Постанова
Іменем України
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 191/1981/21
провадження № 61-3961св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач- акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - адвоката Шевченка Антона Олександровича на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року у складі судді Твердохліб А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 31 березня 2022 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 13 серпня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ 85-2008, згідно якого остання отримала кредит у розмірі
100 034,00 грн строком до 13 серпня 2013 року.
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором
№ 85-2008 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори поруки.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 23 жовтня 2012 року з відповідачів на користь позивача АТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість в розмірі 195 977,95 грн.
Посилаючись на те, що відповідачі продовжують ухилятися від виконання зобов`язань, банк просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 85-2008 від 13 серпня 2008 року, яка утворилась за період з 09 серпня 2012 року по 09 червня 2021 року в розмірі 1 049 859,39 грн, що складається із:
286 198,88 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 09 серпня 2012 року по 09 червня 2021 року; 763 660,51 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 09 серпня 2012 року по 09 червня 2021 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звернення АТ КБ "ПриватБанк" у вересні 2012 року з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ КБ "ПриватБанк" - адвоката Шевченка А. О. на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Шевченко А. О., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови щодо стягнення пені за період з 16 червня 2015 року по 09 червня 2021 року в сумі
471 263,25 грн та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14?154цс18, від 22 грудня 2021 року у справі
№ 757/47199/18, провадження № 61-15705св20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що особливість пені полягає в тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобовʼязання не буде виконано. Період, за який нараховується пеня за порушення зобовяʼзання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобовʼязання. Тобто, вона може нараховуватися на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобовʼязання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
Вважає, що нарахування пені не ставиться у залежність від направлення дострокової вимоги про погашення кредиту в повному обсязі. Пеня нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобовʼязання не буде виконано.
Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, проте останній його не повернув, суди попередніх інстанцій не мали підстав для відмови у стягненні пені, однак безпідставно звільнили відповідача від відповідальності щодо її погашення.
З огляду на вказане рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються банком лише в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення пені за період з 16 червня 2015 року по 09 червня 2021 року, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряються відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 85-2008, за умовами якого вона отримала кредит в сумі 100 034,00 грн строком до 13 серпня 2013 року.
Пунктом 7.1 кредитного договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за даним договором.
13 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 було укладено з кожним окремо договори поруки
№ 85-2008/1, № 85-2008/2, № 85-2008/3, за якими поручителі зобов`язались відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань по вищевказаному кредитному договору ОСОБА_1 в тому ж розмірі, що і остання, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2012 року, що набрало законної сили 02 листопада
2012 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № 85-2008 від 13 серпня
2008 року в розмірі 185 977,95 грн.
Звертаючись до суду з цим позовом, банк посилався на те, що відповідачі продовжують ухилятися від виконання зобов`язань, а тому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 85-2008 від 13 серпня
2008 року, яка утворилась за період з 09 серпня 2012 року по 09 червня 2021 року в розмірі 1 049 859,39 грн, що складається із: 286 198,88 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період
з 09 серпня 2012 року по 09 червня 2021 року; 763 660,51 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період
з 09 серпня 2012 року по 09 червня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.