Постанова
Іменем України
28 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 752/16306/21
провадження № 61-10897св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року у складі судді Плахотнюк К. Г.та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При оформлення свідоцтва про народження заявника, зі слів матері ( ОСОБА_4 ) батьком ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_5 .
Разом із тим, на той період часу ОСОБА_4 перебувала у незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 .
Заявника стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 це одна й та сама особа.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме того, що ОСОБА_3 є його батьком.
Необхідністю встановлення цього юридичного факту є прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1, що заявлені ним вимоги підлягають вирішенню за правилами позовного провадження.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у цій справі встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 пов`язується з наступним вирішенням спору про набуття права власності на спадкове майно останнього, спадкоємцем прав та обов`язків якого, у свою чергу, відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_6, а відтак заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалу місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду справи в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Місцевим судом не було встановлено спору про право. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Заявника має право на свій розсуд визначати послідовність дій прийняття спадщини, а саме, спочатку встановити факт родинних відносин, а потім у разі правової визначеності і наявності спору - звернутись до суду із позовом про право на спадкове майно.
Судові рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 761/35195/17.
Провадження у суді касаційної інстанції
15 листопада 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У листопаді 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Інший учасник справи не скористався правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Двадцять першою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 368/2021 до майна померлого ОСОБА_3, яка зареєстрована у спадковому реєстрі за № 67547618.
За матеріалами спадкової справи ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, є спадкоємцем прав та обов`язків померлого ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Потребу встановлення цього юридичного факту ОСОБА_1 обґрунтував тим, що його встановлення необхідно з метою прийняття спадщини.
З матеріалів справи видно, що у вересні 2021 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про вступ у справу, як заінтересована особа, та про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник посилався на те, що його мати - ОСОБА_4 перебувала у незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . При оформлення свідоцтва про народження заявника, зі слів матері, батьком ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_5 .Водночас заявник стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - це одна й та сама особа.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).