишено без змін.
Приймаючи ці постанови, суди виходили, зокрема, з того, що ухваленню оспорених рішень, на підставі яких ліквідовано Козелецький МНВК, не передувало обговорення можливості ухвалення цих рішень з метою урахування відповідних інтересів батьків та дітей (а. с. 17-19, 241-247, т. 1).