Постанова
Іменем України
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 760/5369/19
провадження № 61-10771св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,відповідач - ОСОБА_2,третя особа - Приватне страхове товариство "Страхова компанія "Еталон",розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Студзінський Максим Анатолійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_3, третя особа - Приватне страхове товариство "Страхова компанія "Еталон" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Еталон"), про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява мотивована тим, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року встановлено, що 31 травня
2018 року о 18:00 год. на перехресті вулиць Липківського та Ползунова
у місті Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1, при повороті ліворуч
на регульованому перехресті, не надав переваги в русі автомобілю марки BMW 116D, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого допустив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Солом`янський районний суд міста Києва своєю постановою від 17 жовтня 2018 року визнав ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Еталон на підставі полісу № АМ/3878526. Страхова сума за шкоду завдану майну за даним полісом становить 100 000 грн, розмір франшизи - 0.
Відповідно до звіту про оцінку від 22 червня 2018 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті аварійних пошкоджень автомобіля марки BMW 116D, державний номерний знак
НОМЕР_2, на дату ДТП, становить 178 868,88 грн.
26 червня 2018 року ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" на корить потерпілого було відшкодовано 100 000 грн на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання" від 06 травня 2018 року.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд стягнути
з ОСОБА_2 на свою користь 178 868,88 грн у рахунок заподіяної матеріальної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Солом`янський районний суд міста Києва своїм рішенням від 26 жовтня 2021 року (у складі судді Букіної О. М.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимогу про відшкодування шкоди має бути заявлено до страховика ПрАТ "Страхова компанія "Еталон", а у разі перевищення ліміту відповідальності страховика розміром завданої шкоди у відповідача залишається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, позивач мав самостійно звернутись до ПрАТ "Страхова компанія "Еталон"" про виплату страхового відшкодування за полісом, а у разі не покриття сумою страхової виплати матеріального збитку чи відмови у виплаті такого відшкодування, пред`явити вимогу до відповідача про стягнення різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Проте, доказів звернення позивача до страхової компанії з метою виплати страхового відшкодування та/чи відмови у такій виплаті, позивачем не надано та матеріали справи не містять. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М. А. оскаржив його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 26 вересня 2022 року
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Студзінського М. А. на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року відмовив.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Студзінського М. А. подана
з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а заявником не зазначено поважних причин пропуску вказаного строку, у зв`язку з чим пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва
від 26 жовтня 2021 року не підлягає поновленню. Тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій 31 жовтня 2022 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису, ОСОБА_1,
в інтересах якого діє адвокат Студзінський М. А., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що про прийняте судове рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 дізнався лише після відновлення роботи Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) 27 червня 2022 року, а сама копія рішення була помилково отримана адвокатом Усатенком Д. А. Крім того, з 24 лютого 2022 року його адвокат перебував на тимчасово окупованій території,
а з 03 квітня 2022 року проживав у Хмельницькій області.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ПрАТ "Страхова компанія "Еталон", про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (а. с. 2-6).
Солом`янський районний суд міста Києва своїм рішенням від 26 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив (а. с. 152-158).
Відповідно до супровідного листа Солом`янського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року копія рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ) та адвоката Студзінського М. А. (вулиця Гната Юри, 9, офіс 230, у місті Києві), які зазначені в позовній заяві (а. с. 2, 159, 160).
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Студзінський М. А. оскаржив його в апеляційному порядку (а. с. 164-166).
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року.
Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Студзінського М. А. на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня
2021 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику: надати заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку; документи, що підтверджують сплату судового збору. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали (а. с. 172).
Копія ухвали суду апеляційної інстанції від 29 серпня 2022 року направлена засобами електронного зв`язку представнику ОСОБА_1 - адвокату Студзінському М. А. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка зазначена в апеляційній скарзі, як один із засобів зв`язку, та успішно доставлена до адресата
(а. с. 173, 174).
13 вересня 2022 року на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 29 серпня 2022 року до апеляційного суду від представника
ОСОБА_1 - адвоката Студзінського М. А. надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року, а також клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що копія судового рішення суду першої інстанції була направлена на адресу адвоката Студзінського М. А. (вулиця Гната Юри, 9, офіс 230, у місті Києві) лише 23 лютого 2022 року, проте, була помилкового отримана іншим адвокатом Усатенком Д. А. 20 квітня
2022 року. Водночас, з 03 квітня по 18 травня 2022 року він проживав
у Хмельницькій області, рішення не отримував, участі у судовому засіданні не брав та не був обізнаний про результати справи, а тому, вважав підстави для поновлення строку поважними (а. с. 175-178).
Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 26 вересня 2022 року
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Студзінського М. А. на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року відмовив на підставі пункту 4 частини четвертої статті 358 ЦПК України
(а. с. 180).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частиною четвертою
статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій
статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.